ШБ 2.7.23

अस्मत्प्रसादसुमुख: कलया कलेश
इक्ष्वाकुवंश अवतीर्य गुरोर्निदेशे ।
तिष्ठन् वनं सदयितानुज आविवेश
यस्मिन् विरुध्य दशकन्धर आर्तिमार्च्छत् ॥ २३ ॥
асмат-праса̄да-сумукгах̣ калайа̄ калеш́а
ікшва̄ку-вам̇ш́а аватірйа ґурор нідеш́е
тішт̣ган ванам̇ са-дайіта̄нуджа а̄вівеш́а
йасмін вірудгйа даш́а-кандгара а̄ртім а̄рччгат

Synonyms

асматдо всіх нас, від Брахми до мурашки; праса̄дабезпричинна милість; сумукгах̣прихильний; калайа̄разом зі Своїми повними поширеннями; калеш́ах̣Господь усіх енерґій; ікшва̄куМахараджі Ікшваку з династії Сонця; вам̇ш́ев родині; аватірйазійшовши; ґурох̣батька чи духовного вчителя; нідеш́ез наказу; тішт̣ганрозташувавшись; ванаму лісі; са-дайіта̄-ануджах̣разом з дружиною та молодшим братом; а̄вівеш́апішов; йасмінкому; вірудгйапішовши насупереч; даш́а-кандгарах̣десятиголовий Равана; а̄ртімвелике горе; а̄рччгатдістав.

Translation

З безпричинної милости до всіх живих істот всесвіту Верховний Бог-Особа, разом зі Своїми довершеними поширеннями, прийшов у родині Махараджі Ікшваку як повелитель Своєї внутрішньої енерґії, Сіти. З наказу Свого батька, Махараджі Дашаратги, Він пішов на вигнання в ліс у супроводі тільки дружини та молодшого брата і прожив там багато років. Десятиголовий Равана, що володів великою матеріальною могутністю, вчинив проти Господа велику образу і цим накликав на себе кінець.

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Господь Рама    —    це Верховний Бог-Особа, а Його брати, Бгарата, Лакшмана та Шатруґгна,    —    це Його довершені поширення. Четверо братів належать до вішну- таттви, Вони ніколи не були людьми. Серед коментаторів «Рамаяни» є багато безчесних невігласів, які зображають молодших братів Господа Рамачандри звичайними живими істотами . Але ось у « Шрімад - Бгаґаватам » , найдостовірнішому писанні з науки про Бога, зрозуміло сказано, що брати Господа Рамачандри    —    це Його довершені поширення. Відначально Господь Рамачандра    —    це втілення Ва̄судеви, Лакшмана    —    втілення Санкаршани, Бгарата    —    Прад’юмни, а Шатруґгна    —    Аніруддги. Лакшміджі Сіта    —    це внутрішня енерґія Господа, а не звичайна жінка чи втілення Дурґи, зовнішньої енерґії Господа. Дурґа являє собою зовнішню енерґію Господа, і вона пов’язана з Господом Шівою.
Як сказано у «Бгаґавад-ґіті» (4.7), Господь сходить тоді, коли суспільство відхиляється від засад справжньої релігії. Саме за таких обставин з’явився і Господь Рамачандра разом зі Своїми братами    —    поширеннями внутрішньої енерґії Господа, та з Лакшміджі Сітадеві.
Від Свого батька, Махараджі Дашаратги, Господь Рамачандра одержав наказ покинути дім і піти в ліс на вигнання. Господь скорився батьковому наказу, як взірцевий син, дарма що якраз цього дня Його мали коронувати на царя Айодг’ї. Один з молодших братів Рамачандри, Лакшмана, побажав піти разом з Ним, і таке саме бажання висловила вічна дружина Господа, Сітаджі. Господь погодився, і всі разом вони пішли в ліс Дандакаран’я. Вони прожили там чотирнадцять років. Під час того заслання Равана зчинив чвару з Рамачандрою, викравши дружину Господа, Сіту. Закінчилась ця незгода тим, що могутній Равана був знищений разом з його царством та родиною.
Сіта    —    це Лакшміджі, богиня процвітання, але жодній живій істоті не дано насолоджуватись нею. Живі істоти повинні поклонятись Їй разом з Її чоловіком, Шрі Рамачандрою. Матеріаліст, на кшталт Равани, не розуміє цієї великої істини, навпаки, він хоче умикнути Сітадеві з-під Раминої опіки і цим накликає на себе незліченні біди. Матеріалістам, які прагнуть багатства та матеріального процвітання, варто затямити собі цей урок з «Рамаяни»: експлуатувати природу Верховного Господа, не визнавши Господньої верховної влади,    —    це політика Равани. З погляду матеріального розвитку Равана сягнув такого високого рівня, що в його царстві на Ланці все було збудоване з щирого золота і всі купалися в найбільших матеріальних розкошах. Але через свою відмову визнати верховну владу Господа Рамачандри і через своє зухвале викрадення Господньої дружини, Сіти, Равана загинув, і все його багатство та сила пішли прахом.
Господь Рамачандра    —    це довершене втілення, повною мірою наділене шістьма багатствами, отож у цьому вірші Його названо калеш́ах̣, «володар усього багатства».