TEXT 29
TEXT 29
Tekst
Текст
samavasthitam īśvaram
na hinasty ātmanātmānaṁ
tato yāti parāṁ gatim
самавастгітам ı̄ш́варам
на хінастй а̄тмана̄тма̄нам̇
тато йа̄ті пара̄м̇ ґатім̇
Synoniemen
Послівний переклад
samam — gelijk; paśyan — ziend; hi — zeker; sarvatra — overal; samavasthitam — gelijk bevindend; īśvaram — de Superziel; na — niet; hinasti — verlaagt; ātmanā — met de geest; ātmānam — de ziel; tataḥ — dan; yāti — bereikt; parām — de transcendentale; gatim — bestemming.
самам — однаково; паш́йан — бачачи; хі — неодмінно; сарватра— скрізь; самавастгітам—того, що однаково розташований; ı̄ш́варам — Наддушу; на — не; хінасті — деґрадує; а̄тмана̄ — розумом; а̄тма̄нам—душа; татах̣—тоді; йа̄ті—досягає; пара̄м—трансцендентного; ґатім—призначення.
Vertaling
Переклад
Wie ziet dat de Superziel overal, in ieder levend wezen, aanwezig is, zal zichzelf niet verlagen door zijn geest. Op die manier nadert hij de transcendentale bestemming.
Той, хто бачить, що Наддуша однаково присутня скрізь, у кожній живій істоті, — того не покидає розум. Так він наближається до трансцендентної мети.
Betekenisverklaring
Коментар
Door het aanvaarden van een materieel bestaan, is het levend wezen in een andere situatie terechtgekomen dan tijdens zijn spirituele bestaan. Maar wie begrijpt dat de Allerhoogste in Zijn expansie als Paramātmā overal aanwezig is, dat wil zeggen wanneer hij de aanwezigheid van de Allerhoogste Persoonlijkheid Gods kan zien in al wat leeft, zal hij zich niet verlagen door een negatieve mentaliteit. Zo maakt hij geleidelijk aan vooruitgang op weg naar de spirituele wereld. Over het algemeen is de geest verslaafd aan zinsbevrediging, maar wanneer de geest zich tot de Superziel keert, raakt men gevorderd in zijn begrip van het spirituele.
Жива істота, потрапивши до матеріального існування, перебуває в становищі, відмінному од того, яке вона мала в духовному світі. Але, зрозумівши, що Всевишній перебуває скрізь як Парама̄тма̄, тобто, якщо в усьому живому вона бачить присутність Верховного Бога-Особи, то вона не занепадає внаслідок властивого розуму руйнівного способу мислення, а поступово наближається до духовного світу. Розум людини, взагалі, схильний занадто думати про чуттєві насолоди, — такою є його природа, — але коли він звертається до Наддуші, людина досягає високого ступеня на шляху духовного усвідомлення.