Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.7.14
Текст
кр̣тва̄ бграмад-бгрукут̣і-дам̇шт̣ра-кара̄ла-вактрам
даітйендрам а̄ш́у ґадайа̄бгіпатантам а̄ра̄д
ӯрау ніпа̄тйа відада̄ра накгаіх̣ спгурантам
Послівний переклад
траі - пішт̣апа — півбоги ; уру - бгайа - ха̄ — той, хто розганяє найбільший страх; сах̣ — Він (Бог-Особа); нр̣сім̇ха-рӯпам — втілившись у формі Нрісімхи ; кр̣тва̄ — діючи так ; бграмат — обертаючи ; бгру - кут̣і — бровами ; дам̇шт̣ра — зуби; кара̄ла — страшенні; вактрам — паща; даітйа-індрам — цар демонів; а̄ш́у — одразу; ґадайа̄ — з булавою в руці; абгіпатантам—що падав; а̄ра̄т—поруч; ӯрау—на коліна; ніпа̄тйа — кинувши ; відада̄ра — роздер; накгаіх̣ — кігтями; спгурантам— того, хто кинув виклик.
Переклад
Щоб розвіяти жах, який переповнював півбогів, Бог-Особа втілився у подобі Нрісімхадеви. Господь убив царя демонів [Хіран’якашіпу], що з булавою в руці кинувся на Нього. Люто суплячи брови і жахаючи демона Своєю пащею та іклами, Господь кинув його Собі на коліна і роздер Своїми кігтями.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Історія Хіран’якашіпу та його сина , великого відданого Прахлади , змальована у Сьомій пісні «Шрімад-Бгаґаватам». Завдяки своїм матеріальним досягненням Хіран’якашіпу набув величезної могутности і, здобувши милість Брахмаджі, вирішив, що він став безсмертний. Брахмаджі відмовився благословити демона безсмертям, тому що і сам він не безсмертний. Однак тоді Хіран’якашіпу кружним шляхом домігся від Брахмаджі благословення, яке майже не відрізнялось від обіцянки невмирущости. Хіран’якашіпу отримав певність, що його не вб’є ні людина, ні півбог, що його не здолає жодна зброя і що він не помре ні вдень, ні вночі. Але Господь втілився у формі напівлюдини-напівлева, чого не міг припустити демонічний матеріаліст Хіран’якашіпу, і, не ламаючи обіцянки Брахмаджі, убив демона. Господь роздер Хіран’якашіпу на Своїх колінах, тобто не на землі, не у воді і не в небі. Загинув демон від кігтів Нрісімхи, що не підходили під визначення жодної людської зброї, доступної уяві Хіран’якашіпу.
Буквальне значення слова хіран’якашіпу — «той, хто кохається в золоті та м’яких перинах». До цього в кінці кінців зводяться цілі всіх матеріалістів. Демонічні люди, які відкидають стосунки з Богом, чимдалі більше гордяться своїми матеріальними досягненнями, аж урешті кидають виклик владі Верховного Господа і катують Господніх відданих. Прахлада Махараджа доводився Хіран’якашіпу сином, але він був великий відданий, і тому батько взявся мучити дитину всіма тортурами, які тільки міг вигадати. Коли становище стало напруженим до краю, Господь втілився у подобі Нрісімхадеви, і щоб покінчити з ворогом півбогів, убив Хіран’якашіпу так, як демонові несила було й уявити. Матеріалістичні плани демонів-безбожників завжди зазнають краху, розбиваючись об волю всемогутнього Господа.