Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.2.19
Текст
віджн̃а̄на-др̣г-вірйа-сурандгіта̄ш́айах̣
сва-па̄ршн̣іна̄під̣йа ґудам̇ тато ’нілам̇
стга̄нешу шат̣сӯннамайедж джіта-кламах̣
Послівний переклад
іттгам—так, усвідомивши Брахман; муніх̣—філософ; ту — проте ; упарамет — повинен відійти від справ ; вйавастгітах̣— втверджений; віджн̃а̄на-др̣к — науковим знанням; вірйа — силою; су-рандгіта — вмінням упорядковувати; а̄ш́айах̣—мета життя; сва-па̄ршн̣іна̄—п’яткою; а̄під̣йа—закривши ; ґудам — повітряний прохід ; татах̣ — тоді ; анілам — життєве повітря; стга̄нешу — у місцях; шат̣су — шести головних; уннамайет — повинен підняти; джіта-кламах̣ — згасивши матеріальні бажання.
Переклад
Спираючись на наукове знання, треба втвердитись у абсолютному усвідомленні і таким чином покласти край матеріальним бажанням. Тоді треба закрити п’ятою повітряний прохід [ через який виходять випорожнення ] і піднімати життєве повітря з одного рівня на інший через шість основних центрів.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Є чимало дуратм, які проголошують, що усвідомили себе як Брахман, але які не можуть приборкати свої матеріальні бажання. У «Бгаґавад-ґіті» (18.54) чітко з’ясовано, що душа, котра цілковито усвідомила себе, звільняється від усіх матеріальних бажань. Матеріальні бажання постають з оманного его живої істоти. Вони виявляються в її дитячих, безглуздих намаганнях перемогти закони матеріальної природи і в бажанні панувати над силами п’яти стихій. Людина з таким умонастроєм схильна вірити у могутність матеріальної науки, що відкрила атомну енерґію і зробила можливими космічні польоти на механічних засобах пересування. І, посилаючись на такі дріб’язкові досягнення матеріальної науки, людина кидає виклик могутності навіть Верховного Господа — Господа, що може за одну мить покласти край усім її жалюгідним зусиллям. Душа, яка втвердилась у своєму справжньому становищі, тобто усвідомила Брахман, досконало розуміє, що Верховний Брахман, Бог-Особа, — це всемогутній Ва̄судева, а вона сама (свідома своєї істинної сутности жива істота) — невід’ємна частка верховного цілого. Отже, її природне становище полягає в тому, щоб у всьому діяти заодно з Господом, перебуваючи з Ним у трансцендентних стосунках слуги і пана. Така свідома своєї сутности душа покидає усі безглузді старання підкорити собі матеріальну природу. Спираючись на тверду основу наукового знання, така людина з відданістю і вірою повністю присвячує себе на служіння Господеві.
Тут описано, як рекомендовано покидати тіло досвідченому йоґові, що традиційними методами йоґи опанував мистецтво керувати потоками життєвого повітря. Треба закрити п’яткою анальний отвір і поступово піднімати життєве повітря чимдалі вище через шість центрів: пуп, шлунок, серце, горло, міжбрів’я та тім’я. Опанування потоків життєвого повітря традиційними йоґічними методами — це механічний процес. Цей шлях більшою чи меншою мірою являє собою спробу досягти духовної досконалости фізичними зусиллями. За давніх часів цей метод був дуже поширений серед трансценденталістів, тому що тоді були сприятливі для цього умови і спосіб життя. Проте нині, коли кожному ускладнюють життя прояви епохи Калі, оволодіти цим мистецтвом фізичних вправ не під силу практично нікому. Для сучасної людини легше зосередити розум, повторюючи святе ім’я Господа. Це дає куди вагоміші результати, ніж керування внутрішніми потоками життєвого повітря.