ТЕКСТ 10
10
Текст
Текст
йе ча̄нйад асад-а̄ш́рита̄х̣
бхра̄мйате дхӣр на тад-ва̄кйаир
а̄тманй упта̄тмано харау
йе ча̄нйад асад-а̄ш́ріта̄х̣
бгра̄мйате дгір на тад-ва̄кйаір
а̄тманй упта̄тмано харау
Пословный перевод
Послівний переклад
девасйа — Личности Бога; ма̄йайа̄ — влиянием внешней энергии; спр̣шт̣а̄х̣ — заражены; йе — все те, кто; ча — и; анйат — другие; асат — иллюзорная; а̄ш́рита̄х̣ — подвержены; бхра̄мйате — смущать; дхӣх̣ — разум; на — не; тат — их; ва̄кйаих̣ — такими словами; а̄тмани — в Высшей Душе; упта-а̄тманах̣ — предавшиеся души; харау — Господу.
девасйа — Бога-Особи; ма̄йайа̄ — впливом зовнішньої енерґії; спр̣шт̣а̄х̣ — осквернені; йе — всі ті; ча — та; анйат — інші; асат — ілюзії; а̄ш́ріта̄х̣ — під впливом; бгра̄мйате — спантеличити; дгіх̣ — розум; на — не; тат — їх; ва̄кйаіх̣ — такими словами; а̄тмані — у Верховній Душі; упта-а̄тманах̣ — які цілковито віддались; харау — Господеві.
Перевод
Переклад
Слова людей, введенных в заблуждение иллюзорной энергией Господа, никогда не смутят разум тех, кто полностью предался Ему.
Слова людей, введених в оману ілюзорною енерґією, за жодних обставин не можуть похитнути розум тих, хто цілковито віддався Господу.
Комментарий
Коментар
Все Веды свидетельствуют о том, что Господь Шри Кришна является Верховной Личностью Бога. В этом сходятся все ачарьи, включая Шрипаду Шанкарачарью. Однако, когда Господь находился в этом мире, разные люди воспринимали Его по-разному, поэтому их представления о Боге тоже отличались друг от друга. Люди, верившие словам богооткровенных писаний, понимали, кем на самом деле был Господь, и потому Его уход из этого мира был для них непоправимой утратой. В Первой песни мы уже рассказывали о скорби Арджуны и Юдхиштхиры, которые до конца своих дней так и не могли оправиться от тяжелого удара, которым явился для них уход Господа Кришны.
ПОЯСНЕННЯ: Господь Шрі Крішна — це Верховний Бог-Особа, як свідчать численні ведичні писання. Те саме визнають усі ачар’ї, включно з Шріпадою Шанкарачар’єю. Але коли Господь Крішна був присутній у цьому світі, різні люди бачили Його по-різному, і тому їхні оцінки Його становища також були різні. Люди, які мали віру в богоявлені писання, визнавали Господа таким, яким Він є, а коли Господь залишив цей світ, це для них було велике горе. У Першій пісні ми вже говорили про відчай Арджуни і Юдгіштгіри, який вони відчували після зникнення Господа Крішни і від якого вони не могли отямитись до кінця життя.
Ядавы лишь отчасти понимали, кем был Господь, и все же они достойны славы, поскольку имели возможность непосредственно общаться с Господом, игравшим роль главы их рода, и лично служили Господу. Ядавов и других преданных Господа нельзя даже сравнивать с теми, кто в невежестве своем считает Его обыкновенным человеком. Такие люди, вне всякого сомнения, введены в заблуждение иллюзорной энергией Господа. Обладая демоническим складом ума, они завидуют Верховному Господу. Иллюзорная энергия крепко держит их в своих объятиях, поскольку, несмотря на блестящее с мирской точки зрения образование, такие люди не верят в Бога и заражены идеями атеизма. Они яростно отстаивают представления о том, что Господь Кришна был обыкновенным человеком и погиб от стрелы охотника, понеся наказание за участие в заговоре против Джарасандхи и сыновей Дхритараштры, демонических царей, правивших тогда на земле. Такие люди не верят «Бхагавад-гите», которая утверждает, что любая деятельность Господа не влечет за собой кармических последствий: на ма̄м̇ карма̄н̣и лимпанти. Атеисты утверждают, что гибель семьи Господа Кришны — рода Яду, проклятого брахманами, — была якобы расплатой за грехи Кришны, повинного в смерти сыновей Дхритараштры и т.д. Подобное богохульство не способно смутить умы преданных Господа, которым известно истинное положение вещей. Их разум никогда не омрачает даже тень сомнения в Господе. Но на тех, кто принимает всерьез утверждения асуров, так же как и на самих асурах, лежит печать проклятия. Таков смысл приведенных в данном стихе слов Уддхавы.
Ядави лише частково розуміли становище Господа, але вони теж гідні слави, адже вони мали можливість спілкуватися з Господом, що грав роль голови їхнього роду, і особисто Йому служили. Ядави і всі інші віддані Господа якісно вищі за тих, хто у своєму невігластві зараховує Господа до звичайних людей. Такі нещасні люди, безсумнівно, введені в оману ілюзорною енерґією. Незважаючи на всю свою світську освіту, вони не мають віри в Господа і заражені концепцією атеїзму, тому ілюзорна енерґія міцно тримає їх у своїх лещатах. Вони щосили намагаються переконати всіх, що Господь Крішна — звичайна людина і що Він загинув від стріли мисливця, розплачуючись за «гріх» змови проти Джарасандги і синів Дгрітараштри, демонічних царів світу. Такі люди не ймуть віри словам «Бгаґавад-ґіти», які стверджують, що Господь вільний від наслідків Своїх дій: на ма̄м̇ карма̄н̣і лімпанті. Такі безбожники вважають, що родина Господа Крішни, династія Яду, загинула через прокляття брахманів, яке впало на них за гріхи Крішни, винуватого в смерті синів Дгрітараштри, і таке інше. Таке блюзнірство не може збентежити серце Господніх відданих, бо вони чудово знають, як усе було насправді. Їх неможливо похитнути в їхньому розумінні Господа. Натомість, ті, кого пантеличать вислови асурів, — також пропащі душі. Такий зміст цього вірша, якого промовляє Уддгава.