ТЕКСТ 35
TEXT 35
Текст
Текст
эвам̇ йа̄сйаси па̄н̣д̣ава
йена бхӯта̄нй аш́еша̄н̣и
дракшйасй а̄тманй атхо майи
евам̇ йа̄сйасі па̄н̣д̣ава
йена бгӯта̄нй аш́еша̄н̣і
дракшйасй а̄тманй атго майі
Пословный перевод
Послівний переклад
йат — котре; джн̃а̄тва̄ — знаючи; на — ніколи; пунах̣ — знов; мохам—ілюзію; евам—як це; йа̄сйасі—ти потрапиш; па̄н̣д̣ава—син Па̄н̣д̣у; йена—котрим; бгӯта̄ні—живі істоти; аш́еша̄н̣і—усі; дракшйасі—ти побачиш; а̄тмані—у Верховній Душі; атга у—іншими словами; майі—в Мені.
Перевод
Переклад
Получив от осознавшей себя души истинное знание, ты больше никогда не впадешь в заблуждение, ибо это знание поможет тебе увидеть, что все живые существа — частицы Всевышнего или, иными словами, что все они пребывают во Мне.
Отримавши істинне знання від душі, яка усвідомила себе, ти ніколи не звергнешся знову в цю ілюзію, бо в світлі знання ти побачиш, що всі живі істоти — не що інше, як частки Всевишнього, або, іншими словами, вони — Мої.
Комментарий
Коментар
Получив знание от осознавшей себя души, то есть от того, кто постиг истинную природу вещей, человек понимает, что все живые существа — неотъемлемые частицы Верховной Личности Бога, Господа Шри Кришны. Чувство своей отделенности от Кришны называют майей (ма̄ значит "не", а йа̄ — "то"). Некоторые люди думают, что мы никак не связаны с Кришной, что Кришна — всего лишь великая историческая личность, а Абсолют — это безличный Брахман. Но на самом деле, как сказано в «Бхагавад-гите», безличный Брахман — это сияние, исходящее от тела Кришны. Будучи Верховной Личностью Бога, Кришна является причиной всего сущего. В «Брахма-самхите» ясно сказано, что Кришна — это Верховная Личность Бога, причина всех причин. Миллионы воплощений Господа — всего лишь Его различные проявления. Живые существа тоже проявления Кришны. Философы-майявади ошибочно считают, что, разделившись на множество частей, Кришна перестал существовать как отдельная личность. Эта концепция по сути материалистична. Из опыта жизни в материальном мире нам известно, что предмет, разделенный на части, утрачивает свою первоначальную форму. Однако философы-майявади не способны понять, что на абсолютном уровне один плюс один, так же как и один минус один, равняется одному. Такова природа абсолютного мира.
Сприймаючи знання від душі, яка усвідомила себе, тобто бачить справжній стан речей, можна зрозуміти, що всі живі істоти є невід’ємні частки Верховного Бога-Особи, Ш́рı̄ Кр̣шн̣и. Відчуття самостійного існування, незалежного від Кр̣шн̣и, називають ма̄йею (ма̄ — не, йа̄ — це). Дехто думає, що у нас немає нічого спільного з Кр̣шн̣ою, що Він — лише видатна історична особистість, і що Абсолют — це безособистісний Брахман. Насправді ж, як стверджується в Бгаґавад-ґı̄ті, безособистісний Брахман є сяючим випромінюванням Самого Кр̣шн̣и. Кр̣шн̣а, як Верховний Бог-Особа, є причина всього. В Брахма-сам̇гіті ясно визначено, що Кр̣шн̣а є Верховний Бог-Особа, причина всіх причин. Навіть незчисленні втілення — це лише різні Його експансії. Так само і живі істоти є експансіями Кр̣шн̣и. Філософи-ма̄йа̄ва̄ді помилково вважають, що, поширюючись у Своїх численних експансіях, Кр̣шн̣а втрачає Своє власне особистісне існування. Така думка матеріалістична за своєю природою. В матеріальному світі ми бачимо, що коли річ розібрано на окремі частини, вона втрачає свою первинну ідентичність. Але філософи-ма̄йа̄ва̄ді не можуть збагнути, що в абсолютному розумінні один плюс один дорівнює одному, і що один мінус один теж дорівнює одиниці. Таким є стан справ в абсолютному світі.
Лишенные абсолютного знания, мы сейчас находимся под покровом иллюзии и потому считаем себя отделенными от Кришны. Но хотя мы и являемся отделенными частицами Кришны, мы неотличны от Него. Различия между телами живых существ — это майя, а не реальность. Все мы призваны доставлять удовольствие Кришне. Только под влиянием майи Арджуна мог подумать, что кровные узы, временно связывающие его с родственниками, важнее его вечных духовных отношений с Кришной. Суть учения «Бхагавад-гиты» в том, что, будучи вечным слугой Кришны, живое существо неотделимо от Него, а ощущение им своей отделенности от Господа называется майей. Живые существа, как неотъемлемые частицы Всевышнего, имеют особое предназначение. Забыв о своем предназначении, они с незапамятных времен воплощаются в различных материальных телах: людей, животных, полубогов и т. д. Причина этого в том, что они забыли о трансцендентном служении Господу. Но, если человек, служа Господу, развивает в себе сознание Кришны, он может избавиться от этой иллюзии. Только духовный учитель способен дать человеку это чистое знание и помочь ему избежать ошибочных представлений о равенстве обыкновенного существа с Кришной. Тот, кто обладает совершенным знанием, понимает, что Высшая Душа, Кришна, есть высшее прибежище всех существ и что, покинув это прибежище, живые существа оказались во власти иллюзорной, материальной энергии и возомнили себя отделенными от Кришны. Так, отождествив себя с разными материальными формами, живые существа забыли о Кришне. Но, когда заблудшее существо встает на путь сознания Кришны, перед ним открывается дорога к освобождению, как сказано в «Шримад-Бхагаватам» (2.10.6): муктир хитва̄нйатха̄-рӯпам̇ сварӯпен̣а вйавастхитих̣. Обрести освобождение — значит занять свое естественное положение, то есть стать вечным слугой Кришны (или обрести сознание Кришны).
Через брак знань в науці про Абсолют нас зараз покриває ілюзія, і тому ми вважаємо себе незалежними від Кр̣шн̣и. Хоча ми є відокремленими частками Кр̣шн̣и, проте ми не відрізняємось від Нього. Тілесні відмінності живих істот — це ма̄йа̄, тобто нереальність. Наше призначення полягає в тому, щоб вдовольняти Кр̣шн̣у. Лише внаслідок впливу ма̄йі Арджуна вважав, що його тимчасові тілесні стосунки з родичами важливіші за вічний духовний зв’язок з Кр̣шн̣ою. Усе вчення Ґı̄ти націлене саме на те, що жива істота, як вічна слуга Кр̣шн̣и, не може відокремитись від Кр̣шн̣и і що її почуття індивідуальної незалежності від Кр̣шн̣и називають ма̄йею. Живі істоти, як самостійні невід’ємні частки Всевишнього, мають певне призначення. З давніх-давен, забувши за це призначення, вони знаходять собі місце в різноманітних тілах: людей, тварин, напівбогів тощо. Такі тілесні відмінності виникають внаслідок забуття трансцендентного служіння Господу. Але як тільки жива істота вдається до трансцендентного служіння в свідомості Кр̣шн̣и, вона одразу ж звільнюється від цієї ілюзії. Таке чисте знання можна отримати лише від істинного духовного вчителя і таким чином уникнути помилкової думки, що жива істота рівна Кр̣шн̣і. Досконале знання полягає в тому, що Верховна Душа, Кр̣шн̣а, є вище пристання всіх живих істот, і що, відмовившись од цього пристановища, живі істоти під впливом матеріальної енерґії потрапили в оману і уявляють себе самостійними незалежними особами. Таким чином, так чи інакше ототожнюючи себе з матерією, вони забувають Кр̣шн̣у. Однак, коли такі живі істоти, що заблукали, знаходять своє місце в свідомості Кр̣шн̣и, це означає, що вони вийшли на шлях звільнення, як про те сказано в Бга̄ґаватам (2.10.6): муктір хітва̄нйатга̄- рӯпам̇ сварӯпен̣а вйавастгітіх̣. Звільнення означає поновити своє одвічне становище вічного слуги Кр̣шн̣и (свідомість Кр̣шн̣и).