ТЕКСТ 36

36

Текст

со ’пй этайа̄ чарамайа̄ манасо нивр̣ттйа̄
тасмин махимнй аваситах̣ сукха-дух̣кха-ба̄хйе
хетутвам апй асати картари дух̣кхайор йат
сва̄тман видхатта упалабдха-пара̄тма-ка̄шт̣хах̣

со ’пй етайа̄ чарамайа̄ манасо нівр̣ттйа̄
тасмін махімнй авасітах̣ сукга-дух̣кга-ба̄хйе
хетутвам апй асаті картарі дух̣кгайор йат
сва̄тман відгатта упалабдга-пара̄тма-ка̄шт̣гах̣

Пословный перевод

Послівний переклад

сах̣ — йог; апи — более того; этайа̄ — этим; чарамайа̄ — высшим; манасах̣ — ума; нивр̣ттйа̄ — прекращением материальной деятельности; тасмин — в его; махимни — изначальном величии; аваситах̣ — утвержденный; сукха-дух̣кха-ба̄хйе — за пределами счастья и горя; хетутвам — причину; апи — поистине; асати — порождение невежества; картари — в ложном эго; дух̣кхайох̣ — радости и боли; йат — которую; сва-а̄тман — со своей сущностью; видхатте — он связывает; упалабдха — осознал; пара-а̄тма — Личности Бога; ка̄шт̣хах̣ — высшую истину.

сах̣ — йоґ; апі — більше того; етайа̄ — цим; чарамайа̄ — остаточним; манасах̣ — розуму; нівр̣ттйа̄ — припиненням матеріальної діяльності в рамках причинно-наслідкових зв’язків; тасмін — в його; махімні — найвищій славі; авасітах̣ — утверджений; сукга-дух̣кга-ба̄хйе — поза щастям і стражданням; хетутвам — причина; апі — справді; асаті — породження невігластва; картарі — в оманному его; дух̣кгайох̣ — насолоди і страждання; йат — що; сва-а̄тман — своєму єству; відгатте — приписує; упалабдга — усвідомив; пара-а̄тма — Бога-Особи; ка̄шт̣гах̣ — найвищу істину.

Перевод

Переклад

Так, достигнув высшего трансцендентного уровня, ум полностью отстраняется от материальной деятельности и обретает свое изначальное величие, становясь недосягаемым для материального счастья и горя. В это время йог постигает истину о своих взаимоотношениях с Верховной Личностью Бога. Он обнаруживает, что настоящая причина радости и боли, а также их сочетаний, которые он привык связывать с собой, кроется в ложном эго, порожденном гуной невежества.

Досягнувши цього найвищого трансцендентного рівня, розум звільняється від усіх матеріальних дій та їхніх наслідків і утверджується в своїй справжній величі, трансцендентний до матеріальних уявлень про щастя і нещастя. Тепер йоґ пізнає свої істинні стосунки з Верховним Богом-Особою. Він усвідомлює, що насолода і біль, а також їхні поєднання, які він раніше вважав за свої власні відчуття, виникають під впливом оманного его, породження невігластва.

Комментарий

Коментар

Забвение живым существом своих взаимоотношений с Верховной Личностью Бога является следствием влияния на него гуны невежества. Занимаясь йогой, человек избавляется от невежества, которое заставляет его считать себя независимым от Верховной Личности Бога. На самом деле наши вечные взаимоотношения с Господом основаны на любви. Предназначение живого существа — с любовью служить Господу. Забвение этих сладостных взаимоотношений называют невежеством. Невежество, навязанное живому существу гунами материальной природы, заставляет его считать себя наслаждающимся. Когда ум преданного очищается и преданный осознает необходимость подчинить деятельность своего ума воле Верховной Личности Бога, он достигает совершенства и поднимается на трансцендентный уровень, где перестает ощущать материальное счастье и горе.

ПОЯСНЕННЯ: Забуття своїх стосунків із Верховним Богом-Особою — це результат впливу невігластва. Практикою йоґи це невігластво можна викорінити й перестати вважати себе за незалежного від Верховного Господа. Насправді живу істоту пов’язують із Господом стосунки любові. Призначення живої істоти полягає в тому, щоб виконувати трансцендентне любовне служіння Господу. Забуття цих солодких стосунків називається невіглаством, а коли жива істота занурюється в невігластво, три ґуни матеріальної природи спонукають її вважати себе володарем насолоди. Коли розум відданого очищується і він усвідомлює, що свої треба упогодити свої бажання з бажаннями Верховного Бога-Особи, він досягнув трансцендентного рівня досконалості, на якому не існує матеріального відчуття страждання і щастя.

До тех пор пока человек будет действовать по собственному усмотрению, он будет вынужден испытывать так называемое счастье и горе. По сути дела, ему неизвестно истинное счастье. Подобно тому как поступки сумасшедшего не могут принести ему счастья, счастье и страдания, которые приносит человеку материальная деятельность, являются иллюзорными. На самом деле в этом мире нет ничего, кроме страданий.

Поки істота діятиме самостійно, вона залишатиметься у владі матеріальних відчуттів так званого щастя і нещастя. Насправді тут щастя немає. Як у діях божевільного немає ніякого щастя, так само оманні всі уявні поняття про щастя і нещастя на рівні матеріальної діяльності. В цьому світі все сповнене страждання.

Человек, чей ум действует в согласии с волей Господа, находится на трансцендентном уровне. Желание господствовать над материальной природой порождает невежество, но, когда это желание полностью угасает и человек не хочет ничего, что идет вразрез с волей Верховного Господа, он достигает совершенства. Упалабдха-пара̄тма-ка̄шт̣хах̣. Упалабдха значит «осознание». Осознание предполагает наличие индивидуальности. Подлинное осознание приходит к тому, кто достиг совершенства и освободился из материального плена. Нивр̣ттйа̄ означает, что живое существо сохраняет свою индивидуальность; его единство с Господом проявляется в том, что оно осознает свое счастье в счастье Верховного Господа. В бытии Всевышнего не существует ничего, кроме счастья. А̄нандамайо ’бхйа̄са̄т: по Своей природе Господь исполнен трансцендентного блаженства. Достигая единения с Верховным Господом, освобожденные души не испытывают ничего, кроме счастья и блаженства. Однако при этом живое существо сохраняет свою индивидуальность, иначе слово упалабдха, которое указывает на индивидуальное ощущение трансцендентного блаженства, было бы неуместно.

Коли розум приведено в гармонію з бажаннями Господа, людина досягнула трансцендентного рівня. Причина невігластва полягає в прагненні панувати над матеріальною природою, а коли прагнення повністю згасає і всі бажання перебувають у злагоді з бажаннями Верховного Господа, людина досягнула досконалості — упалабдга-пара̄тма-ка̄шт̣гах̣. Упалабдга означає «усвідомлення». Якщо є усвідомлення, то неодмінно мусить бути індивідуальність. Справжнє усвідомлення приходить на рівні досконалості і звільнення. Нівр̣ттйа̄ означає, що жива істота зберігає свою індивідуальність. Її єдність із Верховним Господом полягає в тому, що вона знаходить своє щастя в щасті Господа. У Верховному Господі немає нічого, крім щастя. А̄нандамайо ’бгйа̄са̄т — Господь за природою сповнений трансцендентного щастя. Єдність із Верховним Господом на рівні звільнення означає, що істота не відчуває нічого іншого, крім щастя. Але індивідуальність існує далі, бо інакше тут не вжито б слова упалабдга, яке вказує на індивідуальне усвідомлення трансцендентного щастя.