ВІРШ 14
Text 14
Текст
Texto
кр̣тва̄ бграмад-бгрукут̣і-дам̇шт̣ра-кара̄ла-вактрам
даітйендрам а̄ш́у ґадайа̄бгіпатантам а̄ра̄д
ӯрау ніпа̄тйа відада̄ра накгаіх̣ спгурантам
kṛtvā bhramad-bhrukuṭi-daṁṣṭra-karāla-vaktram
daityendram āśu gadayābhipatantam ārād
ūrau nipātya vidadāra nakhaiḥ sphurantam
Послівний переклад
Palabra por palabra
траі - пішт̣апа — півбоги ; уру - бгайа - ха̄ — той, хто розганяє найбільший страх; сах̣ — Він (Бог-Особа); нр̣сім̇ха-рӯпам — втілившись у формі Нрісімхи ; кр̣тва̄ — діючи так ; бграмат — обертаючи ; бгру - кут̣і — бровами ; дам̇шт̣ра — зуби; кара̄ла — страшенні; вактрам — паща; даітйа-індрам — цар демонів; а̄ш́у — одразу; ґадайа̄ — з булавою в руці; абгіпатантам—що падав; а̄ра̄т—поруч; ӯрау—на коліна; ніпа̄тйа — кинувши ; відада̄ра — роздер; накгаіх̣ — кігтями; спгурантам— того, хто кинув виклик.
trai-piṣṭapa — los semidioses; uru-bhaya-hā — aquel que vence grandes temores; saḥ — Él (la Personalidad de Dios); nṛsiṁha-rūpam — adoptando la encarnación de Nṛsiṁha; kṛtvā — haciendo así; bhramat — haciendo girar; bhru-kuṭi — cejas; daṁṣṭra — dientes; karāla — temible en extremo; vaktram — boca; daitya-indram — el rey de los demonios; āśu — inmediatamente; gadayā — con maza en mano; abhipatantam — mientras caía; ārāt — cerca; ūrau — en los muslos; nipātya — colocado en; vidadāra — atravesado; nakhaiḥ — con las uñas; sphurantam — mientras desafiaba.
Переклад
Traducción
Щоб розвіяти жах, який переповнював півбогів, Бог-Особа втілився у подобі Нрісімхадеви. Господь убив царя демонів [Хіран’якашіпу], що з булавою в руці кинувся на Нього. Люто суплячи брови і жахаючи демона Своєю пащею та іклами, Господь кинув його Собі на коліна і роздер Своїми кігтями.
La Personalidad de Dios adoptó la encarnación de Nṛsiṁhadeva para aniquilar los grandes temores de los semidioses. Él mató al rey de los demonios [Hiraṇyakaśipu] —quien desafió al Señor con una maza en su mano— colocando al demonio en Sus muslos y atravesándolo con Sus uñas, mientras hacía girar Sus cejas por la ira y mostraba Su boca y Sus dientes temibles.
Коментар
Significado
ПОЯСНЕННЯ: Історія Хіран’якашіпу та його сина , великого відданого Прахлади , змальована у Сьомій пісні «Шрімад-Бгаґаватам». Завдяки своїм матеріальним досягненням Хіран’якашіпу набув величезної могутности і, здобувши милість Брахмаджі, вирішив, що він став безсмертний. Брахмаджі відмовився благословити демона безсмертям, тому що і сам він не безсмертний. Однак тоді Хіран’якашіпу кружним шляхом домігся від Брахмаджі благословення, яке майже не відрізнялось від обіцянки невмирущости. Хіран’якашіпу отримав певність, що його не вб’є ні людина, ні півбог, що його не здолає жодна зброя і що він не помре ні вдень, ні вночі. Але Господь втілився у формі напівлюдини-напівлева, чого не міг припустити демонічний матеріаліст Хіран’якашіпу, і, не ламаючи обіцянки Брахмаджі, убив демона. Господь роздер Хіран’якашіпу на Своїх колінах, тобто не на землі, не у воді і не в небі. Загинув демон від кігтів Нрісімхи, що не підходили під визначення жодної людської зброї, доступної уяві Хіран’якашіпу.
Буквальне значення слова хіран’якашіпу — «той, хто кохається в золоті та м’яких перинах». До цього в кінці кінців зводяться цілі всіх матеріалістів. Демонічні люди, які відкидають стосунки з Богом, чимдалі більше гордяться своїми матеріальними досягненнями, аж урешті кидають виклик владі Верховного Господа і катують Господніх відданих. Прахлада Махараджа доводився Хіран’якашіпу сином, але він був великий відданий, і тому батько взявся мучити дитину всіма тортурами, які тільки міг вигадати. Коли становище стало напруженим до краю, Господь втілився у подобі Нрісімхадеви, і щоб покінчити з ворогом півбогів, убив Хіран’якашіпу так, як демонові несила було й уявити. Матеріалістичні плани демонів-безбожників завжди зазнають краху, розбиваючись об волю всемогутнього Господа.
La historia de Hiraṇyakaśipu y su gran hijo devoto Prahlāda Mahārāja, se narra en el Séptimo Canto del Śrīmad-Bhāgavatam. Hiraṇyakaśipu se volvió muy poderoso mediante logros materiales, y se creyó inmortal por la gracia de Brahmājī. Brahmājī rehusó otorgarle la bendición de la inmortalidad, debido a que él mismo no es un ser inmortal. Pero Hiraṇyakaśipu obtuvo de Brahmājī, en una forma indirecta, la bendición de volverse casi igual que un ser inmortal. Hiraṇyakaśipu estaba seguro de que no habría de ser matado por ningún hombre ni semidiós, ni por ninguna clase de arma conocida, y que tampoco moriría de día ni de noche. El Señor, sin embargo, adoptó la encarnación mitad hombre y mitad león, que se encontraba más allá de la imaginación de un demonio materialista como Hiraṇyakaśipu, y, así pues, manteniendo la bendición de Brahmājī, el Señor lo mató. Él lo mató en Su regazo, así que no fue matado ni en la tierra ni en el agua ni en el cielo. El demonio fue atravesado por las uñas de Nṛsiṁha, las cuales se encontraban más allá de las armas humanas que podía imaginar Hiraṇyakaśipu. El significado literal de Hiraṇyakaśipu es «aquel que busca oro y un lecho suave», lo cual constituye el objetivo último de todos los hombres materialistas. Estos hombres demoníacos, que no tienen relación alguna con Dios, gradualmente se envanecen con las adquisiciones materiales, y comienzan a desafiar la autoridad del Señor Supremo y a torturar a aquellos que son devotos del Señor. Prahlāda Mahārāja resultaba ser el hijo de Hiraṇyakaśipu, y debido a que el muchacho era un gran devoto, su padre lo torturó tanto como pudo. Ante esa situación extrema, el Señor adoptó la encarnación de Nṛsiṁhadeva, y tan solo para acabar con el enemigo de los semidioses, el Señor mató a Hiraṇyakaśipu de una manera que se encontraba más allá de lo que el demonio podía imaginar. Los planes materialistas de los demonios ateos son siempre frustrados por el Señor Todopoderoso.