ТЕКСТ 15
15
Текст
Текст
гр̣ха-па̄ла ива̄харан
а̄мая̄вй апрадӣпта̄гнир
алпа̄ха̄ро 'лпа-чеш̣т̣итах̣
ґр̣ха-па̄ла іва̄харан
а̄майа̄вй апрадіпта̄ґнір
алпа̄ха̄ро ’лпа-чешт̣ітах̣
Дума по дума
Послівний переклад
а̄сте – той остава; аваматя̄ – пренебрежително; упанястам – каквото е оставено; гр̣ха-па̄лах̣ – куче; ива – като; а̄харан – ядейки; а̄мая̄вӣ – болен; апрадӣпта-агних̣ – лошо храносмилане; алпа – малко; а̄ха̄рах̣ – ядейки; алпа – малко; чеш̣т̣итах̣ – неговата дейност.
а̄сте — залишається; аваматйа̄ — зневажений; упанйастам — покидьки; ґр̣ха-па̄лах̣ — собака; іва — як; а̄харан — з’їдаючи; а̄майа̄ві — хворий; апрадіпта-аґніх̣ — страждаючи від слабкого травлення; алпа — мало; а̄ха̄рах̣ — харчування; алпа — мало; чешт̣ітах̣ — діяльність.
Превод
Переклад
Така той живее вкъщи като домашно куче и яде онова, което му подхвърлят. И тъй като страда от лошо храносмилане, от липса на апетит и какви ли не други болести, той яде съвсем по малко и се превръща в немощен старец, който не може повече да работи.
Так він живе вдома, як домашній пес, харчуючись тим, що йому кидають. Страждаючи від численних хвороб, як то слабке травлення і брак апетиту, він їсть дуже мало і стає зовсім немічним, нездатним ні до якої роботи.
Пояснение
Коментар
На прага на смъртта човек се превръща в немощен и недъгав болник и когато роднините му започнат да го пренебрегват, той страда неизразимо силно и животът му става по-жалък и от кучешки. Затова във Ведите е казано, че преди да се озове в това жалко положение, човек трябва да напусне дома си и да умре далеч от семейство и близки. Когато мъжът напусне своя дом и умре далеч от домашните си, тази смърт е достойна. Но привързаният семеен иска след смъртта му роднините да носят тялото му в голяма траурна процесия и въпреки че самият той няма да види това шествие, настоява за него. Това го кара да се чувства щастлив, макар че не знае къде ще отиде след смъртта си и какъв ще е следващият му живот.
ПОЯСНЕННЯ: Перед смертю людина перетворюється на хворого каліку, і якщо його ще й зневажають родичі, його життя, сповнене численних старждань, стає гіршим від собачого. Тому ведичні писання кажуть, що чоловік повинен покинути дім ще до того, як опиниться в такому жалюгідному становищі, і знайти смерть так, щоб ніхто з його родичів не знав про це. Якщо чоловік покидає дім і вмирає так, що про не знає ніхто з його близьких, це вважають за славетну смерть. Але прив’язаний до сімейного життя чоловік хоче, щоб після його смерті близькі влаштували для нього похоронну процесію, і хоча він не зможе її бачити, він хоче, щоб його тіло несли з усією можливою урочистістю. Думка про такий похорон тішить його, хоча він і не знає, куди йому доведеться піти в наступному житті, покинувши це тіло.