Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.4.33
Текст
кр̣шн̣асйа парама̄тманах̣
крід̣айопа̄тта-дехасйа
карма̄н̣і ш́ла̄ґггіта̄ні ча
Послівний переклад
відурах̣ — Відура; апі — також; уддгава̄т — від Уддгави; ш́рутва̄ — почувши; кр̣шн̣асйа — Господа Крішни; парама-а̄тманах̣ — Наддуші; крід̣айа̄ — задля розваг у минущому світі; упа̄тта — прийнятого надзвичайним чином; дехасйа — тіла; карма̄н̣і — трансцендентні діяння; ш́ла̄ґгіта̄ні — найславетніші; ча — також.
Переклад
Відура також почув від Уддгави про з’явлення і зникнення Господа Крішни, Наддуші, в матеріальному світі, про що з великою наполегливістю намагаються дізнатися великі мудреці.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: З’явлення і зникнення Наддуші, Господа Шрі Крішни, — це таємнича тема навіть для великих мудреців. Слід відзначити вжите в цьому вірші слово парама̄тманах̣. Звичайну живу істоту загалом називають атмою, але Господь Крішна відмінний від звичайних живих істот, тому що Він параматма, тобто Наддуша. Однак Він з’являється в цьому минущому світі, наче один з людей, а тоді так само зникає, і це становить для наполегливих дослідників предмет глибокої наукової розвідки. Чим глибше шукач занурюється в цей предмет, тим цікавішим цей предмет стає, тому що дослідник повинен знайти трансцендентну обитель Господа, куди Він входить після Своїх розваг у минущому світі. Проте навіть великим мудрецям невідомо, що поза матеріальним небом існує небо духовне, де Шрі Крішна перебуває вічно, разом зі Своїми супутниками, хоча в той самий час Він проявляє Свої розваги у всіх всесвітах, одному за одним, тимчасового світу. Цю істину підтверджує «Брахма-самхіта» (5.37): ґолока ева нівасатй акгіла̄тма-бгӯтах̣ — «Господь живе у Своїй вічній обителі, Ґолоці, але в той самий час за допомогою Своєї незбагненної енерґії Він Своїми численними проявами пронизує все духовне і матеріальне небо». Тому Його поява і зникнення відбуваються одночасно, і ніхто не може точно сказати, що з них становить початок, а що кінець. Його вічні розваги не мають ні початку, ні кінця. Пізнавати їх треба за допомогою чистих відданих, не марнуючи свій цінний час на самостійні так звані дослідження.