Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.4.17
Текст
акун̣т̣гіта̄кган̣д̣а-сада̄тма-бодгах̣
пр̣ччхех̣ прабго муґдга іва̄праматтас
тан но мано мохайатіва дева
Послівний переклад
мантрешу — щоб запитати поради; ма̄м — мене; ваі — також; упахӯйа — кличучи; йат — як; твам — Твоя Господня Милість; акун̣т̣гіта — без вагань; акган̣д̣а — неподільний; сада̄ — вічно; а̄тма — особа; бодгах̣ — розумний; пр̣ччгех̣ — питав; прабго — Господи; муґдгах̣ — розгублений; іва — наче; апраматтах̣ — хоча ніколи не підвладний омані; тат — те; нах̣ — наш; манах̣ — розум; мохайаті — бентежить; іва — ніби; дева — Господи.
Переклад
Господи, Твоя вічна сутність неподільна і непідвладна впливові часу [що відмежовує майбутнє від минулого], а Твоє досконале знання не обмежене нічим. Отож Ти завжди й в усьому здатний Сам Собі дати раду, однак Ти звертався по раду до мене. Здавалося, що Ти перебуваєш в замішанні, дарма що Тебе ніщо не може спантеличити, і ця Твоя поведінка дуже пантеличить мене.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Насправді Уддгава нічим не був спантеличений, але він має на увазі, що всі ці суперечності здаються незбагненними. Вся бесіда між Крішною та Уддгавою була призначена для Майтреї, що сидів поряд.
Господь нерідко кликав Уддгаву, щоб порадитися з ним. Господь покликав Уддгаву тоді, коли на Матгуру напав Джарасандга та інші недруги, і так само Він радився з Уддгавою, коли, владарюючи у Двараці проводив великі жертвопринесення, як годиться цареві. Для Господа не існує минулого, теперішнього й майбутнього, тому що вплив вічного часу над Ним не владний. Отож для Господа немає нічого невідомого. Він у всі віки самодостатній у Своєму знанні. Тому те, що Він кликав Уддгаву і просив у нього поради, безперечно, дивує. Всі ці вчинки Господа здаються суперечливими, хоча насправді в Його діяльності немає ніяких суперечностей. Найліпше сприймати Його дії такими, як вони, і не силкуватися витлумачити їх.