Skip to main content

ГЛАВА ТРИДЕСЕТА

ГЛАВА ТРИДЦЯТА

Бог Капила описва неблагоприятните плодоносни дейности

Господь Капіла описує згубні наслідки корисливої діяльності

ТЕКСТ 1:
Божествената Личност каза: Както плътната маса от облаци не усеща, че се движи под могъщия порив на вятъра, човек, който действа с материално съзнание, не разбира, че се носи напред под могъщата сила на фактора време.
1:
Бог-Особа сказав: Як скупчення хмар не усвідомлює могутньої сили вітру, так людина, занурена у матеріальну свідомість, не усвідомлює могутності чинника часу, який несе її на своїх хвилях.
ТЕКСТ 2:
Всичко, което материалистът създава с цената на тежък труд и горчиви страдания в преследване на измамно щастие, Върховната Божествена Личност унищожава, приела образа на фактора време. Така обусловената душа вечно скърби за нещо загубено.
2:
Все, що матеріаліст з великими труднощами і зусиллями створює задля так званого щастя, Верховний Бог-Особа в образі часу знищує. Через це зумовлена душа завжди побивається.
ТЕКСТ 3:
Заблуден, материалистът не разбира, че тялото му е тленно и че любимите дом, земя и богатство, свързани с това тяло, също са тленни. Само от невежество той си мисли, че те ще съществуват вечно.
3:
Спантеличений матеріаліст не розуміє, що його тіло тимчасове і що пов’язані з його тілом дім, земля й багатство, до яких він так прив’язаний, теж тимчасові. Тільки через невігластво він вважає це все вічним.
ТЕКСТ 4:
В каквато и форма на живот да се роди, живото същество винаги намира някакво удоволствие и никога не съжалява, че е попаднало в нея.
4:
Хоч би в якому виді життя жива істота з’явилася, вона знаходить у ньому якесь задоволення і ніколи не цурається його.
ТЕКСТ 5:
Обусловеното живо същество се чувства напълно доволно във формата на живот, в която се намира. Заблудено от влиянието на илюзорната енергия, покриваща знанието му, то не е склонно да напусне това тяло дори когато живее в самия ад, защото дори там то се наслаждава посвоему на живота.
5:
Зумовлена жива істота цілком задоволена своїм видом життя. Введена в оману ілюзорною енерґією, вона зовсім не бажає втрачати своє тіло, навіть коли перебуває в пеклі, бо й там відчуває захват від пекельних насолод.
ТЕКСТ 6:
Това, че живото същество винаги е доволно от условията, сред които живее, се дължи на дълбоко вкоренената му привързаност към тялото, съпругата, дома, децата, домашните животни, богатството и приятелите. В тяхното обкръжение обусловената душа си мисли, че е постигнала самото съвършенство.
6:
Ця вдоволеність своїм рівнем життя засновується на глибоко вкоріненій прив’язаності істоти до свого тіла, дружини, дому, дітей, худоби, статків і друзів. Живучи в цьому оточенні, зумовлена душа вважає, що досягнула досконалості.
ТЕКСТ 7:
Въпреки че изгаря в пламъка на тревогите, този глупак постоянно върши всевъзможни греховни дела и живее с надежди, на които никога не им е съдено да се сбъднат – и всичко това само за да поддържа съществуването на нещо, което е нарекъл свое семейство и общество.
7:
Хоча такий дурень згорає від тривоги, він постійно чинить усілякі гріхи, плекаючи нездійсненні надії і намагаючись забезпечити прожиток для своєї так званої родини і громади.
ТЕКСТ 8:
Той отдава сърцето и сетивата си на някоя жена, която го пленява с чаровете на ма̄я̄. Оставайки насаме с нея, той се наслаждава на прегръдките ѝ, на близкия разговор с нея и изпада във възторг от сладкото бърборене на малките им дечица.
8:
Він віддає своє серце і чуття жінці, яка його зачаровує ілюзорною силою майі. Він насолоджується її обіймами на самоті та розмовами з нею і відчуває захват від милого лепету своїх малюків.
ТЕКСТ 9:
Обвързан от семейните връзки, той остава да живее със семейството си, в царството на лъжите и лицемерието. Сеейки навсякъде само нещастия, изцяло роб на ненаситните си сетива, през цялото време той просто се опитва да отклони стоварващите се върху него страдания и беди и ако успее да им надмогне, си мисли, че е щастлив.
9:
Сповнена прив’язаностей домогосподар живе сімейним життям, сповненим лицемірства й дипломатії. Тільки примножуючи своїми діями нещастя і живучи як раб, яким помикають за допомогою чуттєвих втіх, своєю працею він силкується ослабити свої численні страждання, і якщо йому це вдається, він вважає себе щасливим.
ТЕКСТ 10:
Той печели пари, като на всяка крачка извършва насилие, и въпреки че отдава всичките си сили за семейството си, самият той изяжда нищожна част от купеното с тях и накрая отива в ада заради онези, които са го подтиквали да печели по такъв непочтен начин.
10:
Добуваючи гроші, він раз у раз робить зло іншим людям, і, хоча він використовує добуті гроші для своєї сім’ї’, сам він їсть тільки невеличку частину купленої таким чином їжі. Заробляючи гроші нечесними засобами задля своїх близьких, він через них же йде до пекла.
ТЕКСТ 11:
Търпейки поражение след поражение в занаята си, той постоянно прави опити да се измъкне от лошата ситуация, но когато всичките му усилия се окажат напразни и предприятието му напълно се разори, той, обхванат от алчност, започва да копнее за чуждото богатство.
11:
Коли його справи не йдуть, він знову й знову намагається поліпшити своє становище, але коли йому нічого не вдається і він розоряється, жадібність його штовхає брати чужі гроші.
ТЕКСТ 12:
Така този злочест неудачник, не успял да изхрани дори семейството си, се лишава от цялата си красота и величие. Той постоянно мисли за своето поражение и тези мисли му причиняват дълбоко страдание.
12:
Так нещасний чоловік, якому не вдається прогодувати сім’ю, перетворюється на жалюгідне видовище. Він постійно думає про свої невдачі, гірко журячись через них.
ТЕКСТ 13:
Като виждат, че е неспособен да ги издържа, жена му и останалите му близки спират да го почитат както по-рано, както свидливите стопани спират да се грижат за стария и изнемощял вол.
13:
Побачивши, що він не може подбати про них, жінка й діти перестають виявляти йому ту шану, яку виявляли раніше, так само як скупі рільники перестають піклуватися про старих і виснажених волів.
ТЕКСТ 14:
Глупавият баща на семейство запазва привързаността си към семейния живот, въпреки че сега го хранят онези, които някога сам е издържал. Обезобразен от настъпващата старост, той се готви за среща със смъртта.
14:
Нетямущий сім’янин не втрачає прив’язаності до сімейного життя навіть тоді, коли йому доводиться їсти хліб тих, кого він сам колись годував. Спотворений старістю, він готується вдома зустріти смерть.
ТЕКСТ 15:
Така той живее вкъщи като домашно куче и яде онова, което му подхвърлят. И тъй като страда от лошо храносмилане, от липса на апетит и какви ли не други болести, той яде съвсем по малко и се превръща в немощен старец, който не може повече да работи.
15:
Так він живе вдома, як домашній пес, харчуючись тим, що йому кидають. Страждаючи від численних хвороб, як то слабке травлення і брак апетиту, він їсть дуже мало і стає зовсім немічним, нездатним ні до якої роботи.
ТЕКСТ 16:
В това състояние на агония очите му изскачат от орбитите си под натиска на въздуха вътре в тялото, а трахеите му се изпълват със слуз. Той започва да диша трудно и когато си поема дъх и издишва, от гърлото му се разнасят предсмъртни хрипове.
16:
Через високий тиск повітря всередині тіла й хворобливий стан, його очі вилізають з орбіт, а груди йому забиває слиз. Йому важко дихати, і з кожним віддихом в нього з горла виривається хрип, схожий на звук «ґгура-ґгура».
ТЕКСТ 17:
Така той се оказва в ноктите на смъртта и лежи на смъртния одър, заобиколен от скърбящи приятели и роднини. Той иска да се обърне към тях, но не може да пророни нито дума, защото вече е пленник на времето.
17:
Опинившись уже в пазурах смерті, він лежить, а навколо нього побиваються родичі й близькі, і, хоча він хоче їм щось сказати, він не може, тому що горло йому зчавлює петля часу.
ТЕКСТ 18:
Така човекът, който цял живот е работил, за да издържа семейството си, и никога не е възпирал сетивата си, умира в страшна скръб, а около себе си вижда плачещите си роднини. Той умира от покъртителна смърт, в непоносими мъки и без съзнание.
18:
Так, не зумівши приборкати чуття, все життя пропрацювавши на підтримання сім’ї, він у великому горі вмирає серед ридання своїх родичів. Він вмирає жалюгідною смертю, в страшних муках і без свідомості.
ТЕКСТ 19:
В мига на смъртта той вижда пратениците на бога на смъртта, които се приближават към него с очи, пълни с ярост и настървение, и от ужас изпуска изпражнения и урина.
19:
Під час смерті він бачить посланців бога смерті, що постають перед ним із налитими люттю очима, і від жаху випускає сечу й випорожнення.
ТЕКСТ 20:
Както царските стражи арестуват престъпника, за да го накажат, така Ямадӯтите хващат човека, който е вършил всякакви грехове, за да удовлетвори сетивата си, връзват го през шията със здраво въже и измъкват финото му тяло, за да го накажат сурово.
20:
Як стражники беруть під варту злочинця, так само ямадути хапають особу, яка віддавалася гріховним чуттєвим втіхам, накидаючи їй на шию міцну петлю і зв’язуючи все її тонке тіло, щоб забрати з собою для суворої кари.
ТЕКСТ 21:
Докато пратениците на Ямара̄джа го носят, той целият трепери и се гърчи от ужас в ръцете им. През целия път го хапят кучета, той си спомня греховете, които е вършил през своя живот, и всичко това му причинява непоносимо страдание.
21:
Коли стражники Ямараджі тягнуть її, вона проймається страхом і тремтить у їхніх руках. По дорозі її кусають собаки і вона згадує всі гріхи свого життя. В цьому становищі вона відчуває страшні муки.
ТЕКСТ 22:
Под палещите лъчи на слънцето грешникът трябва да върви по пътища, покрити с нажежен пясък, а от двете страни около него бушуват горски пожари. Когато от изнемога не е в състояние да направи нито една крачка, стражите започват го бият с камшик по гърба. Той е измъчван от глад и жажда, но наоколо няма нито вода, нито сянка, нито място за отдих.
22:
Під пекучим сонцем грішник змушений іти по гарячому піску серед лісових пожеж, що палають обабіч дороги. Він не може йти, але стражники підганяють його, шмагаючи нагайкою по спині. Він мучиться від голоду і спраги, але, на жаль, по всій дорозі немає води, притулку чи затінку.
ТЕКСТ 23:
Докато върви по пътя, който води към обителта на Ямара̄джа, той пада от изтощение и понякога дори губи съзнание, но стражите отново и отново го принуждават да се изправи. Така те бързо го отвеждат при Ямара̄джа.
23:
Йдучи дорогою до обителі Ямараджі, він падає від втоми і непритомніє, але його примушують піднятися і швидко ведуть перед обличчя Ямараджі.
ТЕКСТ 24:
Така за броени мигове той изминава разстоянието от деветдесет и девет хиляди йоджани, след което веднага го подлагат на мъчителните наказания, които са му отсъдени да изстрада.
24:
Так йому доводиться за дві чи три хвилини подолати дев’яносто дев’ять тисяч йоджан, а тоді його відразу ж віддають на тортури, які він заслужив.
ТЕКСТ 25:
Там го поставят върху горящи дърва и огънят обхваща крайниците му. Понякога го карат да яде собствената си плът, а друг път други ядат плътта му.
25:
Його обкладають дровами і розпалюють вогонь, що обпікає його члени. Іноді його примушують поїдати власну плоть, або ж його поїдають інші.
ТЕКСТ 26:
Кучетата и лешоядите, обитаващи ада, изтръгват червата и вътрешностите му, въпреки че той все още е жив и наблюдава всичко това, а змии, скорпиони, комари и други създания го хапят и му причиняват нечовешки болки.
26:
Пекельні пси і яструби заживо виривають йому нутрощі, а він, не вмираючи тільки дивиться на це. Його жалять змії, скорпіони, комарі й інші істоти, і він страшно мучиться.
ТЕКСТ 27:
След това слонове отчекват крайниците му и ги разкъсват на парчета. После хвърлят грешника в дълбоки пропасти, държат го под вода или го затварят в пещера.
27:
Потім йому по одній відрубують частини тіла й роздирають на шматки слонами. Його скидають з гірських вершин, і тримають під водою чи в печері.
ТЕКСТ 28:
Мъжете и жените, които цял живот са се отдавали на разврат, търпят ужасни мъки в адските места Та̄мисра, Андха-та̄мисра и Раурава.
28:
Чоловіки й жінки, чиє життя було сповнене розпусти, зазнають страшних мук у пеклах Тамісра, Андга-тамісра і Раурава.
ТЕКСТ 29:
Скъпа майко – продължи Бог Капила, – понякога се казва, че и на тази планета човек може да се озове в ада или в рая, защото дори тук хората понякога търпят адски мъки.
29:
Господь Капіла вів далі: Дорога матінко, як іноді кажуть, пекло чи рай можна побачити й на цій планеті, де іноді люди зазнають пекельних покарань.
ТЕКСТ 30:
След като напусне тялото си, човек, който е издържал себе си и семейството си с цената на греховни и непочтени дейности, е принуден да води адско съществувание и да страда заедно с всичките си роднини.
30:
Покинувши тіло, чоловік, який добував прожиток для себе і для сім’ї гріховною діяльністю, змушений зазнавати пекельних мук, і таких самих мук зазнають його рідні.
ТЕКСТ 31:
Напускайки тялото си, той съвсем сам отива в най-мрачните владения на ада, а парите, които е натрупал чрез насилие и посегателство над други живи същества, са пътните, с които напуска този свят.
31:
Покинувши теперішнє тіло, він самотньо йде в найтемніші місця пекла, а за квиток, з яким він вирушає на той світ, йому служать гроші, котрі він добув під час життя ціною страждання інших істот.
ТЕКСТ 32:
Така по волята на Върховната Божествена Личност този, който е хранил семейството, попада в адски условия на съществуване, за да страда заради сторените грехове подобно на човек, който е загубил богатството си.
32:
Так, корячись вищій силі Верховного Бога-Особи, годувальник родини потрапляє в пекло і страждає там за всі свої гріхи. Його становище схоже на становище людини, яка втратила своє багатство.
ТЕКСТ 33:
По такъв начин този, който не се е спирал пред нищо и е извършвал всякакви тъмни дела, за да обезпечи семейството и роднините си, пропада до най-тъмната област на ада, наречена Андха-та̄мисра.
33:
Тому людина, яка, прагнучи забезпечити своїх рідних і близьких, не гребує найчорнішими засобами, неодмінно йде до найтемнішої області пекла, що називається Андга-тамісра.
ТЕКСТ 34:
След като изстрада всички мъчения в ада и премине в определена последователност през низшите форми на живот, които предхождат човешката, живото същество се очиства от греховете си и така отново се ражда на Земята в тялото на човек.
34:
Пройшовши крізь усі пекельні тортури, піднявшись поступово через усі нижчі форми тваринного життя, які передують людському народженню, і очистившись таким чином від своїх гріхів, ця істота знову народжується людиною на Землі.