Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.22.20
Текст
сам̇стга̄сйате йатра ча ва̄ватішт̣гате
праджа̄патіна̄м̇ патір еша махйам̇
парам̇ прама̄н̣ам̇ бгаґава̄н анантах̣
Послівний переклад
йатах̣ — від кого; абгават — постало; віш́вам — творіння; ідам — це; вічітрам — дивовижне; сам̇стга̄сйате — розпадається; йатра — в кому; ча — і; ва̄ — чи; аватішт̣гате — зараз існує; праджа̄-патіна̄м — Праджапаті; патіх̣ — Господь; ешах̣ — цей; махйам — мені; парам — найвищий; прама̄н̣ам — авторитет; бгаґава̄н — Верховний Господь; анантах̣ — безмежний.
Переклад
Для мене найвищий авторитет — це безмежний Верховний Бог-Особа, з кого постає це дивовижне творіння, завдяки якому воно існує і в кому воно згодом розчиняється. Він джерело всіх Праджапаті, покликаних населити світ живими істотами.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Кардама Муні отримав від свого батька, Праджапаті, наказ привести на світ дітей. На початку творення Праджапаті повинні були привести на світ численне потомство, щоб заселити планети велетенського всесвіту. Але Кардама Муні сказав, що, хоча його батько, від якого він отримав наказ народити дітей, був Праджапаті, справжнє джерело його існування — це Верховний Бог-Особа, Вішну, тому що Вішну є джерелом усього сущого. Саме Він є істинний творець усесвіту, саме Він його підтримує, а коли все розпадається, воно спочиває саме в Ньому. Такий висновок «Шрімад-Бгаґаватам». Для того, щоб творити, підтримувати і знищувати всесвіт, існують три божества, Брахма, Вішну і Махешвара (Шіва), але Брахма і Махешвара являють собою поширення якостей Вішну. Осереддям усього є Вішну. Тому підтримує всесвіт саме Він. Окрім Нього, більше ніхто не здатний підтримувати все творіння. Є безліч істот, що мають безліч запитів, і крім Вішну задовольнити незліченні запити всіх незліченних істот не може більше ніхто. Брахмі доручено творити, Шіві доручено знищувати, однак проміжну функцію, функцію підтримання світу, бере на Себе Вішну. Завдяки тому рівню, якого Кардама Муні досягнув у духовному житті, він чудово знав, що його Божество, якому він повинен поклонятися, — це Вішну, Бог-Особа. Його обов’язок полягав у тому, щоб виконувати всі бажання Господа Вішну, і ні в чому іншому. Він не збирався зачинати багато дітей. Він мав намір зачати лише одну дитину, яка б стала служити місії Вішну. Як сказано у «Бгаґавад-ґіті», щоразу, коли занепадає релігія, Господь сходить на землю, щоб захистити релігійні засади і знищити лиходіїв.
Одружуватися й народжувати дітей треба, як вважають, для того, щоб сплатити борг своїй власній родині. Щойно народившись на світ, людина вже перебуває в боргу перед своєю родиною, півбогами, пітами, ріші та іншими. Але той, хто повністю віддає себе на служіння Верховному Господу, Богові-Особі, якому повинні поклонятися всі живі істоти, звільняється від усіх своїх боргів. Кардама Муні волів віддати своє життя на служіння Господу, досягнувши рівня свідомості парамахамси. І дитину він зачинав теж тільки задля цієї мети, а не для того, щоб без кінця примножувати населення, яке просто заповнюватиме порожні місця у всесвіті.