Text 27
27
Devanagari
Деванагарі
ज्ञानेन वैराग्यविजृम्भितेन ।
योगेन मय्यर्पितया च भक्त्या
मां प्रत्यगात्मानमिहावरुन्धे ॥ २७ ॥
Text
Текст
jñānena vairāgya-vijṛmbhitena
yogena mayy arpitayā ca bhaktyā
māṁ pratyag-ātmānam ihāvarundhe
джн̃а̄нена ваіра̄ґйа-віджр̣мбгітена
йоґена майй арпітайа̄ ча бгактйа̄
ма̄м̇ пратйаґ-а̄тма̄нам іха̄варундге
Synonyms
Послівний переклад
asevayā — by not engaging in the service; ayam — this person; prakṛteḥ guṇānām — of the modes of material nature; jñānena — by knowledge; vairāgya — with renunciation; vijṛmbhitena — developed; yogena — by practicing yoga; mayi — unto Me; arpitayā — fixed; ca — and; bhaktyā — with devotion; mām — unto Me; pratyak-ātmānam — the Absolute Truth; iha — in this very life; avarundhe — one attains.
асевайа̄ — не виконуючи служіння; айам — ця особа; пракр̣тех̣ ґун̣а̄на̄м — ґун матеріальної природи; джн̃а̄нена — знанням; ваіра̄ґйа — відреченістю; віджр̣мбгітена — розвиненими; йоґена — практикою йоґи;
Translation
Переклад
Thus by not engaging in the service of the modes of material nature but by developing Kṛṣṇa consciousness, knowledge in renunciation, and by practicing yoga, in which the mind is always fixed in devotional service unto the Supreme Personality of Godhead, one achieves My association in this very life, for I am the Supreme Personality, the Absolute Truth.
Покинувши служити ґунам матеріальної природи і розвиваючи замість того свідомість Крішни, знання і зреченість, а також практикуючи йоґу, яка вчить повсякчасно зосереджувати розум на відданому служінні Верховному Богові-Особі, людина ще за цього життя здобуває Моє товариство, бо Я — Верховна Особа, Абсолютна Істина.
Purport
Коментар
When one engages in devotional service to the Lord in the nine different kinds of bhakti-yoga, as enunciated in authoritative scriptures, such as hearing (śravaṇam), chanting (kīrtanam), remembering, offering worship, praying and offering personal service — either in one of them, or two or three or all of them — he naturally has no opportunity to engage in the service of the three modes of material nature. Unless one has good engagements in spiritual service, it is not possible to get out of the attachment to material service. Those who are not devotees, therefore, are interested in so-called humanitarian or philanthropic work, such as opening a hospital or charitable institution. These are undoubtedly good works in the sense that they are pious activities, and their result is that the performer may get some opportunities for sense gratification, either in this life or in the next. Devotional service, however, is beyond the boundary of sense gratification. It is completely spiritual activity. When one engages in the spiritual activities of devotional service, naturally he does not get any opportunity to engage in sense gratificatory activities. Kṛṣṇa conscious activities are performed not blindly but with perfect understanding of knowledge and renunciation. This kind of yoga practice, in which the mind is always fixed upon the Supreme Personality of Godhead in devotion, results in liberation in this very life. The person who performs such acts gets in touch with the Supreme Personality of Godhead. Lord Caitanya therefore approved the process of hearing from realized devotees about the pastimes of the Lord. It does not matter to what category of this world the audience belongs. If one meekly and submissively hears about the activities of the Lord from a realized soul, he will be able to conquer the Supreme Personality of Godhead, who is unconquerable by any other process. Hearing or associating with devotees is the most important function for self-realization.
ПОЯСНЕННЯ: Коли людина виконує віддане служіння Господу, що складається з дев’яти форм діяльності пояснених в авторитетних писаннях: слухання (шраванам), оспівування (кіртанам), пам’ятання, поклоніння, піднесення молитов і особисте слугування, — в неї природно не залишається нагоди служити трьом ґунам матеріальної природи, чи вона виконує тільки один, чи два чи всі дев’ять елементів бгакті-йоґи. Якщо людина повністю не задіяла себе в духовному служінні, їй не позбутися прив’язаності до матеріального служіння. Тому невідданих так цікавить так звана гуманітарна чи філантропічна діяльність, як то створення лікарень чи добродійних закладів. Це, безперечно, праведна діяльність, і ті, хто до неї вдаються, отримають можливість для задоволення чуттів, чи в цьому житті, чи в наступному. Однак віддане служіння вище за обмежене задоволення чуттів. Це повністю духовна діяльність. Коли людина присвячує себе духовній діяльності відданого служіння, в неї природно не залишається нагоди пуститися в задоволення чуттів. Свідомість Крішни не слід практикувати сліпо, цю діяльність треба виконувати з глибоким розумінням і досконалою зреченістю. Така практика йоґи, за якої розум людини завжди з відданістю зосереджений на Верховному Богові-Особі, приводить її до звільнення ще за цього життя. Той, хто присвячує себе такій діяльності, встановлює зв’язок із Верховним Богом-Особою. Тому Господь Чайтан’я хвалив цей метод, що рекомендує слухати про Господні розваги з вуст досконалих відданих. Немає значення, що якої матеріальної категорії належать слухачі. Якщо вони смиренно і покірливо слухають про Господні діяння від душі, яка усвідомила свою природу, вони зможуть завоювати Верховного Бога-Особу, що Його не завоювати ніяк інакше. Для самоусвідомлення немає нічого важливішого, як слухати відданих і спілкуватися з ними.