ВІРШ 23
ТЕКСТ 23
Текст
Текст
ікшва̄ку-вам̇ш́а аватірйа ґурор нідеш́е
тішт̣ган ванам̇ са-дайіта̄нуджа а̄вівеш́а
йасмін вірудгйа даш́а-кандгара а̄ртім а̄рччгат
икшва̄ку-вам̇ш́а аватӣрйа гурор нидеш́е
тишт̣хан ванам̇ са-дайита̄нуджа а̄вивеш́а
йасмин вирудхйа даш́а-кандхара а̄ртим а̄рччхат
Послівний переклад
Пословный перевод
асмат — до всіх нас, від Брахми до мурашки; праса̄да — безпричинна милість; сумукгах̣ — прихильний; калайа̄ — разом зі Своїми повними поширеннями; калеш́ах̣ — Господь усіх енерґій; ікшва̄ку — Махараджі Ікшваку з династії Сонця; вам̇ш́е — в родині ; аватірйа — зійшовши ; ґурох̣ — батька чи духовного вчителя; нідеш́е — з наказу; тішт̣ган — розташувавшись; ванам — у лісі; са-дайіта̄-ануджах̣ — разом з дружиною та молодшим братом ; а̄вівеш́а — пішов ; йасмін — кому; вірудгйа — пішовши насупереч; даш́а-кандгарах̣ — десятиголовий Равана; а̄ртім — велике горе; а̄рччгат — дістав.
асмат — ко всем нам, начиная с Брахмы и кончая ничтожным муравьем; праса̄да — к беспричинной милости; сумукхах̣ — склонный; калайа̄ — со Своими полными экспансиями; калеш́ах̣ — Господь, владыка всех энергий; икшва̄ку — Махараджи Икшваку, принадлежавшего к солнечной династии; вам̇ш́е — в семье; аватӣрйа — низойдя; гурох̣ — отца или духовного учителя; нидеш́е — по приказу; тишт̣хан — пребывая; ванам — в лес; са-дайита̄-ануджах̣ — вместе с женой и младшим братом; а̄вивеш́а — вошел; йасмин — против кого; вирудхйа — восстав; даш́а-кандхарах̣ — Равана, имевший десять голов; а̄ртим — великого горя; а̄рччхат — достиг.
Переклад
Перевод
З безпричинної милости до всіх живих істот всесвіту Верховний Бог-Особа, разом зі Своїми довершеними поширеннями, прийшов у родині Махараджі Ікшваку як повелитель Своєї внутрішньої енерґії, Сіти. З наказу Свого батька, Махараджі Дашаратги, Він пішов на вигнання в ліс у супроводі тільки дружини та молодшого брата і прожив там багато років. Десятиголовий Равана, що володів великою матеріальною могутністю, вчинив проти Господа велику образу і цим накликав на себе кінець.
По беспричинной милости ко всем живым существам этой вселенной Верховный Господь вместе со Своими полными экспансиями явился в роду Махараджи Икшваку, став господином Своей внутренней энергии, Ситы. По велению Своего отца, Махараджи Дашаратхи, Он в сопровождении жены и младшего брата отправился в изгнание в лес и прожил там несколько лет. Обладавший огромным материальным могуществом десятиголовый Равана дерзко оскорбил Господа, что в конце концов послужило причиной его гибели.
Коментар
Комментарий
ПОЯСНЕННЯ: Господь Рама — це Верховний Бог-Особа, а Його брати, Бгарата, Лакшмана та Шатруґгна, — це Його довершені поширення. Четверо братів належать до вішну- таттви, Вони ніколи не були людьми. Серед коментаторів «Рамаяни» є багато безчесних невігласів, які зображають молодших братів Господа Рамачандри звичайними живими істотами . Але ось у « Шрімад - Бгаґаватам » , найдостовірнішому писанні з науки про Бога, зрозуміло сказано, що брати Господа Рамачандри — це Його довершені поширення. Відначально Господь Рамачандра — це втілення Ва̄судеви, Лакшмана — втілення Санкаршани, Бгарата — Прад’юмни, а Шатруґгна — Аніруддги. Лакшміджі Сіта — це внутрішня енерґія Господа, а не звичайна жінка чи втілення Дурґи, зовнішньої енерґії Господа. Дурґа являє собою зовнішню енерґію Господа, і вона пов’язана з Господом Шівою.
Господь Рама — это Верховная Личность Бога, а Его братья Бхарата, Лакшмана и Шатругхна — Его полные экспансии. Все четыре брата принадлежат к вишну-таттве, их ни в коем случае нельзя считать обыкновенными людьми. Находится много бессовестных и невежественных комментаторов «Рамаяны», которые утверждают, будто младшие братья Господа Рамачандры — это обыкновенные живые существа. Однако здесь, в «Шримад-Бхагаватам», самом авторитетном священном писании, излагающем науку о Боге, недвусмысленно говорится, что Его братья были полными экспансиями Господа. Изначально все они являются экспансиями Личности Бога: Господь Рамачандра — воплощение Васудевы, Лакшмана — Санкаршаны, Бхарата — Прадьюмны, а Шатругхна — Анируддхи. Лакшмиджи Сита — это внутренняя энергия Господа, она не является обыкновенной женщиной или воплощением внешней энергии, Дурги. Дурга представляет собой внешнюю энергию Господа и связана с Господом Шивой.
Як сказано у «Бгаґавад-ґіті» (4.7), Господь сходить тоді, коли суспільство відхиляється від засад справжньої релігії. Саме за таких обставин з’явився і Господь Рамачандра разом зі Своїми братами — поширеннями внутрішньої енерґії Господа, та з Лакшміджі Сітадеві.
Как сказано в «Бхагавад-гите» (4.7), Господь нисходит в материальный мир, когда люди перестают следовать принципам истинной религии. И Господь Рамачандра в сопровождении Своих братьев — экспансий внутренней энергии Господа, и Лакшмиджи Ситадеви тоже явился при аналогичных обстоятельствах.
Від Свого батька, Махараджі Дашаратги, Господь Рамачандра одержав наказ покинути дім і піти в ліс на вигнання. Господь скорився батьковому наказу, як взірцевий син, дарма що якраз цього дня Його мали коронувати на царя Айодг’ї. Один з молодших братів Рамачандри, Лакшмана, побажав піти разом з Ним, і таке саме бажання висловила вічна дружина Господа, Сітаджі. Господь погодився, і всі разом вони пішли в ліс Дандакаран’я. Вони прожили там чотирнадцять років. Під час того заслання Равана зчинив чвару з Рамачандрою, викравши дружину Господа, Сіту. Закінчилась ця незгода тим, що могутній Равана був знищений разом з його царством та родиною.
Отец Господа Рамачандры, Махараджа Дашаратха, попав в затруднительное положение, вынужден был приказать Ему покинуть дом и отправиться в изгнание в лес. Как идеальный сын, Господь исполнил волю Своего отца, несмотря на то что в этот день должна была состояться церемония Его коронации на царство. Лакшманаджи, один из младших братьев Господа, и Его вечная супруга Ситаджи выразили желание отправиться вместе с Ним. Господь согласился на это, и втроем они поселились в лесу Дандакаранья, где прожили четырнадцать лет. Во время их пребывания в лесу между Рамачандрой и Раваной возникла ссора, и Равана похитил жену Господа, Ситу. Эта ссора закончилась гибелью могущественного Раваны и всей его семьи, а его царство было уничтожено.
Сіта — це Лакшміджі, богиня процвітання, але жодній живій істоті не дано насолоджуватись нею. Живі істоти повинні поклонятись Їй разом з Її чоловіком, Шрі Рамачандрою. Матеріаліст, на кшталт Равани, не розуміє цієї великої істини, навпаки, він хоче умикнути Сітадеві з-під Раминої опіки і цим накликає на себе незліченні біди. Матеріалістам, які прагнуть багатства та матеріального процвітання, варто затямити собі цей урок з «Рамаяни»: експлуатувати природу Верховного Господа, не визнавши Господньої верховної влади, — це політика Равани. З погляду матеріального розвитку Равана сягнув такого високого рівня, що в його царстві на Ланці все було збудоване з щирого золота і всі купалися в найбільших матеріальних розкошах. Але через свою відмову визнати верховну владу Господа Рамачандри і через своє зухвале викрадення Господньої дружини, Сіти, Равана загинув, і все його багатство та сила пішли прахом.
Сита — это Лакшмиджи, богиня процветания, но ни одному живому существу не дано наслаждаться ею. Живые существа должны поклоняться ей вместе с ее супругом, Шри Рамачандрой. Материалист, подобный Раване, не в состоянии понять этой великой истины, поэтому Равана решил похитить Ситадеви из-под опеки Рамы, чем навлек на себя бесчисленные беды. Материалисты, одержимые жаждой богатства и материального благополучия, должны извлечь урок из «Рамаяны» и понять, что пытаться эксплуатировать энергию Верховного Господа, не признавая Его верховной власти, — значит уподобиться Раване. Материальное могущество Раваны было так огромно, что все дома в его царстве, Ланке, были построены из золота, а его материальным богатствам не было конца. Но он не захотел признать верховную власть Господа Рамачандры и осмелился бросить Ему вызов, похитив Его жену Ситу, и потому погиб, лишившись всех своих богатств и могущества.
Господь Рамачандра — це довершене втілення, повною мірою наділене шістьма багатствами, отож у цьому вірші Його названо калеш́ах̣, «володар усього багатства».
Господь Рамачандра — полное воплощение Личности Бога, Он в полной мере обладает всеми шестью достояниями Господа, и потому в этом стихе Его называют калеш́ах̣ — владыкой всех достояний.