ШБ 1.7.39

ПОЯСНЕННЯ: Сина Дроначар’ї тут осудливо названо «недогарком свого роду». Дроначар’я мав добре ім’я і зажив великої шани. Хоча він взяв бік ворога, Пандави не стали менше шанувати його, а Арджуна шанобливо привітав його перед початком битви. Отже, Дроначар’ю не було за що засуджувати. Однак його син був істота ница, бо забруднив себе такими вчинками, яких ніколи не зробив би двіджа, двічінароджений представник вищих каст. Ашваттгама, син Дроначар’ї, безжально вбив уві сні п’ятьох синів Драупаді, і це викликало незадоволення навіть його пана Дурйодгани    —    він зовсім не схвалив підлого вбивства синів Пандав, коли ті спали. Ашваттгама напав на членів Арджуниної сім’ї і тому заслужив, щоб Арджуна покарав його. Того, хто нападає без попередження, вбиває з-за спини, підпалює чужий будинок чи викрадає чужу дружину, шастри засуджують на смерть. Крішна нагадав Арджуні за це, щоб той зважив усе і вчинив, як потрібно.