ШБ 2.7.22

ПОЯСНЕННЯ: Кшатрії , тобто правителі й керівники у будь-якій частині всесвіту, на цій планеті чи на інших, по суті, представляють Всемогутнього Бога-Особу і зобов’язані скеровувати своїх підданих на шлях усвідомлення Бога. Головний обов’язок кожної держави та її керівників за будь-якої форми правління, монархії, демократії, олігархії, диктатури чи автократії,    —    це вести громадян до усвідомлення Бога. У цьому полягає самий сенс людського існування, і батькові, духовному вчителю і в кінцевому підсумку державі покладено за обов’язок провадити всіх, хто залежить від них, до цієї мети. Все матеріальне творіння існує тільки для цієї мети    —    дати падшим душам, які повстали проти волі Верховного Батька і через це потрапили під вплив матеріальної природи, нагоду схаменутися.

Якщо людина не чинить опору поштовхам матеріальної природи, вона поступово скочується до пекельного життя у безнастанних нещастях та муках. Порушника заповідей, які впорядковують життя зумовлених істот, називають брахмодджгіта-патгою, тобто тим, хто йде проти Абсолютної Істини. Він підлягає покаранню. Господь Парашурама, втілення Бога-Особи, з’явився у цьому світі саме тоді, коли правителі світу збилися з праведної путі, і винищив негідників-царів двадцять один раз. Багато кшатрій тоді повтікало з Індії в інші частини світу. Згідно з «Махабгаратою», предками єгипетських царів були саме переселенці з Індії, які рятувались від Парашураминої кари. Ця кара падає на царів чи керівників щоразу, коли вони зрікаються Бога і розвивають цивілізацію безбожників. Так влаштував Усевишній.