Бґ. 10.21
Devanagari
आदित्यानामहं विष्णुर्ज्योतिषां रविरंशुमान् ।
मरीचिर्मरुतामस्मि नक्षत्राणामहं शशी ॥ २१ ॥
मरीचिर्मरुतामस्मि नक्षत्राणामहं शशी ॥ २१ ॥
Verse text
а̄дітйа̄на̄м ахам̇ вішн̣ур
джйотіша̄м̇ равір ам̇ш́ума̄н
марı̄чір марута̄м асмі
накшатра̄н̣а̄м ахам̇ ш́аш́ı̄
джйотіша̄м̇ равір ам̇ш́ума̄н
марı̄чір марута̄м асмі
накшатра̄н̣а̄м ахам̇ ш́аш́ı̄
Synonyms
а̄дітйа̄на̄м — з А̄дітй; ахам — Я є; вішн̣ух̣ — Верховний Господь; джйотіша̄м — з усіх світил; равіх̣ — сонце; ам̇ш́у-ма̄н — світлосяйне; марічіх̣ — Марı̄чі; марута̄м — з Марут; асмі — Я є; накшатра̄н̣а̄м — із зірок; ахам — Я є; ш́аш́ı̄ — Місяць.
Translation
З-посеред А̄дітй Я — Вішн̣у, із світил Я — сяйне Сонце, з Марут Я — Марı̄чі, і серед зірок Я — Місяць.
Purport
Існує дванадцять А̄дітй, головним з яких є Кр̣шн̣а. Сонце — головне із світил, що виблискують на небі, і в Брахма-сам̇гіті його названо сяючим оком Верховного Господа. Існує п’ятдесят різновидів вітрів, що дмуть у просторі, і серед тих вітрів панівне божество, Марı̄чі, являє собою Кр̣шн̣у.
Місяць найбільше виділяється вночі з-поміж зірок, і тому він уособлює Кр̣шн̣у. З цього вірша можна зрозуміти, що Місяць є зіркою; тобто зірки, що мерехтять в небі, також відбивають світло Сонця. Теорію, згідно з якою у всесвіті є багато сонць, не визнають у ведичній літературі. Сонце одне, а зірки, так само як і Місяць, світяться, відбиваючи його світло. Бгаґавад-ґı̄та̄ вказує тут, що Місяць — це одна з зірок, отже, інші зірки, що виблискують, також не є сонцями, а подібні до Місяця.