Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.4.34

Текст

деха-нйа̄сам̇ ча тасйаівам̇
дгіра̄н̣а̄м̇ дгаірйа-вардганам
анйеша̄м̇ душкаратарам̇
пуш́ӯна̄м̇ віклава̄тмана̄м

Послівний переклад

деха-нйа̄сам  —  входження в тіло; ча  —  також; тасйа  —  Його; евам  —  також; дгіра̄н̣а̄м  —  великих мудреців; дгаірйа  —  наполегливість; вардганам  —  збільшення; анйеша̄м  —  для інших; душкара-тарам  —  що дуже важко зрозуміти; паш́ӯна̄м  —  тварин; віклава  —  стурбованих; а̄тмана̄м  —  такого розуму.

Переклад

Славетні діяння Господа і прийняття різних трансцендентних форм для надзвичайних розваг у цьому минущому світі дуже важко зрозуміти всім іншим, крім Його відданих, а розум твариноподібних істот вони просто турбують.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Трансцендентні форми і розваги Господа, описані у «Бгаґавад-ґіті», дуже важко зрозуміти тим, хто не є відданим. Господь ніколи не відкриває себе тим, хто належить до категорії ґ’яні чи йоґів. Є ще й ті, хто з глибини серця заздрить Господу й ненавидить Його, і кого через це зараховують до тварин. Розум таких заздрісних тварин теми, пов’язані з Господньою появою та зникненням, просто непокоять і турбують. Як каже «Бгаґавад-ґіта» (7.15), лиходії, яких цікавлять лише матеріальні насолоди і які гарують, мов в’ючні тварини, навряд чи хоч коли-небудь зрозуміють Бога-Особу, тому їм заважає асуріка-бгава, дух бунту проти Верховного Господа.

Поширення трансцендентного тіла Господа, які Господь проявляв задля Своїх розваг у цьому смертному світі, а також поява і зникнення цих трансцендентних поширень,    —    це важкі для розуміння теми. Тим, хто не є відданим Господа, радять не обговорювати появу Господа і Його зникнення, щоб вони не чинили додаткових образ лотосових стіп Господа. Чим більше вони будуть обговорювати трансцендентну появу і зникнення Господа у демонічном дусі асурів, тим більше вони будуть падати в найтемніші місцини пекла, як пояснює «Бгаґавад-ґіта» (16.20). Кожен, хто налаштований проти трансцендентного любовного служіння Господу, більшою чи меншою мірою являє собою тварину, і даний вірш «Шрімад-Бгаґаватам» це засвідчує.