Text 40
ВІРШ 40
Texto
Текст
supakvauṣadhi-vīrudhaḥ
vanādri-nady-udanvanto
hy edhante tava vīkṣitaiḥ
супакваушадгі-вірудгах
ванадрі-надй-уданванто
хй едханте тава вікшітаіх
Palabra por palabra
Послівний переклад
іме — усі ці; джана-пада̄х̣ — великі й малі міста; свр̣ддга̄х̣ — процвітали; супаква — зрілі ; аушадгі — трави ; вірудгах̣ — рослини; вана — ліси; адрі — гори; наді — річки; уданвантах̣ — моря; хі — певно; едганте — зростаючи; тава — Тобою; вікшітаіх̣ — бачені.
Traducción
Переклад
Todas estas ciudades y aldeas están floreciendo en todos los aspectos, porque hay hierbas y granos en abundancia, los árboles están llenos de frutas, los ríos están fluyendo, las colinas están llenas de minerales, y los océanos están llenos de riquezas. Y todo esto se debe a que Tú les has lanzado una mirada.
Наші міста й села в усьому процвітають, бо зілля й збіжжя є доволі, дерева рясніють плодами, річки плинуть, в горах багаті розсипи мінералів, а в океанах — незліченні скарби, і все це завдяки Твоєму поглядові на них.
Significado
Коментар
La prosperidad humana se debe a los regalos de la naturaleza y no a gigantescas empresas industriales. Las gigantescas empresas industriales son producto de una civilización atea, y ellas provocan la destrucción de los fines nobles de la vida humana. Cuanto más sigamos aumentando esas problemáticas industrias para exprimir la energía vital del ser humano, más habrá inquietud e insatisfacción entre la gente en general, aunque unos cuantos puedan nadar en la abundancia por medio de la explotación. Los regalos de la naturaleza, tales como los granos y vegetales, las frutas, los ríos, las colinas de joyas y minerales, y los mares llenos de perlas, se suministran por orden del Supremo, y, según Él lo desee, la naturaleza material los produce en abundancia o a veces los restringe. La ley natural estipula que el ser humano puede aprovechar esos dones divinos de la naturaleza y con ellos florecer de un modo satisfactorio, sin que lo cautive la explotadora motivación de enseñorearse de la naturaleza material. Cuando más intentemos explotar la naturaleza material conforme a nuestros caprichos de disfrute, más quedaremos atrapados por la reacción de esos intentos explotadores. Si tenemos suficientes granos, frutas, vegetales y hierbas, ¿qué necesidad hay, entonces, de mantener un matadero y matar a unos pobres animales? El hombre no necesita matar a ningún animal, si tiene suficientes granos y vegetales para comer. Las aguas de los ríos fertilizan los campos, y hay más de lo que nosotros necesitamos. Los minerales se producen en las colinas, y las joyas en el océano. Si la civilización humana tiene suficientes granos, minerales, joyas, agua, leche, etc., entonces, ¿por qué habríamos de anhelar la existencia de terribles empresas industriales, al costo de la labor de algunos hombres desafortunados? Pero todos esos dones naturales dependen de la misericordia del Señor. Lo que necesitamos, por consiguiente, es obedecer las leyes del Señor y alcanzar la perfección de la vida humana mediante el servicio devocional. Las indicaciones de Kuntīdevī vienen muy al caso. Ella desea que se les confiera la misericordia de Dios, de modo que la prosperidad natural se mantenga por la gracia de Él.
ПОЯСНЕННЯ: Процвітання людського суспільства залежить від дарів природи, а не від велетенських промислових підприємств. Промислові гіганти є виплодом безбожної цивілізації і спричинюються до того, що в людському житті безслідно зникають високі цілі та устремління. Що більше ми розвиваємо промисловість, яка породжує стільки турбот і висмоктує з людини її життєву силу, то більшають неспокій і незадоволення людських мас, тоді як лише незначна частина людей коштом інших може жити в розкошах. Природні дари, як то збіжжя, городина, садовина, річки, гори з коштовними каменями та мінералами, моря, в яких повно перлів — все це створене з наказу Всевишнього, і за Його волею матеріальна природа то щедро дарує їх, то припиняє їх постачати. За законами природи людина може користатися з цих божих дарів і з того жити задоволена й процвітати, але вона не повинна ставати просто споживачем, що прагне панувати над матеріальною природою. Намагаючись дедалі більше визискувати природу, аби догодити своїм забаганкам, ми чимдалі сильніше заплутуємось у наслідках наших споживацьких намагань. Якщо є доволі зерна, овочів, фруктів та зелені, навіщо утримувати бойні й забивати нещасних тварин? Людині немає ніякої потреби їх вбивати; щоб жити, їй вистачить зерна й овочів. Води річок зрошують і удобрюють землі, і ми отримуємо з полів навіть більше, ніж потребуємо; гори дають мінерали; океани — коштовні камені. Тож людське суспільство має доволі збіжжя, мінералів, самоцвітів, води, молока та всього іншого — навіщо тоді будувати жахливі промислові підприємства, приносячи в жертву працю нещасних людей? Всі природні дари з’являються лише з ласки Господа, і отже єдине, що потрібно, це коритися Його законам і через віддане служіння досягти досконалости людського життя. Те, що каже Кунтідеві, цілковито слушно. Вона хоче, щоб Бог дарував Пандавам Свою ласку — щоб усе природно процвітало під Його милостивим наглядом.