Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.7.42
Текст
ава̄н̇-мукгам̇ карма-джуґупсітена
нірікшйа кр̣шн̣а̄пакр̣там̇ ґурох̣ сутам̇
ва̄ма-свабга̄ва̄ кр̣пайа̄ нана̄ма ча
Послівний переклад
татга̄ — так; а̄хр̣там — притягнутого; паш́у-ват — наче тварину; па̄ш́а-баддгам — зв’язаного мотузкою; ава̄к-мукгам — безслівного; карма — діянням; джуґупсітена — огидним; нірікшйа — побачивши; кр̣шн̣а̄ — Драупаді; апакр̣там — лиходія; ґурох̣ — вчителя; сутам — сина; ва̄ма — прекрасна; свабга̄ва̄ — природою; кр̣пайа̄ — милосердям; нана̄ма — поклонилась; ча — і.
Переклад
Шрі Сута Ґосвамі сказав: Зв’язаного мотузками, наче тварину, Ашваттгаму привели перед Драупаді. Він мовчав, розуміючи, що вчинив найпідліше вбивство. Через жіночу натуру, Драупаді, від природи мавши добру та лагідну вдачу, склала Ашваттгамі шану, яку належить виявляти брахмані.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Ашваттгаму засудив Сам Господь, і Арджуна обходився з ним як з мерзотником, а не як із сином брахмани чи вчителя. Але коли Арджуна привів його перед Шріматі Драупаді, вона, дарма що оплакувала вбитих синів і бачила тепер їхнього вбивцю, зі своєї жіночої м’якости не втрималась, щоб не виявити шану, яку зазвичай належить виявляти брахмані чи синові брахмани. За своїми якостями жінки не відрізняються від підлітків, а тому не мають чоловічої здібности розсудливо оцінювати речі. Ашваттгама показав себе негідним імені сина Дроначар’ї чи брахмани, і тому заслужив на осуд від найвищого авторитету, Господа Шрі Крішни, а проте добросерда жінка не змогла втриматись від природного вияву шани до брахмани.
Жінки з індійських родин, як це заведено, і понині виявляють шану до людей з касти брахман, хоч би які падші й мерзенні брахма-бандгу ті були. Чоловіки, проте, від певного часу почали повставати проти брахма-бандгу — тих, що походять з достойних родин брахман, але у своїх діях нижчі за шудр.
У цій шлоці вжито слова ва̄ма-свабга̄ва̄, що означає «добра і м’яка з природи». Добрі люди сприймають все легко, чого не сказати про людину середніх розумових здібностей. Проте в будь-якому разі не слід, намагаючись стати добросердим, відмовлятися оцінювати речі й судити про них розважливо. Людина повинна зберігати реалістичний погляд на речі. Не треба, наслідуючи м’якосердих жінок, визнавати несправжнє. Нехай добросерда жінка виявляє Ашваттгамі шану, але це ще не означає, що він є брахмана насправді.