ШБ 1.7.42

तथाहृतं पशुवत् पाशबद्ध-
मवाङ्‍मुखं कर्मजुगुप्सितेन ।
निरीक्ष्य कृष्णापकृतं गुरो: सुतं
वामस्वभावा कृपया ननाम च ॥ ४२ ॥
татга̄хр̣там̇ паш́уват па̄ш́а-баддгам
ава̄н̇-мукгам̇ карма-джу
ґупсітена
нірікшйа кр̣шн̣а̄пакр̣там̇
ґурох̣ сутам̇
ва̄ма-свабга̄ва̄ кр̣пайа̄ нана̄ма ча

Synonyms

татга̄так; а̄хр̣тампритягнутого; паш́у-ватначе тварину; па̄ш́а-баддгамзв’язаного мотузкою; ава̄к-мукгамбезслівного; кармадіянням; джуґупсітенаогидним; нірікшйапобачивши; кр̣шн̣а̄Драупаді; апакр̣тамлиходія; ґурох̣вчителя; сутамсина; ва̄мапрекрасна; свабга̄ва̄природою; кр̣пайа̄милосердям; нана̄мапоклонилась; чаі.

Translation

Шрі Сута Ґосвамі сказав: Зв’язаного мотузками, наче тварину, Ашваттгаму привели перед Драупаді. Він мовчав, розуміючи, що вчинив найпідліше вбивство. Через жіночу натуру, Драупаді, від природи мавши добру та лагідну вдачу, склала Ашваттгамі шану, яку належить виявляти брахмані.

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Ашваттгаму засудив Сам Господь, і Арджуна обходився з ним як з мерзотником, а не як із сином брахмани чи вчителя. Але коли Арджуна привів його перед Шріматі Драупаді, вона, дарма що оплакувала вбитих синів і бачила тепер їхнього вбивцю, зі своєї жіночої м’якости не втрималась, щоб не виявити шану, яку зазвичай належить виявляти брахмані чи синові брахмани. За своїми якостями жінки не відрізняються від підлітків, а тому не мають чоловічої здібности розсудливо оцінювати речі. Ашваттгама показав себе негідним імені сина Дроначар’ї чи брахмани, і тому заслужив на осуд від найвищого авторитету, Господа Шрі Крішни, а проте добросерда жінка не змогла втриматись від природного вияву шани до брахмани.
Жінки з індійських родин, як це заведено, і понині виявляють шану до людей з касти брахман, хоч би які падші й мерзенні брахма-бандгу ті були. Чоловіки, проте, від певного часу почали повставати проти брахма-бандгу    —    тих, що походять з достойних родин брахман, але у своїх діях нижчі за шудр.
У цій шлоці вжито слова ва̄ма-свабга̄ва̄, що означає «добра і м’яка з природи». Добрі люди сприймають все легко, чого не сказати про людину середніх розумових здібностей. Проте в будь-якому разі не слід, намагаючись стати добросердим, відмовлятися оцінювати речі й судити про них розважливо. Людина повинна зберігати реалістичний погляд на речі. Не треба, наслідуючи м’якосердих жінок, визнавати несправжнє. Нехай добросерда жінка виявляє Ашваттгамі шану, але це ще не означає, що він є брахмана насправді.