ВІРШ 16
VERSO 16
Текст
Texto
пун̣йа-тіртга-джала̄плутах̣
ш́учау вівікта а̄сіно
відхіват калпіта̄сане
puṇya-tīrtha-jalāplutaḥ
śucau vivikta āsīno
vidhivat kalpitāsane
Послівний переклад
Sinônimos
ґр̣ха̄т — з дому; правраджітах̣ — пішовши; дгірах̣ — опанувавши себе; пун̣йа — у праведному; тіртга — святому місці; джала-а̄плутах̣ — повністю омившись; ш́учау — очистившись; вівікте — на відлюдді; а̄сінах̣ — розташувавшись; відгіват — відповідно до всіх приписів; калпіта — зробивши; а̄сане — на сидінні.
Переклад
Tradução
Треба покинути дім, поселитись у святому місці і навчитись панувати над собою. Реґулярно омиваючись, слід сидіти насамоті в належно освяченому стані.
A pessoa deve deixar o lar e praticar autocontrole. Num lugar sagrado, deve banhar-se com regularidade e recolher-se num lugar solitário devidamente santificado.
Коментар
Comentário
ПОЯСНЕННЯ : Щоб підготуватись до ліпшого наступного життя, треба покинути свій так званий дім. Система варнашрама-дгарми, чи санатана-дгарми, приписує кожному, кому перейшло за п’ятий десяток, якомога швидше позбутися сімейних пут. Сучасна цивілізація натомість засновується на вигодах сімейного життя і якнайвищому рівні комфорту. Тому не диво, що, відійшовши від справ, кожен розраховує прожити останок життя у гарно обставленому будинку з усіма вигодами, в оточенні вродливих жінок та чудової малечі, і ніхто не припускає й думки про те, щоб покинути свій затишний дім. Міністри та урядовці на високих державних посадах міцно тримаються за свої «теплі» місця до самої смерти, і бажання покинути домашній затишок їм навіть у сні не насниться.
Занурені у свої галюцинації, матеріалісти весь час будують різноманітні плани щодо того, як зробити своє життя ще приємнішим , — але несподівано приходить безжальна смерть і, не питаючись про бажання «великих прожектерів», примушує їх покинути теперішнє тіло і перейти в інше. І тому, хто невтомно будував різноманітні плани, доводиться відповідно до плодів своєї минулої діяльности переходити в інше тіло в котромусь із 8 400 000 видів життя. Людина, яка надто прив’язана до сімейного комфорту, зазвичай у наступному житті потрапляє до нижчих видів життя, адже за довге безбожне життя вона чинить чимало гріхів. Ось так уся енерґія людського життя виявляється змарнованою. Щоб врятуватися від цієї небезпеки, щоб не змарнувати людську форму життя і не прив’язатися до речей нереальних, треба в п’ятдесят років, або й раніше, звернути увагу на близьку загрозу смерти. Насправді загроза смерти реально висить над кожним уже тепер, навіть задовго до п’ятдесятирічного віку. Тому кожен відтинок свого життєвого шляху слід присвятити підготовці для досягнення ліпшого наступного життя. Система санатана-дгарми організовує суспільство таким чином, що всі його члени отримують належну підготовку для досягнення ліпшого наступного життя і ніхто не ризикує змарнувати людське життя.
Святі місця у всьому світі призначені для того, щоб ті, хто відійшов від справ, могли поселитись у них і підготувати себе до ліпшого наступного життя. Наприкінці життя чи, в будь-якому разі, досягнувши п’ятдесятирічного віку кожна розумна людина повинна оселитися в одному зі святих місць і присвятити решту свого життя на духовне відродження, стараючись звільнитися від усіх сімейних прив’язаностей, які вважають кайданами, що приковують до матеріального життя. Людині радять покинути дім для того, щоб вона звільнилась від матеріальних прив’язаностей. Адже той, хто чіпляється за сімейне життя до самої смерти, не може звільнитися від матеріальних прив’язаностей, а не звільнившись від них, неможливо досягнути духовної свободи.
Однак не слід задовольнятися, просто формально покинувши дім чи, тим більше, просто створивши собі інший дім, законний чи незаконний, у святому місці. Є чимало прикладів того, як люди покидають дім і йдуть жити до святого місця, однак через погане спілкування стають знову сімейними людьми, вступаючи в незаконні статеві стосунки з представниками протилежної статі. Ілюзорна енерґія матерії настільки могутня, що людина на будь-якому відтинку життя, навіть уже покинувши щасливу домівку, схильна влягати цій ілюзії. Отже, вкрай важливо вчитись панувати над собою, утримуючись від статевого життя і від будь-яких сексуальних бажань. Для того, хто прагне поліпшити умови свого існування, статеві втіхи не ліпші за самогубство, якщо не гірші.
Отже відхід від сімейного життя призначений для того, щоб опанувати себе, приборкавши усі чуттєві бажання, і насамперед сексуальні. Для цього слід сісти на належно освячене сидіння з сухої трави, накрите оленячою шкурою та килимком, і оспівувати без образ святе Господнє ім’я, як мовилося вище. Сутність методу полягає в тому, щоб відвернути розум від матеріальних дій і зосередити його на лотосових стопах Господа. Сам цей нескладний метод допоможе людині піднятися на найвищий рівень духовности.
SIGNIFICADO—Para que sua próxima vida seja melhor, a pessoa deve preparar-se, saindo do seu suposto lar. O sistema de varṇāśrama-dharma, ou sanātana-dharma, prescreve que a pessoa se afaste dos compromissos familiares na primeira oportunidade que aparecer depois que ela completar os cinquenta anos de idade. A civilização moderna baseia-se nos confortos familiares, nos padrões mais elevados de amenidades; por causa disso, após a aposentadoria, todos esperam levar uma vida muito confortável em um lar bem mobiliado e embelezado por damas finas e crianças, sem nenhum desejo de sair desse lar confortável. Ministros e funcionários públicos de alto escalão detêm até a morte seus postos governamentais, e nem ao menos sonham ou pensam em largar os confortos domésticos. Atados a essas alucinações, os homens materialistas planejam de várias maneiras viver com um conforto sempre maior, mas, de repente, a morte cruel vem e, ao contrário do que eles desejavam, leva esses grandes homens que gostam de fazer planos, forçando-os a abandonar o corpo atual e assumir outro corpo. De acordo com o trabalho que realizou, semelhante projetista é forçado, então, a aceitar outro corpo em uma das 8.400.000 espécies de vida. Na vida seguinte, as pessoas que são muito apegadas aos confortos familiares em geral ingressam nas espécies de vida inferior por causa dos atos pecaminosos realizados durante um longo período de vida pecaminosa, o que arruína toda a energia da vida humana. Para afastar-se do perigo, evitando arruinar a forma de vida humana e ficar apegado a coisas irreais, aos cinquenta anos de idade, ou talvez mais cedo, a pessoa deve prestar atenção para a chegada da morte. O princípio é que todos devem perceber que, na verdade, a morte sempre está rondando, mesmo antes de a pessoa alcançar os cinquenta anos de idade, e, assim, em qualquer fase da vida, ela deve preparar-se para que sua próxima vida seja melhor. O sistema da instituição sanātana-dharma funciona de tal maneira que quem o segue aprende a melhorar sua próxima vida e não há nenhuma oportunidade de que a vida humana se arruíne. Os lugares sagrados existentes no mundo todo servem para abrigar as pessoas que, afastadas do recesso do lar, preparam-se para que sua vida seguinte seja melhor. É para esses lugares, e com esse objetivo, que as pessoas inteligentes devem ir ao chegarem os momentos finais da vida, após os cinquenta anos de idade, para levarem uma vida de regeneração espiritual com o propósito de livrarem-se do apego familiar, que é considerado como o grilhão da vida material. Recomenda-se que a pessoa deixe o lar simplesmente para livrar-se do apego material, pois quem não larga a vida familiar até a morte não pode escapar do apego material e, enquanto possuir apego material, a pessoa não poderá entender o que é liberdade espiritual. Entretanto, ninguém deve tornar-se negligente, simplesmente deixando o lar ou criando outro lar no lugar sagrado, seja legal ou ilegalmente. Muitas pessoas deixam o lar e vão a esses lugares sagrados, mas, devido à má associação, voltam a envolver-se com a vida familiar através de relação ilícita com o sexo oposto. A energia ilusória é tão forte que, em qualquer fase da vida, mesmo após deixar seu lar feliz e aconchegante, a pessoa sujeita-se a ficar sob essa ilusão. Portanto, é essencial que a pessoa procure ser autocontrolada, praticando o celibato sem o mínimo desejo de entregar-se à vida sexual. Para o homem que deseja melhorar a condição de sua existência, a prática sexual é considerada suicida, ou até mesmo pior do que isso. Portanto, viver afastado da vida familiar significa tornar-se autocontrolado no que diz respeito a todos os desejos dos sentidos, especialmente os desejos sexuais. O método é que o indivíduo deve ter um assento devidamente santificado, feito de palha, pele de veado e tapeçaria e, então, sentado nele, deve cantar o santo nome do Senhor e não cometer ofensas, como se prescreveu acima. Todo o processo consiste em afastar da mente as ocupações materiais e fixá-la nos pés de lótus do Senhor. Basta este simples processo para ajudar a pessoa a avançar rumo à etapa máxima: o sucesso espiritual.