Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.4.16
Текст
дурґа̄ш́райо ’тга̄рі-бгайа̄т пала̄йанам
ка̄ла̄тмано йат прамада̄-йута̄ш́рамах̣
сва̄тман-ратех̣ кгідйаті дгір віда̄м іха
Послівний переклад
карма̄н̣і — дії; аніхасйа — того, хто не має бажань; бгавах̣ — народження; абгавасйа — того, хто ніколи не народжується; те — Твої; дурґа-а̄ш́райах̣ — те, що Ти шукаєш притулку у фортеці; атга — тоді; арі-бгайа̄т — зі страху перед ворогами; пала̄йанам — втікаєш; ка̄ла-а̄тманах̣ — повелителя вічного часу; йат — що; прамада̄-а̄йута — у товаристві жінок; а̄ш́рамах̣ — сімейне життя; сва-а̄тман — у Самому Собі; ратех̣ — того, хто черпає насолоду; кгідйаті — турбується; дгіх̣ — інтелект; віда̄м — вчених; іха — цього світу.
Переклад
Господи, навіть у великих мудреців бентежиться розум, коли вони бачать, як Твоя Господня Величність виконує кармічну діяльність, хоча Ти вільний від усіх бажань, як Ти народжуєшся, хоча Ти ненароджений, як Ти в страхові перед ворогом рятуєшся втечею і ховаєшся в фортеці, хоча Ти повелитель нездоланного часу, і як Ти насолоджуєшся сімейним життям в оточенні численних жінок, хоча Ти черпаєш насолоду в Самому Собі.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Чистий відданих Господа не дуже цікавлять філософські роздуми, скеровані на пізнання трансцендентного становища Господа. До того ж, повністю пізнати Господа неможливо. Віддані задовольняються тим знанням про Господа, яке вони мають, тому що вони знаходять насолоду, просто слухаючи й повторюючи описи трансцендентних розваг Господа. Така діяльність дарує їм трансцендентне блаженство. Однак деякі з Господніх розваг видаються суперечливими навіть таким чистим відданим. Тому Уддгава запитує Господа про деякі суперечності в Його розвагах. Описи Господа проголошують, що Господь нічого не мусить робити Сам, і це справді так, тому що Господу не доводиться нічого робити навіть для того, щоб творити чи підтримувати матеріальний світ. Тому, коли ми чуємо, що Господь, захищаючи Своїх безкорисливих відданих, власноруч підняв пагорб Ґовардгана, це здається суперечністю. Господь — це Верховний Брахман, Абсолютна Істина, Бог-Особа в людській подобі, але Уддгави висловив сумнів щодо того, чи міг Він проявляти так багато трансцендентних діянь.
Між Богом-Особою і безособистісним Брахманом немає відмінності. Як же тоді Господь може проявляти таку різноманітну діяльність, тимчасом як Брахман описано вільним від будь-якої діяльності, матеріальної чи духовної? Якщо Господь вічно ненароджений, як Він міг народитися сином Васудеви та Девакі? Він навіює страх навіть на калу, найвищий страх, але боїться воювати з Джарасандгою і ховається за мурами фортеці. Як особа, довершена Сама в Собі, може насолоджуватися товариством жінок? Як Він може одружуватися і, мов звичайний сім’янин, знаходити втіху в товаристві родичів, дітей, батьків? Ці всі суперечливі, здавалося б, вчинки Господа пантеличать навіть найбільших мудреців. Збентежені, вони ніяк не можуть визначити, чи Господь справді діє, чи Він лише вдає, ніби діє, а Сам бездіяльний.
Відповідь полягає в тому, що Господь не має ніякого діла до будь-чого матеріального. Всі Його дії трансцендентні. Це виходить за межі розуміння світських мислителів. Їх це, звичайно, пантеличить, але для трансцендентних відданих у цьому немає нічого дивного. Концепція, що розглядає Абсолютну Істину як Брахман, звісно, заперечує присутність у Брахмані будь-якої матеріальної діяльності, але концепція, що розглядає Абсолютну Істину як Парабрахман, вказує на повноту трансцендентної діяльності в Ньому. Істинним трансценденталістом може називатися той, хто знає різницю між концепцією Брахмана і концепцією Верховного Брахмана. Розум таких трансценденталістів ніщо не може збентежити. Господь Сам каже в «Бгаґавад-ґіті» (10.2): «Навіть великі мудреці і півбоги навряд чи здатні якоюсь мірою пізнати Мої діяння і трансцендентні енерґії». Правильний погляд на Господні дії висловлює Дід Бгішмадева (Бгаґ. 1.9.16):
пума̄н веда відгітсітам
йад-віджіджн̃а̄сайа̄ йукта̄
мухйанті кавайо ’пі хі