ШБ 1.8.47
Devanagari
आह राजा धर्मसुतश्चिन्तयन् सुहृदां वधम् ।
प्राकृतेनात्मना विप्रा: स्नेहमोहवशं गत: ॥ ४७ ॥
प्राकृतेनात्मना विप्रा: स्नेहमोहवशं गत: ॥ ४७ ॥
Verse text
а̄ха ра̄джа̄ дгарма-суташ́
чінтайан сухр̣да̄м̇ вадгам
пра̄кр̣тена̄тмана̄ віпра̄х̣
снеха-моха-ваш́ам̇ ґатах̣
чінтайан сухр̣да̄м̇ вадгам
пра̄кр̣тена̄тмана̄ віпра̄х̣
снеха-моха-ваш́ам̇ ґатах̣
Synonyms
а̄ха — сказав; ра̄джа̄ — цар Юдгіштгіра; дгарма-сутах̣ — син Дгарми (Ямараджі); чінтайан — думаючи про; сухр̣да̄м — друзів; вадгам — вбивство; пра̄кр̣тена — чисто матеріалістичними уявленнями; а̄тмана̄ — душею; віпра̄х̣ — брахмано; снеха — прив’язаність; моха — омана; ваш́ам — заполонений; ґатах̣ — пішовши.
Translation
Цар Юдгіштгіра, син Дгарми, через смерть друзів не пам’ятав себе від горя, наче звичайна матеріалістична людина. О мудреці, під чаром омани він підніс таку мову.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Цар Юдгіштгіра не мав побиватися, як побивається звичайна людина, проте волею Господа він піддався омані матеріальної прив’язаности (так само, як Арджуна, що, видавалось, теж впав в ілюзію). Людина, що поправді бачить, твердо знає, що жива істота не є ні тілом, ні розумом — вона трансцендентна до цих матеріальних понять. Звичайна людина розуміє насильство і ненасильство тільки щодо тіла, але це один з різновидів омани. Кожен має визначені обов’язки і змушений виконувати їх. Обов’язок кшатрії — битися за праве діло, не важить, проти кого він мусить битися. Виконуючи свій обов’язок, кшатрія не повинен турбуватися, якщо доводиться знищувати якесь матеріальне тіло, що є просто одежею на живій душі. Махараджа Юдгіштгіра чудово знав ці речі, проте з волі Господа був в ілюзії і поводився, наче звичайна людина. Але за цим стояв великий замисел: цар мав отримати настанови від Бгішми, як перед тим Арджуна вислухав повчання від Самого Господа.