ТЕКСТ 40
40
Текст
Текст
ва̄чаш ча манаса̄ саха
ахам̇ ча̄ня име дева̄с
тасмаи бхагавате намах̣
ва̄чаш́ ча манаса̄ саха
ахам̇ ча̄нйа іме дева̄с
тасмаі бгаґавате намах̣
Дума по дума
Послівний переклад
ятах̣ – от когото; апра̄пя – неспособни да измерят; нявартанта – спират да се опитват; ва̄чах̣ – слова; ча – също; манаса̄ – с ума; саха – със; ахам ча – също и егото; анйе – други; име – всички тези; дева̄х̣ – полубогове; тасмаи – на него; бхагавате – на Божествената Личност; намах̣ – отдаваме почитания.
йатах̣ — від кого; апра̄пйа — нездатні сягнути меж; нйавартанта — облишають спроби; ва̄чах̣ — слова; ча — також; манаса̄ — розумом; саха — разом із; ахам ча — а також оманне его; анйе — інші; іме — ці всі; дева̄х̣ — півбоги; тасмаі — Йому; бгаґавате — Богові-Особі; намах̣ — віддаємо поклони.
Превод
Переклад
Словото, умът и егото и управляващите ги божества безуспешно се опитваха да узнаят Върховната Божествена Личност. Затова ако имаме поне малко здрав разум, ние просто трябва да се склоним пред Бога с дълбока почит и благоговение.
Слова, розум та его, разом з їхніми панівними божествами, виявилися неспроможні пізнати Верховного Бога-Особу. Отож, як підказує здоровий глузд, треба просто шанобливо схилитися перед Ним.
Пояснение
Коментар
Тези, които постоянно правят жабешки опити да измерят Върховния, могат да възразят: ако Абсолютът остава непознаваем дори за полубоговете, които управляват речта, ума и егото, т.е. за Ведите, Брахма̄, Рудра и всички останали полубогове, оглавявани от Бр̣хаспати, тогава защо преданите проявяват толкова голям интерес към този непознаваем обект? В отговор можем да кажем, че трансценденталният екстаз, на който се наслаждават преданите, когато описват забавленията на Бога, е напълно непознат за неотдадените и за умозрителните философи. Човек, който не изпитва трансцендентално щастие, с течение на времето сам изоставя теоретизирането и безпочвените заключения, защото разбира, че те нямат отношение към реалността и не му носят никакво удовлетворение. Преданите поне знаят, че Абсолютната Истина е Върховната Божествена Личност Виш̣н̣у, както утвърждават ведическите химни: ом̇ тад виш̣н̣ох̣ парамам̇ падам̇ сада̄ пашянти сӯраях̣. Бхагавад-гӣта̄ (15.15) също потвърждава този факт: ведаиш ча сарваир ахам ева ведях̣. В резултат от овладяването на ведическото знание човек трябва да стигне до познание за Бог Кр̣ш̣н̣а, а не до философстване върху смисъла на думата ахам, аз. В Бхагавад-гӣта̄ (18.55) се казва, че преданото служене е единственият метод, с който може да бъде разбрана Върховната Истина: бхактя ма̄м абхиджа̄на̄ти я̄ва̄н яш ча̄сми таттватах̣. Единствено с помощта на преданото служене човек може да узнае, че Божествената Личност е окончателната истина, а Брахман и Парама̄тма̄ са само частични аспекти на Бога. Великият мъдрец Маитрея потвърждава това с настоящата строфа. Изпълнен с дълбока преданост, той отдава смирените си почитания (намах̣) на Върховната Божествена Личност (бхагавате). Ако иска да узнае най-висшия аспект на Бога, който стои над Брахман и Парама̄тма̄, човек трябва да следва примера на великите предани и мъдреци, такива като Маитрея и Видура, Маха̄ра̄джа Парӣкш̣ит и Шукадева Госва̄мӣ, и да се посвети на трансцендентално предано служене на Бога.
ПОЯСНЕННЯ: Прихильники «жаб’ячих» обрахунків можуть заперечити: якщо Абсолют незбагненний навіть для панівних божеств мови, розум та его, тобто для Вед, Брахми, Рудри та всіх півбогів на чолі з Бріхаспаті, навіщо тоді віддані так цікавляться цим незбагненним об’єктом? Відповідь полягає в тому, що віддані, розмовляючи про Господні розваги, відчувають незнаний для невідданих і умоглядних філософів трансцендентний екстаз. Коли умоглядний філософ бачить, що його теорії і здогади далекі від істини і не дарують йому ніякої насолоди, він природно облишає їх, не відчуваючи від них трансцендентної радості. Відданий, щонайменше, впевнений у тому, що Абсолютна Істина — це Верховний Бог-Особа, як підтверджують ведичні гімни: ом̇ тад вішн̣ох̣ парамам̇ падам̇ сада̄ паш́йанті айах̣. Ту саму істину проголошує і «Бгаґавад-ґіта» (15.15): ведаіш́ ча сарваір ахам ева ведйах̣. Пізнання ведичної мудрості призначене привести до розуміння Господа Крішни, а не до філософствування щодо слова ахам, «я». Єдиний метод, який дає змогу пізнати Верховну Істину, — це віддане служіння, що проголошує «Бгаґавад-ґіта» (18.55): бгактйа̄ ма̄м абгіджа̄на̄ті йа̄ва̄н йаш́ ча̄смі таттватах̣. Тільки у відданому служінні можна усвідомити, що Верховна Істина — це Бог-Особа і що Брахман та Параматма — це лише Його часткові прояви. Те саме засвідчує в даному вірші великий мудрець Майтрея. Кажучи намах̣, він із щирою відданістю впокорюється Верховному Богові-Особі, бгаґавате. Якщо людина хоче пізнати найвищий аспект Господа, який перевершує Брахман і Параматму, вона повинна йти слідом за великими мудрецями і відданими, як оце Майтрея та Відура чи Махараджа Парікшіт і Шукадева Ґосвамі, і виконувати трансцендентне віддане служіння Господу.
Така завършват коментарите на Бхактиведанта към шеста глава от Трета песен на „Шрӣмад Бха̄гаватам“, наречена „Сътворяването на вселенската форма“.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до «Шрімад-Бгаґаватам», Третьої пісні, шостої глави, яка має назву «Створення всесвітньої форми».