Skip to main content

ТЕКСТ 22

ВІРШ 22

Текст

Текст

ясма̄д ан̣д̣ам̇ вира̄д̣ джагйе
бхӯтендрия-гун̣а̄тмаках̣
тад дравям атяга̄д вишвам̇
гобхих̣ сӯря ива̄тапан
йасма̄д ан̣д̣ам̇ віра̄д̣ джаджн̃е
бгӯтендрійа-ґун̣а̄тмаках̣
тад дравйам атйаґа̄д віш́вам̇
ґобгіх̣ сӯрйа іва̄тапан

Дума по дума

Послівний переклад

ясма̄т – от когото; ан̣д̣ам – вселенските кълба; вира̄т̣ – и гигантската вселенска форма; джагйе – се появяват; бхӯта – елементи; индрия – сетива; гун̣а-а̄тмаках̣ – качествени; тат дравям – вселените и вселенската форма; атяга̄т – надхвърля; вишвам – всички вселени; гобхих̣ – с лъчите; сӯрях̣ – слънцето; ива – като; а̄тапан – разпръскваните лъчи и топлина.

йасма̄т  —  з кого; ан̣д̣ам  —  сферичні всесвіти; віра̄т̣  —  і велетенська всесвітня форма; джаджн̃е  —  з’явились; бгӯта  —   елементи; індрійа  —  чуття; ґун̣а-а̄тмаках̣  —  якісні; тат дравйам  —  всесвіти, всесвітню форму і т. д.; атйаґа̄т  —  перевершив; віш́вам  —  усі всесвіти; ґобгіх̣  —  променями; сӯрйах̣  —   сонце; іва  —  наче; а̄тапан  —  поширює проміння і тепло.

Превод

Переклад

От тази Божествена Личност се появяват всички вселенски кълба и вселенската форма с всички материални елементи, качества и сетива. Въпреки това Богът няма нищо общо с материалните проявления, както слънцето съществува отделно от лъчите и топлината си.

З Бога-Особи походять усі сферичні всесвіти, а також всесвітня форма з усіма матеріальними елементами, якостями і чуттями. Проте Він перебуває поза цими матеріальними проявленнями, наче сонце, що існує окремо від свого проміння і тепла.

Пояснение

Коментар

В предишната шлока върховната истина бе наречена пуруш̣а или пуруш̣оттама, Върховната Личност. Благодарение на различните си енергии Абсолютната Личност е ӣшвара, върховен повелител. Екапа̄д-вибхӯти, проявлението на материалната енергия на Бога, е като една от многобройните слугини на Бога, към които Той не изпитва особено влечение, както личи от езика на Гӣта̄ (бхинна̄ пракр̣тих̣). Владенията на трипа̄д-вибхӯти, които са чисто духовно проявление на енергията на Бога, го привличат повече. Затова Богът създава материалните проявления, като опложда материалната енергия и след това се разпространява във всяко от тях, приемайки гигантската форма вишва-рӯпа. Вишва-рӯпа, която Богът показал на Арджуна, не е изначалната му форма. Изначалната форма на Бога е трансценденталната форма на Пуруш̣оттама, т.е. самият Кр̣ш̣н̣а. Сравнението със слънцето много добре обяснява как Той се разпространява. Чрез изгарящата си топлина и лъчи слънцето се разпространява навсякъде и в същото време винаги съществува отделно от тях. Имперсоналистите насочват вниманието си към сиянието на Бога, без да знаят за същинската, трансцендентална и вечна форма на Бога, позната като Кр̣ш̣н̣а. Затова Кр̣ш̣н̣а във върховната си личностна форма с две ръце и флейта обърква имперсоналистите, които могат да възприемат само гигантската му вишва-рӯпа. Те би трябвало да знаят, че лъчите на слънцето са подчинени на слънцето и че по същия начин безличностната гигантска форма на Бога е второстепенна и подчинена на личностната му форма Пуруш̣оттама. Брахма сам̇хита̄ (5.37) потвърждава това по следния начин:

ПОЯСНЕННЯ: У попередньому вірші найвищу істину визначено як пурушу, або пурушоттаму, Верховну Особу. Абсолютна Особа    —    це ішвара, верховний повелитель, що керує Своїми різноманітними енерґіями . Екапад - вібгуті, проявлення матеріальної енерґії Господа, подібне до однієї з Його численних коханих, до якої Господа не надто вабить, про що свідчить вислів у «Ґіті»    —    бгінна̄ пракр̣тіх̣. Проте область тріпад-вібгуті, що являє собою чисте духовне проявлення Господньої енерґії, так би мовити, привабливіша для Нього . Тому, запліднюючи матеріальну енерґію , Господь створює матеріальні світи, а тоді у кожному з них Він поширює Себе у вигляді велетенської форми вішва-рупи. Вішва-рупа, показана Арджуні, не відначальна форма Господа. Його відначальна форма    —    це трансцендентна форма Пурушоттами, тобто Сам Крішна. Даний вірш дуже добре пояснює, що Господь поширює Себе подібно до сонця. Сонце поширює себе у формі сильного жару і сліпучого сяйва, проте завжди залишається незалежне від свого світла і тепла. Імперсоналіст бере до уваги тільки проміння Господа, не знаючи нічого про реальну, трансцендентну, вічну форму Господа    —    Крішну. Тому Крішна у Своїй верховній особистісній формі, з двома руками і флейтою, незбагненний для імперсоналістів, що на силі уявити собі тільки велетенську вішва-рупу Господа. Їм слід зрозуміти, що сонячне проміння проти самого сонця має другорядне значення, і так само велетенська безособистісна форма Господа другорядна проти особистісної форми Пурушоттами. Це доводить «Брахма- самхіта» (5.37):

а̄нанда-чинмая-раса-пратибха̄вита̄бхис
та̄бхир я ева ниджа-рӯпатая̄ кала̄бхих̣
голока ева нивасатй акхила̄тма-бхӯто
говиндам а̄ди-пуруш̣ам̇ там ахам̇ бхаджа̄ми
а̄нанда-чінмайа-раса-пратібга̄віта̄бгіс
та̄бгір йа ева ніджа-рӯпатайа̄ кала̄бгіх̣
ґолока ева нівасатй акгіла̄тма-бгӯто
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі

„Говинда, Върховната Божествена Личност, който чрез сиянието на тялото си влива живот в сетивата на всички, живее в трансценденталната си обител, наречена Голока. В същото време Той присъства във всяко кътче на творението си, като разпространява блажените си духовни лъчи, равни по могъщество на собствената му енергия на удоволствието“. Следователно благодарение на непроницаемото си могъщество Той е едновременно и личностен, и безличностен. Той е единствен и неповторим, показвайки пълно единство в многообразието на материалните и духовните проявления. Той съществува отделно от всичко и в същото време нищо не се различава от него.

«Верховний Бог-Особа, Ґовінда, що сяйвом Свого тіла дарує радість чуттям усіх істот, перебуває у Своїй трансцендентній обителі    —    Ґолоці. Проте водночас Він присутній в кожному куточку Свого творіння у формі блаженного духовного проміння, рівного могутністю Його власній енерґії насолоди». Отже, завдяки Своїй незбагненній енерґії Він поєднує в Собі одночасно особистісні й безособистісні риси, тобто Він єдиний незрівнянний Господь, що являє довершену єдність у розмаїтті матеріальних і духовних проявів. Він відмінний від усього, однак ніщо не відмінне від Нього.