Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.16.31

ПОЯСНЕННЯ: Верховний Бог-Особа сказав двом брамникам, Джаї та Віджаї, що, в гніві практикуючи бгакті-йоґу, вони звільняться від прокляття брахманів. Шріла Мадгва Муні зауважує з цього приводу, що бгакті-йоґа звільняє від наслідків усіх гріхів. За допомогою бгакті-йоґи можна подолати навіть брахма-шапу, прокляття брахманів, яке неможливо нейтралізувати жодним іншим способом.

Бгакті-йоґу можна практикувати в різних расах. Існує дванадцять рас: п’ять первинних і сім вторинних. П’ять первинних рас становлять безпосередню практику бгакті-йоґи, але вторинні раси, хоча вони не є безпосередньою практикою, також відносять до бгакті-йоґи, якщо вони проявляються в служінні Господу. Іншими словами, бгакті-йоґа охоплює в собі все. Якщо людина так чи інакше прив’язується до Верховного Бога-Особи, вона виконує бгакті-йоґу. Це згадано в «Шрімад-Бгаґаватам» (10.29.15): ка̄мам̇ кродгам̇ бгайам. Ґопі привабилися до Крішни через хіть (каму) і виконували бгакті-йоґу в цьому настрої. Камса став практикувати бгакті-йоґу під впливом сильного страху за своє життя. Отже, бгакті-йоґа має таку силу, що може дуже швидко звільнити навіть того, хто постійно думає про Господа через свою ненависть до Нього. В писаннях сказано: вішн̣у-бгактах̣ смр̣то даіва а̄сурас тад-віпарйайах̣    —    «Відданих Господа Вішну називають півбогами, а невідданих називають асурами». Однак бгакті-йоґа настільки могутня, що не тільки півбоги, але й асури отримують від неї користь, якщо постійно думають про Бога-Особу. Основний принцип бгакті-йоґи полягає в тому, щоб повсякчасно думати про Верховного Господа. Господь каже в «Бгаґавад-ґіті» (18.65): ман-мана̄ бгава мад-бгактах̣    —    «Постійно думай про Мене». Немає значення, як саме людина думає про Господа, самі думки про Бога-Особу становлять основу бгакті-йоґи.

Існують різні гріхи, що їх роблять жителі матеріальних планет, і найтяжчий з усіх гріхів    —    це нешанобливе ставлення до брахмани чи вайшнави. Однак тут сказано, що навіть від цього тяжкого гріха можна очиститися просто думаючи про Вішну, і то навіть не з любов’ю, а в гніві. Отже, навіть невідданий, якщо він постійно думає про Вішну, звільняється від усіх гріхів. Свідомість Крішни    —    це найвища форма мислення. За цієї епохи думати про Господа Вішну означає повторювати Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе    /    Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе. З цих віршів «Бгаґаватам» стає зрозуміло, що навіть якщо людина думає про Крішну як про ворога, вже самі думки про Вішну, чи Крішну становлять для людини таку заслугу, що вона очищується від усіх гріхів.