TEXT 21
TEKST 21
Текст
Tekst
джйотіша̄м̇ равір ам̇ш́ума̄н
марı̄чір марута̄м асмі
накшатра̄н̣а̄м ахам̇ ш́аш́ı̄
jyotiṣāṁ ravir aṁśumān
marīcir marutām asmi
nakṣatrāṇām ahaṁ śaśī
Послівний переклад
Synonyms
а̄дітйа̄на̄м—з А̄дітй; ахам—Я є; вішн̣ух̣—Верховний Господь; джйотіша̄м—з усіх світил; равіх̣—сонце; ам̇ш́у-ма̄н—світлосяйне; марічіх̣—Марı̄чі; марута̄м—з Марут; асмі—Я є; накшатра̄н̣а̄м— із зірок; ахам—Я є; ш́аш́ı̄—Місяць.
ādityānām – pośród Ādityów; aham – Ja jestem; viṣṇuḥ – Najwyższy Pan; jyotiṣām – spośród wszystkich ciał niebieskich; raviḥ – słońce; aṁśu-mān – promieniujące; marīciḥ – Marīci; marutām – spośród Marutów; asmi – Ja jestem; nakṣatrāṇām – z gwiazd; aham – Ja jestem; śaśī – księżycem.
Переклад
Translation
З-посеред А̄дітй Я — Вішн̣у, із світил Я — сяйне Сонце, з Марут Я — Марı̄чі, і серед зірок Я — Місяць.
Spośród Ādityów, Ja jestem Viṣṇu. Spośród świateł jestem świecącym słońcem. Pomiędzy Marutāmi jestem Marīcim, a pośród gwiazd – księżycem.
Коментар
Purport
Існує дванадцять А̄дітй, головним з яких є Кр̣шн̣а. Сонце — головне із світил, що виблискують на небі, і в Брахма-сам̇гіті його названо сяючим оком Верховного Господа. Існує п’ятдесят різновидів вітрів, що дмуть у просторі, і серед тих вітрів панівне божество, Марı̄чі, являє собою Кр̣шн̣у.
ZNACZENIE:
Jest dwunastu Ādityów, z których Kṛṣṇa jest głównym. A pomiędzy wszystkimi ciałami niebieskimi migoczącymi na niebie, najważniejszym jest słońce, które w Brahma-saṁhicie przyjmowane jest za jedno z Jego błyszczących oczu. Jest pięćdziesiąt rodzajów wiatrów wiejących w przestrzeni, a kontrolujące bóstwo tych wiatrów, Marīci, reprezentuje Kṛṣṇę.
Місяць найбільше виділяється вночі з-поміж зірок, і тому він уособлює Кр̣шн̣у. З цього вірша можна зрозуміти, що Місяць є зіркою; тобто зірки, що мерехтять в небі, також відбивають світло Сонця. Теорію, згідно з якою у всесвіті є багато сонць, не визнають у ведичній літературі. Сонце одне, а зірки, так само як і Місяць, світяться, відбиваючи його світло. Бгаґавад-ґı̄та̄ вказує тут, що Місяць — це одна з зірок, отже, інші зірки, що виблискують, також не є сонцями, а подібні до Місяця.
Między gwiazdami księżyc najbardziej wyróżnia się w nocy i w ten sposób reprezentuje on Kṛṣṇę. Z wersetu tego wynika, że księżyc jest jedną z gwiazd. Zatem gwiazdy, które migoczą na niebie, również odbijają światło słońca. Literatura wedyjska nie akceptuje teorii mówiącej, że jest wiele słońc we wszechświecie. Słońce jest jedno, i tak księżyc, jak i gwiazdy świecą dzięki odbiciu słonecznemu. Ponieważ Bhagavad-gītā nadmienia tutaj, że księżyc jest jedną z gwiazd, świecące gwiazdy nie są słońcami, lecz podobne są do księżyca.