ШБ 3.16.32

ПОЯСНЕННЯ: З цього вірша стає зрозуміло, що всі описані події відбувалися біля входу на Вайкунтгалоку. Іншими словами, мудреці не ввійшли на саму Вайкунтгалоку, вони дістался лише до її брами. Може виникнути запитання: «Чому вони повернулися до матеріального світу, якщо вони досягли Вайкунтги?» Але насправді вони ще не досягли Вайкунтги і тому повернулися. Історії відомо багато таких випадків, коли великі йоґи та брахмани силою своєї практики йоґи, виходили за межі матеріального світу й піднімалися до Вайкунтгалоки, однак, не бувши достойними залишатися там, вони поверталися назад. Також тут ще раз сказано, що в обителі Господа літають численні повітряні кораблі Вайкунтги. Описи Вайкунтгалоки показують, що її багатства й велич набагато перевершують красу матеріального світу.

Всі живі створіння, включно з півбогами, з’явилися на світ із Брахми, а Брахма з’явився на світ із Господа Вішну. Крішна каже у «Бгаґавад-ґіті», в десятій главі: ахам̇ сарвасйа прабгавах̣    —    Господь Вішну є джерело всього проявленого в матеріальному світі. Ті, хто знає, що Господь Вішну    —    джерело всього сущого, хто розуміє процес творення світу і хто усвідомлює, що Вішну, чи Крішна,    —    це найвищий об’єкт поклоніння для всіх живих істот, стають вайшнавами і присвячують себе служінню Вішну. Ведичні гімни підтверджують це: ом̇ тад вішн̣ох̣ парамам̇ падам. Мета життя полягає в тому, щоб пізнати Вішну. Те саме сказано і в багатьох місцях «Бгаґаватам». Нетямущі люди, які не знають, що Вішну    —    це найвищий об’єкт поклоніння, вигадують численні об’єкти поклоніння в матеріальному світі і через це деґрадують.