36
Text 36
Текст
Text
йуґа̄на̄м ека-саптатім
ва̄судева-прасан̇ґена
парібгӯта-ґаті-трайах̣
yugānām eka-saptatim
vāsudeva-prasaṅgena
paribhūta-gati-trayaḥ
Послівний переклад
Synonyms
сах̣ — він (Сваямбгува Ману); евам — так; сва-антарам — відведений йому час; нінйе — провів; йуґа̄на̄м — циклів з чотирьох юґ;
Переклад
Translation
Протягом свого життя, що тривало сімдесят одну епоху з чотирьох юґ [71 Х 4 320 000 років], він завжди думав про Ва̄судеву і завжди присвячув Йому свої дії. Так він піднявся над трьома цілями життя.
He passed his time, which lasted seventy-one cycles of the four ages [71 × 4,320,000 years], always thinking of Vāsudeva and always engaged in matters regarding Vāsudeva. Thus he transcended the three destinations.
Коментар
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Три цілі життя цікавлять тих, хто перебуває під владою трьох ґун матеріальної природи. Іноді ці три цілі визначають як пробудження, сновидіння і непритомність. У «Бгаґавад-ґіті» ці три цілі описано як кінцеве призначення людей під впливом ґун добра, страсті й невігластва. У «Ґіті» сказано, що люди, які перебувають під впливом ґуни добра, отримують ліпші умови життя, піднімаючись на вищі планети, люди, які перебувають під впливом ґуни страсті, залишаються в матеріальному світі на земних планетах або на райських планетах, а люди, які перебувають під впливом ґуни невігластва, опускаються до тваринного рівня життя на планетах, де живуть нижчі за людей істоти. Однак людина, яка розвинула свідомість Крішни, перебуває понад трьома ґунами матеріальної природи. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що кожен, хто присвячує себе відданому служінню Господу, стає трансцендентним до трьох рівнів матеріальної природи і досягає брахма-бгути, або рівня самоусвідомлення. Хоча Сваямбгува Ману, правитель матеріального світу, зовні здавався зануреним у матеріальні насолоди, він не перебував під владою ні ґуни добра, ні ґун страсті чи невігластва, тому що він досягнув трансцендентного рівня.
The three destinations are meant for persons who are under the control of the three modes of material nature. These destinations are sometimes described as the awakened, dreaming and unconscious stages. In Bhagavad-gītā the three destinations are described as the destinations of persons in the modes of goodness, passion and ignorance. It is stated in the Gītā that those who are in the mode of goodness are promoted to better living conditions in higher planets, and those who are in the mode of passion remain within this material world on the earth or on heavenly planets, but those who are in the mode of ignorance are degraded to an animal life on planets where life is lower than human. But one who is Kṛṣṇa conscious is above these three modes of material nature. It is stated in Bhagavad-gītā that anyone who engages in devotional service to the Lord automatically becomes transcendental to the three destinations of material nature and is situated in the brahma-bhūta, or self-realized, stage. Although Svāyambhuva Manu, the ruler of this material world, appeared to be absorbed in material happiness, he was neither in the mode of goodness nor in the modes of passion or ignorance, but in the transcendental stage.
Отже, той, хто повністю присвячує себе на віддане служіння, завжди звільнений. Білваманґала Тгакура, великий відданий Господа, сказав: «Коли я щиро й непохитно відданий лотосовим стопам Крішни, тоді матінка-звільнення постійно служить мені. Найдовершеніші матеріальні насолоди, досконалість релігії та матеріальне процвітання завжди готові служити мені». Люди прагнуть дгарми, артги, ками й мокші. Загалом, вони виконують релігійні обряди задля того, щоб досягнути якоїсь матеріальної вигоди. Що ж до матеріальної діяльності, до неї вони вдаються задля того, щоб отримати чуттєве задоволення. Розчарувавшись у матеріальних чуттєвих насолодах, вони хочуть звільнитися і злитися з Абсолютною Істиною. Ці чотири засади становлять шлях до трансцендентного рівня для людей меншого розуму. Люди, наділені справжнім розумом, стають на шлях свідомості Крішни, не беручи до уваги ці чотири засади досягнення трансцендентного рівня. Вони відразу ж піднімаються до трансцендентного рівня, який перевершує звільнення. Для відданого звільнення не являє собою якогось великого досягнення, а про релігійні ритуали, економічний розвиток чи матеріалістичне задоволення чуттів нічого й казати. Віддані байдужі до цих речей. Вони завжди перебувають на трансцендентному рівні брахма-бгути, або самоусвідомлення.
Therefore one who fully engages in devotional service is always liberated. Bilvamaṅgala Ṭhākura, a great devotee of the Lord, stated, “If I have unflinching devotion to the lotus feet of Kṛṣṇa, then Mother Liberation is always engaged in my service. The complete perfection of material enjoyment, religion and economic development is at my command.” People are after dharma, artha, kāma and mokṣa. Generally they perform religious activities to achieve some material gain, and they engage in material activity for sense gratification. After being frustrated in material sense gratification, one wants to be liberated and become one with the Absolute Truth. These four principles form the transcendental path for the less intelligent. Those who are actually intelligent engage in Kṛṣṇa consciousness, not caring for these four principles of the transcendental method. They at once elevate themselves to the transcendental platform, which is above liberation. Liberation is not a very great achievement for a devotee, to say nothing of the results of ritualistic performances in religion, economic development or the materialistic life of sense gratification. Devotees do not care for these. They are situated always on the transcendental platform of the brahma-bhūta stage of self-realization.