Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.7.43

Текст

ува̄ча ча̄сахантй асйа
бандгана̄найанам̇ саті
мучйата̄м̇ мучйата̄м еша
бра̄хман̣о нітара̄м̇
ґурух̣

Послівний переклад

ува̄ча—сказала; ча—і; асаханті—нестерпне для неї; асйа— його; бандгана — зв’язаний; а̄найанам — притягнутий; саті —  вірна; мучйата̄м мучйата̄м  —  звільни ж його; ешах̣  —  цього; бра̄хман̣ах̣  —  брахману; нітара̄м  —  нашого; ґурух̣  —  вчителя.

Переклад

Їй було нестерпно бачити Ашваттгаму в путах, і, доброчесна жінка, вона сказала: Звільни його    —    він же брахмана, наш духовний вчитель.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Коли Ашваттгаму привели перед Драупаді, їй нестерпно було бачити, що брахману, зв’язаного, взято під варту, як злочинця, тим паче що цей брахмана доводився сином їхньому вчителеві.

Схопивши Ашваттгаму, Арджуна прекрасно усвідомлював, що той є сином Дроначар’ї. Це певно було відомо і Крішні, однак обидва повелися з ним як з убивцею, не зважаючи на те, що він був сином брахмани. Згідно з богоявленими писаннями, якщо наставник чи духовний вчитель виявляється не гідний свого становища, від нього слід відректися. Ґуру ще називають ачар’єю, тобто «тим, хто засвоїв сутність шастр і допомагає учневі йти правильним шляхом». Ашваттгама виявився неспроможним додержати обов’язків брахмани чи вчителя, а тому його не слід було вважати за піднесеного брахману. Зваживши на це, можна зрозуміти, що Господь Шрі Крішна й Арджуна були праві, засудивши Ашваттгаму. Але добра жінка, Драупаді, сприймала події не з погляду шастр, а згідно з традицією. Вона, за звичаєм, віддала Ашваттгамі таку саму шану, як віддала б його батькові. Люди так роблять тому, що з суто сентиментальних уявлень дивляться на сина брахмани теж як на брахману. Проте це неправильно. Людину визнають за брахману на підставі її якостей; щоб стати брахманою, замало народитися в сім’ї брахмани.

Незважаючи на все це, Драупаді, через добросердя, захотіла, щоб Ашваттгаму негайно звільнили. Цей приклад свідчить, що відданий Господа, хоч як страждає сам, ніколи не виявляє неприязні до інших, навіть до ворога. Така є відмітна ознака чистого відданого Господа.