38
Text 38
Текст
Text
махіма̄ кавіна̄діна̄
сам̇ватсара-сахасра̄нте
дгійа̄ йоґа-віпаккайа̄
mahimā kavinādinā
saṁvatsara-sahasrānte
dhiyā yoga-vipakkayā
Послівний переклад
Synonyms
а̄тманах̣ — Верховної Душі; авасітах̣ — відома; ватса — синку; махіма̄ — велич; кавіна̄ — поетом Брахмою; а̄діна̄ — первісним; сам̇ватсара — небесні роки; сахасра — тисячі; анте — в кінці; дгійа̄ — інтелектом; йоґа-віпаккайа̄ — зрілою медитацією.
Переклад
Translation
О синку, після тисячі небесних років зрілої медитації, первісний поет, Брахма, збагнув тільки те, що велич Верховної Душі незбагненна.
O my son, the original poet, Brahmā, after mature meditation for one thousand celestial years, could know only that the glories of the Supreme Soul are inconceivable.
Коментар
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Існує чимало прихильників «жаб’ячої філософії», які мають намір пізнати Верховну Душу умоглядними роздумами й філософствуванням. А коли віддані, володіючи деяким знанням про Верховного Господа, вказують на те, що велич Господа незбагненна і незмірна, послідовники «жаб’ячої філософії» починають запекло критикувати їх. Ці філософи, уподібнюючись жабі в криниці, яка силкувалася визначити обшир Тихого океану, воліють радше брати на себе труд безплідних умоглядних розумувань, ніж слухати настанови таких відданих, як перший поет всесвіту, Брахма. Господь Брахма протягом тисячі небесних років напружено медитував, однак прийшов до висновку, що велич Господа незбагненна. Тому чого можуть сподіватися від своїх умоглядних розумувань послідовники «жаб’ячої філософії»?
There are some froggish philosophers who want to know the Supreme Soul by means of philosophy and mental speculation. And when the devotees, who are to some extent in knowledge of the Supreme Lord, admit that the glories of the Lord are inestimable or inconceivable, the froggish philosophers adversely criticize them. These philosophers, like the frog in the well who tried to estimate the measurement of the Pacific Ocean, like to take trouble over fruitless mental speculation instead of taking instructions from devotees like the original poet, namely Brahmā. Lord Brahmā underwent a severe type of meditation for one thousand celestial years, yet he said that the glories of the Lord are inconceivable. Therefore what can the froggish philosophers hope to gain from their mental speculations?
У «Брахма-самхіті» сказано, що умоглядні філософи можуть мільярди років мчати зі швидкістю вітру чи думки просторами неба теоретичних роздумів, але Абсолютна Істина так і залишиться для них непізнаною. Віддані, натомість, не марнують часу на марні спроби пізнати Всевишнього. Замість того вони смиренно слухають з вуст істинних відданих описи Господньої величі. Слухаючи про Господа і прославляючи Його, вони відчувають трансцендентну насолоду. Господь Сам схвалює діяльність відданих, чи махатм, кажучи:
It is said in the Brahma-saṁhitā that the mental speculator may fly through the sky of speculation with the velocity of the mind or the wind for thousands of millions of years, and still he will find it inconceivable. The devotees, however, do not waste time in such vain searching after knowledge of the Supreme, but they submissively hear the glories of the Lord from bona fide devotees. Thus they transcendentally enjoy the process of hearing and chanting. The Lord approves of the devotional activities of the devotees or mahātmās, and He says:
даівім̇ пракр̣тім а̄ш́ріта̄х̣
бгаджантй ананйа-манасо
джн̃а̄тва̄ бгӯта̄дім авйайам
daivīṁ prakṛtim āśritāḥ
bhajanty ananya-manaso
jñātvā bhūtādim avyayam
йатанташ́ ча др̣д̣га-врата̄х̣
намасйанташ́ ча ма̄м̇ бгактйа̄
нітйа-йукта̄ упа̄сате
yatantaś ca dṛḍha-vratāḥ
namasyantaś ca māṁ bhaktyā
nitya-yuktā upāsate
(Б.-ґ. 9.13–14)
(Bg. 9.13-14)
Чисті віддані Господа віддаються під захист пара пракріті, Господньої внутрішньої енерґії, яку називають Лакшмідеві, Сітадеві, Шріматі Радгарані чи Шріматі Рукмінідеві, і завдяки тому вони стають істинними махатмами, великими душами. Махатми не захоплюються філософськими роздумами, натомість вони на ділі виконують віддане служіння Господу, не відхиляючись від цієї діяльності ні на крок. Основні методи відданого служіння — це, передусім, слухати про Господні діяння і оспівувати їх. Цей трансцендентний метод дарує махатмам достатнє знання про Господа. Адже, якщо Бога й можна якоюсь мірою пізнати, то тільки відданим служінням, і ніяк інакше. Можна скільки завгодно розмірковувати, марнуючи дорогоцінний час людського життя, але це не допоможе навіть наблизитися до Господа. Махатми, однак, не ставлять собі за мету силою філософських роздумів пізнати Господа — вони відчувають насолоду, слухаючи про Його славетні діяння, про Його трансцендентні стосунки з відданими і з демонами. Черпаючи насолоду в оповідях і про стосунки Господа з відданими, і про Його стосунки з демонами, віддані щасливі як у цьому житті, так і в наступному.
The pure devotees of the Lord take shelter of the parā prakṛti, the internal potency of the Lord called Lakṣmīdevī, Sītādevī, Śrīmatī Rādhārāṇī or Śrīmatī Rukmiṇīdevī, and thus they become actual mahātmās, or great souls. Mahātmās are not fond of indulging in mental speculations, but they actually take to the devotional service of the Lord, without the slightest deviation. Devotional service is manifested by the primary process of hearing and chanting about the activities of the Lord. This transcendental method practiced by the mahātmās gives them sufficient knowledge of the Lord because if the Lord can at all be known to some extent, it is only through the means of devotional service and no other way. One may go on speculating and waste the valuable time of his human life, but that will not help anyone to enter into the precincts of the Lord. The mahātmās, however, are not concerned with knowing the Lord by mental speculation because they enjoy hearing about His glorious activities in His transcendental dealings with His devotees or with the demons. The devotees take pleasure in both and are happy in this life and the life after.