45–47
ТЕКСТОВЕ 45 – 47
Текст
Текст
а̄ді-ра̄джах̣ саха̄тмаджах̣
дадарш́а мунім а̄сінам̇
тасмін хута-хута̄ш́анам
а̄ди-ра̄джах̣ саха̄тмаджах̣
дадарша муним а̄сӣнам̇
тасмин хута-хута̄шанам
тапасй уґра-йуджа̄ чірам
на̄тікша̄мам̇ бгаґаватах̣
сніґдга̄па̄н̇ґа̄валокана̄т
тапасй угра-юджа̄ чирам
на̄тикш̣а̄мам̇ бхагаватах̣
снигдха̄па̄н̇га̄валокана̄т
пійӯша-ш́раван̣ена ча
пра̄м̇ш́ум̇ падма-пала̄ш́а̄кшам̇
джат̣ілам̇ чіра-ва̄сасам
упасам̇ш́рітйа малінам̇
йатга̄рхан̣ам асам̇скр̣там
пӣйӯша-шраван̣ена ча
пра̄м̇шум̇ падма-пала̄ша̄кш̣ам̇
джат̣илам̇ чӣра-ва̄сасам
упасам̇шритя малинам̇
ятха̄рхан̣ам асам̇скр̣там
Послівний переклад
Дума по дума
правіш́йа — увійшовши; тат — в те; тіртга-варам — найліпше із святих місць; а̄ді-ра̄джах̣ — перший з монархів (Сваямбгува Ману); саха-а̄тмаджах̣ — разом з дочкою; дадарш́а — побачив; мунім — мудреця; а̄сінам — що сидів; тасмін — в тій оселі; хута — в який ллють підношення; хута-аш́анам — святий вогонь; відйотама̄нам — яскраво сяючи; вапуша̄ — своїм тілом; тапасі — в аскезі; уґра — жахливо; йуджа̄ — занурений у практику йоґи; чірам — тривалий час; на — не; атікша̄мам — дуже схудлий; бгаґаватах̣ — Господа; сніґдга — ласкавого; апа̄н̇ґа — кинутого скоса; авалокана̄т — погляду; тат — Його; вйа̄хр̣та — від слів; амр̣та-кала̄ — наче місяць; пійӯша — нектар; ш́раван̣ена — почувши; ча — і; пра̄м̇ш́ум — високий; падма — лотос; пала̄ш́а — пелюстки; акшам — очі; джат̣ілам — скуйовджене волосся; чіра-ва̄сасам — вдягнутий у дрантя; упасам̇ш́рітйа — підійшовши; малінам — вкритий брудом; йатга̄ — як; архан̣ам — самоцвіт; асам̇скр̣там — невідшліфований.
правишя – влизайки; тат – в това; тӣртха-варам – най-велико от святите места; а̄ди-ра̄джах̣ – първият монарх (Сва̄ямбхува Ману); саха-а̄тмаджах̣ – заедно с дъщеря си; дадарша – видя; муним – мъдреца; а̄сӣнам – седнал; тасмин – в отшелническата обител; хута – на който са предложени жертвоприношения; хута-ашанам – свещеният огън; видьотама̄нам – сияейки ослепително; вапуш̣а̄ – от неговото тяло; тапаси – в отречение; угра – сурово; юджа̄ – отдаден на йога; чирам – дълго време; на – не; атикш̣а̄мам – много измършавял; бхагаватах̣ – на Бога; снигдха – нежен; апа̄н̇га – кос; авалокана̄т – от погледа; тат – на него; вя̄хр̣та – от думите; амр̣та-кала̄ – лунен; пӣйӯша – нектар; шраван̣ена – слушайки; ча – и; пра̄м̇шум – висок; падма – лотос; пала̄ша – листенце; акш̣ам – очи; джат̣илам – сплъстени кичури; чӣра-ва̄сасам – облечен в дрипи; упасам̇шритя – приближавайки се; малинам – мръсен; ятха̄ – като; архан̣ам – скъпоценен камък; асам̇скр̣там – нешлифован.
Переклад
Превод
З’явившись у цій найсвятішій обителі разом з дочкою і наблизившись до самітницької хижі мудреця, перший з монархів, Сваямбгува Ману побачив, що Кардама Муні щойно вмилостивив священний вогонь жертовними узливаннями і сидить перед вогнищем. Тіло мудреця випромінювало незрівнянне сяйво. Незважаючи на свої тривалі аскези, він не змарнів, тому що Господь скинув на нього Своїм ласкавим оком і напоїв його слух нектаром Своїх місяцеподібних слів. Мудрець мав високий зріст, широкі, немов лотосові пелюстки, очі і скуйовджене волосся на голові. Вбраний він був у дрантя. Підійшовши до мудреця, Сваямбгува Ману побачив, що він вкритий брудом, як невідшліфований самоцвіт.
Първият монарх, Сва̄ямбхува Ману, навлезе в това свещено място заедно с дъщеря си и когато се приближи, видя мъдреца, който седеше в отшелническата си обител, току-що умилостивил свещения огън с жертвоприношенията си. Тялото на Кардама сияеше с необикновен блясък и въпреки че дълго време се бе подлагал на сурови отречения, той не изглеждаше измършавял, тъй като Богът изкосо бе хвърлил нежен поглед върху му и бе излял над него нектара на лунните си слова. Мъдрецът беше висок, с големи очи, които приличаха на листенцата на лотосов цвят, а сплъстените му коси се спускаха по раменете му. Бе облечен целият в дрипи. Приближавайки се към него, Сва̄ямбхува Ману видя, че тялото му е нечисто, подобно на необработен скъпоценен камък.
Коментар
Пояснение
ПОЯСНЕННЯ: Ці вірші описують, як виглядає брахмачарі-йоґі. Перший ранковий обов’язок брахмачарі, що намагається досягнути висот духовного життя, — це провести хута-хуташану, жертовне узливання Верховному Господу. Ті, хто практикує брахмачар’ю, не можуть спати до сьомої чи до дев’ятої години ранку. Вони повинні вставати вдосвіта, принаймні за півтори години до сходу сонця, і проводити жертовне узливання, або, за нинішньої епохи, потворювати святе ім’я Господа, Харе Крішна. Господь Чайтан’я пояснював: калау на̄стй ева на̄стй ева на̄стй ева ґатір анйатга̄ — за цієї епохи немає іншого шляху, немає іншого шляху, немає іншого шляху, крім повторення святого імені Господа. Брахмачаріповинен підніматися рано-вранці і, рівно сівши, повторювати святе ім’я Господа. Слово відйотама̄нам вказує на те, що тіло Кардами Муні сяяло ознаками справжнього брахмачарі. За цим завжди можна побачити, що людина виконала великі аскези, практикуючи йоґу. Люди, які п’ють, палять тютюн чи провадять необмежене статеве життя, ніколи не можуть бути гідними послідовниками йоґи. Загалом йоґи дуже худі, тому що живуть життям, позбавленим комфорту. Однак Кардама Муні не був худим, тому що віч-на-віч побачив Верховного Бога-Особу. Слово сніґдга̄па̄н̇ґа̄валокана̄т, вжите в цьому вірші, вказує на те, що йому пощастило побачитися з Господом лицем до лиця. Він пашів здоров’ям, тому що власними вухами слухав нектарні слова, які сходили з лотосових вуст Бога-Особи. Так само і в того, хто слухає трансцендентні звуки святого імені Господа, Харе Крішна, поліпшується здоров’я. Ми особисто бачили, як багато брахмачарі та ґріхастх, які приєдналися до Міжнародного товариства свідомості Крішни, за якийсь час стали пашіти здоров’ям. Дуже важливо, щоб брахмачарі, який присвячує життя духовному розвитку, просто пашів здоров’ям. Дуже вдалим є в цьому вірші порівняння мудреця до невідшліфованого самоцвіта. Навіть якщо здобутий з копальні самоцвіт виглядає невідшліфованим, він все одно має особливий блиск. Так само, хоча Кардама не був гарно вбраний і тіло його не вирізнялося чистотою, своїм загальним виглядом він скидався на самоцвіт.
Тези строфи описват йогӣ-брахмача̄рӣ. Сутрин първото задължение на един брахмача̄рӣ, който се стреми към духовен напредък, е хута-хута̄шана – да принесе жертвени дарове на Върховния Бог. Тези, които са дали обет за брахмачаря, не бива да спят до седем или девет часа сутринта. Те трябва да стават рано, поне час и половина преди изгрев-слънце, и да извършват жертвоприношения. В днешната епоха такова жертвоприношение е повтарянето на святото име на Бога – Харе Кр̣ш̣н̣а. Бог Чайтаня цитира един стих от писанията, в който се казва: калау на̄стй ева на̄стй ева на̄стй ева гатир анятха̄ – в тази епоха няма друг път, няма друг път, няма друг път, освен повтарянето на святото име на Бога. Брахмача̄рӣте трябва да стават рано сутрин и в спокойна обстановка да повтарят святото име на Бога. Суровите отречения се били отразили върху външния вид на мъдреца. По това могат да се разпознаят онези, които съблюдават брахмачаря, т.е. дали са обет за полово въздържание. Ако човек не живее във въздържание, по лицето и тялото му може да се види изписана похотта. Думата видьотама̄нам показва, че по тялото на мъдреца си личало, че той е брахмача̄рӣ. Подобен облик е свидетелство, че някой живее аскетичен, суров живот в йога. Човек, който пие, пуши и прави секс, не може да практикува йога. Обикновено йогӣте са много слаби, защото живеят в тежки условия, но Кардама Муни не изглеждал изтощен, тъй като със собствените си очи видял Върховната Божествена Личност. Думата снигдха̄па̄н̇га̄валокана̄т означава, че той имал щастието да види Върховния Бог лице в лице. Мъдрецът изглеждал здрав и свеж, защото бил чул нектарните звуци, изливащи се от лотосовата уста на Божествената Личност. Този, който слуша трансценденталната звукова вибрация на святото име на Бога, Харе Кр̣ш̣н̣а, също укрепва и става по-здрав и силен. Ние лично сме виждали как много брахмача̄рӣ и гр̣хастхи от Международното общество за Кр̣ш̣н̣а съзнание стават по-здрави и лицата им засияват със свеж блясък. Един брахмача̄рӣ, който се занимава с духовна практика, трябва да е здрав и бодър. Сравнението на мъдреца с необработен скъпоценен камък е много уместно. Блясъкът на скъпоценния камък не може да се скрие дори ако камъкът е току-що изваден от мината. Въпреки че Кардама бил покрит с дрипи и тялото му не изглеждало достатъчно чисто, той сияел като скъпоценен камък.