Text 10
ВІРШ 10
Devanagari
Деванагарі
प्रायोपविष्टो गङ्गायामनादृत्याधिराट्श्रियम् ॥ १० ॥
Text
Текст
pāṇḍūnāṁ māna-vardhanaḥ
prāyopaviṣṭo gaṅgāyām
anādṛtyādhirāṭ-śriyam
па̄н̣д̣ӯна̄м̇ ма̄на-вардганах̣
пра̄йопавішт̣о ґан̇ґа̄йа̄м
ана̄др̣тйа̄дгіра̄т̣-ш́рійам
Synonyms
Послівний переклад
saḥ — he; samrāṭ — the Emperor; kasya — for what; vā — or; hetoḥ — reason; pāṇḍūnām — of the sons of Pāṇḍu; māna-vardhanaḥ — one who enriches the family; prāya-upaviṣṭaḥ — sitting and fasting; gaṅgāyām — on the bank of the Ganges; anādṛtya — neglecting; adhirāṭ — acquired kingdom; śriyam — opulences.
сах̣ — він; самра̄т̣ — імператор; касйа — для чого; ва̄ — чи; хетох̣ — причини; па̄н̣д̣ӯна̄м — між синів Панду; ма̄на-вардганах̣—окраса родини; пра̄йа-упавішт̣ах̣—сівши постити; ґан̇ґа̄йа̄м — на березі Ґанґи; ана̄др̣тйа — зневаживши; адгіра̄т̣— здобуте царство; ш́рійам — пишноти.
Translation
Переклад
He was a great emperor and possessed all the opulences of his acquired kingdom. He was so exalted that he was increasing the prestige of the Pāṇḍu dynasty. Why did he give up everything to sit down on the bank of the Ganges and fast until death?
Він був великий імператор і володів усіма багатствами успадкованого царства. Його піднесені якості примножували славу династії Панду. Чому він покинув усе це, пішовши на берег Ґанґи, щоб постити там до смертної години?
Purport
Коментар
Mahārāja Parīkṣit was the Emperor of the world and all the seas and oceans, and he did not have to take the trouble to acquire such a kingdom by his own effort. He inherited it from his grandfathers Mahārāja Yudhiṣṭhira and brothers. Besides that, he was doing well in the administration and was worthy of the good names of his forefathers. Consequently there was nothing undesirable in his opulence and administration. Then why should he give up all these favorable circumstances and sit down on the bank of the Ganges, fasting till death? This is astonishing, and therefore all were eager to know the cause.
ПОЯСНЕННЯ: Махараджа Парікшіт був імператор над усім світом, над усіма морями й океанами, але йому не довелось докладати і найменших зусиль, щоб здобути це царство. Він успадкував його по своїх дідах Махараджі Юдгіштгірі з братами. Поза тим він і сам був прекрасний правитель, гідний доброї слави своїх предків. Отож, ні в його багатстві, ні у владі не було нічого прикрого. Тож навіщо йому було кидати ці блага й постити на березі Ґанґи до своєї смерти? Це геть незрозуміло, і тому всі присутні хотіли знати причину таких його дій.