ВІРШ 7
ТЕКСТ 7
Текст
Текст
деха̄рамбго ’сйа дха̄тубгіх̣
йадр̣ччгайа̄ хетуна̄ ва̄
бгаванто джа̄нате йатга̄
деха̄рамбхо ’сйа дха̄тубхих̣
йадр̣ччхайа̄ хетуна̄ ва̄
бхаванто джа̄нате йатха̄
Послівний переклад
Пословный перевод
йат — як вона є; адга̄ту-матах̣ — нематеріальна з природи; брахман — вчений брахмано; деха — матеріального тіла; а̄рамбгах̣ — початок; асйа — живої істоти; дга̄тубгіх̣ — матерією; йадр̣ччгайа̄ — без причини, випадково; хетуна̄ — через якусь причину; ва̄ — чи; бгавантах̣ — ти, шановний; джа̄нате — ти, певно, знаєш це; йатга̄ — тож розкажи мені.
йат — какое; адха̄ту-матах̣ — нематериального по природе; брахман — о ученый брахман; деха — материального тела; а̄рамбхах̣ — начало; асйа — живого существа; дха̄тубхих̣ — материей; йадр̣ччхайа̄ — беспричинно, случайно; хетуна̄ — по какой-то причине; ва̄ — или; бхавантах̣ — ты; джа̄нате — поскольку ты можешь знать это; йатха̄ — поведай мне.
Переклад
Перевод
Вчений брахмано, трансцендентна духовна душа відмінна від матеріального тіла. Вона набуває тіло випадково чи з якоїсь причини? Прохаю, поясни це, бо ти не можеш не знати цього.
О ученый брахман, трансцендентная духовная душа отлична от материального тела. Случайно ли она получает тело, или на то есть причина? Тебе известен ответ на этот вопрос, поэтому, будь добр, объясни это мне.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Махараджа Парікшіт був справжній відданий, тому він не вдовольнився, просто констатувавши, що дуже важливо слухати «Шрімад-Бгаґаватам» від представника Брахмаджі в учнівській послідовності. Після цього він іще завзятіше прагне дати тверде філософське підґрунтя «Шрімад-Бгаґаватам». «Шрімад-Бгаґаватам» — це наука про Верховного Бога-Особу, тому в ньому повинні бути авторитетно з’ясовані всі питання, які можуть постати в розумі серйозного учня. На шляху відданого служіння учень може розпитувати свого духовного вчителя про все, що пов’язане з духовним становищем Господа та живих істот.
З «Бгаґавад-ґіти» і так само з «Шрімад-Бгаґаватам» відомо, що за своїми якостями і Господь, і жива істота однакові. Але в зумовленому стані матеріального буття жива істота змушена знову й знову переселятися з одного тіла в інше. В чому ж причина того, що невід’ємна частка Господа опиняється в матеріальному тілі? Махараджа Парікшіт порушує це дуже важливе питання, турбуючись про добро всіх, хто прагне успіху на шляху самоусвідомлення та відданого служіння Господеві.
Махараджа Парикшит был настоящим преданным, поэтому его не удовлетворила простая констатация важности слушания «Шримад-Бхагаватам» от представителя Брахмаджи в цепи ученической преемственности. Это только усилило его желание дать «Шримад-Бхагаватам» философское обоснование. «Шримад- Бхагаватам» — это наука о Верховной Личности Бога, и потому сведущий в ней человек должен уметь ответить на все вопросы, которые могут возникнуть в уме серьезного ученика. Вставший на путь преданного служения может спрашивать своего духовного учителя обо всем, что касается духовного положения Бога и живых существ. Из «Бхагавад-гиты» и «Шримад-Бхагаватам» мы узнаем, что в качественном отношении Господь и живые существа одинаковы. В обусловленном состоянии материального бытия живое существо постоянно меняет одно материальное тело на другое. Но в чем причина материального воплощения неотъемлемой частицы Господа? Махараджа Парикшит задает этот очень важный вопрос ради тех, кто стремится познать себя, идя по пути преданного служения Господу.
Непрямо цей вірш доводить, що Верховна Істота, Господь, на противагу зумовленим матерією істотам, не змінює Свого тіла. Він — одне духовне ціле, і між Його тілом та душею немає різниці, на відміну від душі зумовленої. Звільнені живі істоти, які особисто спілкуються з Господом, у цьому подібні до Господа. Тільки зумовлені душі, які ще тільки мають колись звільнитися, змушені змінювати тіла. Як же це все почалось?
Этот стих косвенно подтверждает, что Верховное Существо, Господь, в отличие от материально обусловленных существ, не меняет своего тела. Он — духовное целое, и между Его душой и телом нет разницы, чего нельзя сказать об обусловленной душе. Освобожденные живые существа, которые лично общаются с Господом, в этом отношении тоже подобны Господу. Только обусловленные души, которым еще предстоит освободиться, вынуждены менять тела. С чего же это началось?
Перший крок на шляху відданого служіння полягає в тому, щоб прийняти притулок духовного вчителя і отримати від нього відповідь на всі свої запитання про віддане служіння. Учень повинен завжди запитувати свого духовного вчителя про віддане служіння, щоб уникати усякого роду образ. Навіть якщо відданий утвердився в служінні Господеві, як Махараджа Парікшіт, він усе одно повинен про все запитувати самосвідомого духовного вчителя. Це означає, що духовний вчитель також повинен володіти широким знанням, щоб уміти відповідати на всі запитання. Отже, той, хто не має глибокого знання достовірних писань і не в змозі відповісти на всі доречні запитання, не повинен видавати себе за духовного вчителя з огляду на матеріальну користь. Той, хто не на силі звільнити учня, не має права ставати духовним вчителем.
Первый шаг на пути преданного служения заключается в том, чтобы принять покровительство духовного учителя и задавать ему вопросы, касающиеся практики преданного служения. Это поможет человеку избежать возможных оскорблений на пути преданного служения. Даже если человек утвердился в преданном служении, подобно Махарадже Парикшиту, он должен продолжать задавать вопросы постигшему истину духовному учителю. Другими словами, духовный учитель должен обладать глубокими познаниями, чтобы суметь ответить на все вопросы преданных. Таким образом, тот, кто не знает авторитетные писания в совершенстве и не способен ответить на все насущные вопросы, не должен выдавать себя за духовного учителя, преследуя корыстные цели. Тому, кто не способен освободить ученика, запрещено становиться духовным учителем.