ШБ 3.20.25
Devanagari
स उपव्रज्य वरदं प्रपन्नार्तिहरं हरिम् ।
अनुग्रहाय भक्तानामनुरूपात्मदर्शनम् ॥ २५ ॥
अनुग्रहाय भक्तानामनुरूपात्मदर्शनम् ॥ २५ ॥
Verse text
са упавраджйа варадам̇
прапанна̄рті-харам̇ харім
ануґраха̄йа бгакта̄на̄м
анурӯпа̄тма-дарш́анам
прапанна̄рті-харам̇ харім
ануґраха̄йа бгакта̄на̄м
анурӯпа̄тма-дарш́анам
Synonyms
сах̣ — Господь Брахма; упавраджйа — звернувшись; вара-дам — до того, хто дарує всі благословення; прапанна — тих, хто приймає притулок під Його лотосовими стопами; а̄рті — горе; харам — хто розсіює; харім — Господа Шрі Харі; ануґраха̄йа — щоб дарувати милість; бгакта̄на̄м — Своїм відданим; анурӯпа — у відповідних формах; а̄тма-дарш́анам — хто являє Себе.
Translation
Він звернувся до Бога-Особи, що дарує всі благословення і розсіює страждання Своїх відданих та всіх, хто шукає захисту біля Його лотосових стіп. Всі Свої незліченні трансцендентні форми Він проявляє для задоволення Своїх відданих.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Слова бгакта̄на̄м анурӯпа̄тма-дарш́анам означають, що Бог-Особа проявляє Свої численні форм відповідно до бажань Своїх відданих. Наприклад, Хануманджі (Ваджранґаджі) хотів бачити Бога-Особу в образі Господа Рамачандри, тоді як інші вайшнави прагнуть бачити образ Радга-Крішни, а ще інші — образ Лакшмі-Нараяни. Філософи-майаваді думають, що насправді Господь безособистісний, хоча й приймає ці всі форми, в яких віддані бажають бачити Його. Однак з «Брахма-самхіти» відомо, що це не так і що Господь справді має багато різних форм. У «Брахма-самхіті» сказано: адвайтам ачйутам. Господь, що з’являється перед відданим, не є плодом його уяви. «Брахма-самхіта» з’ясовує, що Господь має безліч форм: ра̄ма̄ді-мӯртішу кала̄-нійамена тішт̣ган. Він існує в мільйонах і мільйонах різних форм. Різних видів життя налічують 8 400 000, але втілення Верховного Господа незліченні. У «Бгаґаватам» сказано, що, як не злічити хвилі в морі, які одна за одною накочуються і відкочуються, так не злічити втілення і форми Господа. Відданий розвиває прив’язаність до якоїсь одної з Господніх форм і поклоняється саме їй. Ми щойно закінчили розповідь про те, як Господь втілився в цьому всесвіті в образі вепра. Існує безліч всесвітів, і в якомусь із них Господь присутній в образі вепра саме зараз. Всі форми Господа вічні. Кожен відданий має схильність поклонятися якійсь одній з цих форм, і самі їй він віддано служить. В одному вірші «Рамаяни» Хануман, великий відданий Рами, каже: «Я знаю, що між Сіта-Рама невідмінні від Верховного Бога-Особи в образі Лакшмі-Нараяни, але я віддав свою любов Рамі й Сіті, і тому хочу бачити Господа в образі Рами й Сіти». Так само Ґаудія-вайшнави відчувають любов до форм Радги й Крішни, чи Крішни й Рукміні в Двараці. Слова бгакта̄на̄м анурӯпа̄тма-дарш́анам означають, що Господь завжди радий явити відданому ласку в тому образі, якому відданий хоче поклонятися і служити. У цьому вірші сказано, що Брахма звернувся до Харі, Верховного Бога-Особи. Тут ідеться про Господа в образі Кшіродакашаї Вішну. Щоразу, коли Брахма зустрічається з труднощами і потребує Господньої допомоги, він може звернутися до Кшіродакашаї Вішну, і Господь зі Своєї милості щоразу допомогає Брахмі навести лад у всесвіті.