ШБ 3.20.53
Devanagari
तेभ्यश्चैकैकश: स्वस्य देहस्यांशमदादज: ।
यत्तत्समाधियोगर्द्धितपोविद्याविरक्तिमत् ॥ ५३ ॥
यत्तत्समाधियोगर्द्धितपोविद्याविरक्तिमत् ॥ ५३ ॥
Verse text
тебгйаш́ чаікаікаш́ах̣ свасйа
дехасйа̄м̇ш́ам ада̄д аджах̣
йат тат сама̄дгі-йоґарддгі-
тапо-відйа̄-вірактімат
дехасйа̄м̇ш́ам ада̄д аджах̣
йат тат сама̄дгі-йоґарддгі-
тапо-відйа̄-вірактімат
Synonyms
тебгйах̣ — їм; ча — і; екаікаш́ах̣ — по одному; свасйа — свого; дехасйа — тіла; ам̇ш́ам — частину; ада̄т — дав; аджах̣ — ненароджений Брахма; йат — що; тат — те; сама̄дгі — глибока медитація; йоґа — розумове зосередження; р̣ддгі — надприродні сили; тапах̣ — аскеза; відйа̄ — знання; віракті — зреченість; мат — наділені.
Translation
Кожному з цих синів ненароджений творець усесвіту дав по частині свого тіла, що була наділена здатністю до глибокої медитації, розумового зосередження, прояву надприродних сил, аскез, поклоніння і зречення.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Слово вірактімат у цьому вірші означає «наділене здатністю до зречення». Шлях до пізнання духу закритий для матеріалістів. Ті, хто прив’язані до чуттєвих насолод, неспроможні пізнати дух. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що особи, які занадто занурені в пошуки матеріальних набутків і матеріальних насолод, нездатні досягнути йоґа-самадгі, зануреності в свідомість Крішни. Люди, які проголошують, що можливо насолоджуватися матеріальним життям і разом з тим духовно проґресувати, просто обдурюють. Зреченість засновується на чотирьох засадах: 1) утримуватися від незаконного сексу, 2) не їсти м’яса, 3) не вживати дурманних речовин і 4) не грати в азартні ігри. Ці чотири засади називають тапас’єю, або аскезою. Крім того, для того, щоб пізнати дух, потрібно занурити розум у свідомість Крішни і зосередити його на Всевишньому.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до двадцятої глави Третьої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», яка називається «Бесіда Майтреї та Відури».