Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.1.10

Текст

тад ахам̇ те ’бгідга̄сйа̄мі
маха̄-паурушіко бгава̄н
йасйа ш́раддадгата̄м а̄ш́у
сйа̄н мукунде матіх̣ саті

Послівний переклад

тат—це; ахам—я; те—тобі; абгідга̄сйа̄мі—повідаю; маха̄- паурушіках̣   —   найщиріший відданий Крішни ; бгава̄н   —   ти, о шановний; йасйа  —  що його; ш́раддадгата̄м  —  в того, хто слухає якнайшанобливіше і якнайуважніше; а̄ш́у  —  швидко; сйа̄т  —  з’являється; мукунде  —  в Господа, що дарує спасіння; матіх̣  —  віра; саті  —  непохитна.

Переклад

І ось цей «Шрімад-Бгаґаватам» я повідаю нині тобі, бо ти з усією щирістю віддався Господу Крішні. Кожен, хто з цілковитою шаною й увагою слухає «Шрімад-Бгаґаватам», набуває непохитної віри у Верховного Господа, що дарує спасіння.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: «Шрімад-Бгаґаватам» має славу перлини ведичної мудрости. Ведичне знання отримують методом, який називається авароха-пантга. Це означає, що трансцендентного знання набувають в авторитетній учнівській послідовності. Щоб розвивати матеріальні знання, потрібні особисті здібності і дослідницький дух, але коли йдеться за духовне знання, будь-який поступ залежить насамперед від милости духовного вчителя. Потрібно, щоб духовний вчитель був задоволений з учня,    —    тільки в цьому разі знання саме відкривається учню, що вивчає духовну науку. Щоправда, не треба помилково уявляти собі пізнання духовної науки чимось на зразок магічного дійства, в якому духовний вчитель, наче фокусник, передає учневі духовне знання електричним розрядом. Насправді істинний духовний вчитель все логічно пояснює своєму учневі, спираючись на авторитет ведичної мудрости. А учень засвоює ці повчання не стільки за рахунок інтелекту, скільки за рахунок смиренних запитань і служіння. Це означає, що і духовний вчитель, і учень повинні відповідати певним вимогам. В даному випадку духовний вчитель, Шукадева Ґосвамі, готовий точно передати все, що почув від свого великого батька Шріли В’ясадеви, а учень, Махараджа Парікшіт,    —    великий відданий Господа Крішни. За відданого Господа Крішни вважають того, хто щиро вірить, що, ставши відданим Господа, він отримує все потрібне в духовному житті. Цього вчить Сам Господь на сторінках «Бгаґавад-ґіти», де ясно сказано, що Господь (Шрі Крішна) є все, а той, хто цілковито й неподільно віддався Йому, стає досконалим праведником. Така непохитна віра в Господа Крішну робить людину гідною вивчати «Шрімад-Бгаґаватам». Той, хто слухає «Шрімад- Бгаґаватам» від такого відданого, як Шукадева Ґосвамі, неодмінно досягне звільнення, як Махараджа Парікшіт. Наймані читці «Шрімад-Бгаґаватам» і псевдовіддані, чиєї віри вистачає лише на однотижневе слухання, докорінно відмінні від Шукадеви Ґосвамі та Махараджі Парікшіта. Шріла В’ясадева пояснив Шукадеві Ґосвамі «Шрімад-Бгаґаватам» від самого початку, від вірша джанма̄дй асйа, і так само Шукадева Ґосвамі пояснив «Шрімад-Бгаґаватам» цареві.

«Шрімад-Бгаґаватам» (в Одинадцятій пісні) називає Махапурушею Господа Крішну, що приходить в подобі Свого відданого    —    Господа Шрі Чайтан’ї Махапрабгу. Шрі Чайтан’я Махапрабгу    —    це Сам Господь Крішна, що прийшов на Землю в умонастрої відданого, щоб дарувати падшим душам епохи Калі особливе благословення. Для молитви до Господа Крішни в подобі Махапуруші дуже підходять наведені там два вірші. 

дгйейам̇ сада̄ парібгава-ґгнам абгішт̣а-дохам̇
тіртга̄спадам̇ ш́іва-вірін̃чі-нутам̇ ш́аран̣йам
бгр̣тйа̄рті-хам̇ пран̣ата-па̄ла бгава̄бдгі-потам̇
ванде маха̄пуруша те чаран̣а̄равіндам
тйактва̄ судустйаджа-сурепсіта-ра̄джйа-лакшмім̇
дгармішт̣га а̄рйа-вачаса̄ йад аґа̄д аран̣йам
ма̄йа̄-мр̣ґам̇ дайітайепсітам анвадга̄вад
ванде маха̄пуруша те чаран̣а̄равіндам

Бгаґ. 11.5.33-34)

Отже, пуруша означає «той, хто насолоджується», а маха̄пуруша    —    «найвищий, хто насолоджується», тобто Верховний Бог-Особа Шрі Крішна. Того, хто гідний наблизитись до Верховного Господа Шрі Крішни, називають маха̄-паурушіка. Кожен, хто уважно слухає «Шрімад-Бгаґаватам» від гідного оповідача, неодмінно стане щирим відданим Господа, що може дарувати звільнення. Не було уважнішого слухача «Шрімад-Бгаґаватам» за Махараджу Парікшіта, і не було достойнішого оповідача «Шрімад-Бгаґаватам» за Шукадеву Ґосвамі. Отож кожен, хто ступає в слід ідеального оповідача чи ідеального слухача, якими були Шукадева Ґосвамі та Махараджа Парікшіт, безсумнівно досягне звільнення, як вони. Махараджа Парікшіт звільнився просто слухаючи «Шрімад-Бгаґаватам», а Шукадева Ґосвамі    —    просто оповідаючи його. Оповідати та слухати    —    це два з дев’яти методів відданого служіння, і той, хто докладає всіх зусиль, щоб виконувати всі чи якісь вибрані з цих методів, підніметься на абсолютний рівень. Щоб допомогти Махараджі Парікшіту досягти звільнення, Шукадева Ґосвамі повідав йому весь «Шрімад-Бгаґаватам», від вірша джанма̄дй асйа до останнього вірша Дванадцятої пісні . У « Падма Пурані» сказано, що колись Ґаутама Муні порадив Махараджі Амбаріші реґулярно слухати «Шрімад-Бгаґаватам» у тій формі, в якій його подав Шукадева Ґосвамі. Цей вірш також свідчить, що Махараджа Парікшіт вислухав «Шрімад-Бгаґаватам» від самого початку до кінця так, як його оповів Шукадева Ґосвамі. Отже, той, хто серйозно цікавиться «Бгаґаватам», не повинен розважатися з ним, читаючи або слухаючи то звідси, то звідти. Треба ступати в слід великих царів, як-от Махараджа Амбаріша чи Махараджа Парікшіт, і слухати «Шрімад- Бгаґаватам» від істинного представника Шукадеви Ґосвамі.