ВІРШ 14
ТЕКСТ 14
Текст
Текст
кр̣тва̄ бграмад-бгрукут̣і-дам̇шт̣ра-кара̄ла-вактрам
даітйендрам а̄ш́у ґадайа̄бгіпатантам а̄ра̄д
ӯрау ніпа̄тйа відада̄ра накгаіх̣ спгурантам
кр̣тва̄ бхрамад-бхрукут̣и-дам̇ш̣т̣ра-кара̄ла-вактрам
даитйендрам а̄шу гадая̄бхипатантам а̄ра̄д
ӯрау нипа̄тя видада̄ра накхаих̣ спхурантам
Послівний переклад
Дума по дума
траі - пішт̣апа — півбоги ; уру - бгайа - ха̄ — той, хто розганяє найбільший страх; сах̣ — Він (Бог-Особа); нр̣сім̇ха-рӯпам — втілившись у формі Нрісімхи ; кр̣тва̄ — діючи так ; бграмат — обертаючи ; бгру - кут̣і — бровами ; дам̇шт̣ра — зуби; кара̄ла — страшенні; вактрам — паща; даітйа-індрам — цар демонів; а̄ш́у — одразу; ґадайа̄ — з булавою в руці; абгіпатантам—що падав; а̄ра̄т—поруч; ӯрау—на коліна; ніпа̄тйа — кинувши ; відада̄ра — роздер; накгаіх̣ — кігтями; спгурантам— того, хто кинув виклик.
траи-пиш̣т̣апа – полубоговете; уру-бхая-ха̄ – този, който освобождава от голям страх; сах̣ – Той (Божествената Личност); нр̣сим̇ха-рӯпам – приемайки инкарнацията Нр̣сим̇ха; кр̣тва̄ – правейки това; бхрамат – въртейки; бхру-кут̣и – вежди; дам̇ш̣т̣ра – зъби; кара̄ла – изключително страшна; вактрам – уста; даитя-индрам – царят на демоните; а̄шу – незабавно; гадая̄ – с боздуган в ръка; абхипатантам – докато падаше; а̄ра̄т – наблизо; ӯрау – върху бедрата; нипа̄тя – поставяйки върху; видада̄ра – прободе; накхаих̣ – с ноктите; спхурантам – докато предизвикваше.
Переклад
Превод
Щоб розвіяти жах, який переповнював півбогів, Бог-Особа втілився у подобі Нрісімхадеви. Господь убив царя демонів [Хіран’якашіпу], що з булавою в руці кинувся на Нього. Люто суплячи брови і жахаючи демона Своєю пащею та іклами, Господь кинув його Собі на коліна і роздер Своїми кігтями.
За да освободи полубоговете от големите им страхове, Божествената Личност прие облика на Нр̣сим̇хадева и уби царя на демоните (Хиран̣якашипу), който го беше предизвикал с боздуган в ръка. С треперещи от гняв вежди, разтваряйки уста, която откриваше страшни зъби, Нр̣сим̇хадева сложи демона на скута си и го разкъса с нокти.
Коментар
Пояснение
ПОЯСНЕННЯ: Історія Хіран’якашіпу та його сина , великого відданого Прахлади , змальована у Сьомій пісні «Шрімад-Бгаґаватам». Завдяки своїм матеріальним досягненням Хіран’якашіпу набув величезної могутности і, здобувши милість Брахмаджі, вирішив, що він став безсмертний. Брахмаджі відмовився благословити демона безсмертям, тому що і сам він не безсмертний. Однак тоді Хіран’якашіпу кружним шляхом домігся від Брахмаджі благословення, яке майже не відрізнялось від обіцянки невмирущости. Хіран’якашіпу отримав певність, що його не вб’є ні людина, ні півбог, що його не здолає жодна зброя і що він не помре ні вдень, ні вночі. Але Господь втілився у формі напівлюдини-напівлева, чого не міг припустити демонічний матеріаліст Хіран’якашіпу, і, не ламаючи обіцянки Брахмаджі, убив демона. Господь роздер Хіран’якашіпу на Своїх колінах, тобто не на землі, не у воді і не в небі. Загинув демон від кігтів Нрісімхи, що не підходили під визначення жодної людської зброї, доступної уяві Хіран’якашіпу.
Буквальне значення слова хіран’якашіпу — «той, хто кохається в золоті та м’яких перинах». До цього в кінці кінців зводяться цілі всіх матеріалістів. Демонічні люди, які відкидають стосунки з Богом, чимдалі більше гордяться своїми матеріальними досягненнями, аж урешті кидають виклик владі Верховного Господа і катують Господніх відданих. Прахлада Махараджа доводився Хіран’якашіпу сином, але він був великий відданий, і тому батько взявся мучити дитину всіма тортурами, які тільки міг вигадати. Коли становище стало напруженим до краю, Господь втілився у подобі Нрісімхадеви, і щоб покінчити з ворогом півбогів, убив Хіран’якашіпу так, як демонові несила було й уявити. Матеріалістичні плани демонів-безбожників завжди зазнають краху, розбиваючись об волю всемогутнього Господа.
Историята на Хиран̣якашипу и сина му, великия предан Прахла̄да Маха̄ра̄джа, е разказана в Седма песен на Шрӣмад Бха̄гаватам. Благодарение на материалните си постижения Хиран̣якашипу придобил огромно могъщество и понеже заслужил благосклонността на Брахма̄джӣ, си въобразявал, че е станал безсмъртен. Брахма̄джӣ му отказал да го благослови с безсмъртие, защото самият той е смъртно същество. Но с помощта на хитрини Хиран̣якашипу получил от Брахма̄джӣ такава благословия, която го правела практически безсмъртен. Хиран̣якашипу бил сигурен, че не може да бъде убит нито от човек, нито от полубог, нито от някое от познатите му оръжия, и че няма да умре нито през деня, нито през нощта. Но Богът приел образа на полулъв-получовек, което материалистът Хиран̣якашипу не можел никога да допусне. Така Той убил демона, без да нарушава обещанията на Брахма̄джӣ. Богът убил Хиран̣якашипу в скута си – нито на земята, нито във водата, нито в небето. Нр̣сим̇ха разкъсал демона с ноктите си, които не спадали към никой от видовете оръжия, известни на Хиран̣якашипу. Името Хиран̣якашипу буквално означава „този, който обича златото и меките постели“ – идеалът на всички материалисти. Подобни демонични хора, отричащи Бога, постепенно се възгордяват с материалните си постижения и започват да предизвикват властта на Върховния Бог, а също и да измъчват преданите му. Прахла̄да Маха̄ра̄джа бил син на Хиран̣якашипу и понеже бил велик предан, баща му го мъчел по най-жестоки начини. В тези изключителни обстоятелства Богът дошъл като Нр̣сим̇хадева и убил врага на полубоговете по начин, който той изобщо не можел да си представи. Всемогъщият Бог винаги обърква плановете на безбожните демони.