ШБ 1.7.35

ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші важливе значення має слово брахма-бандгу. Якщо людині довелося з’явитися на світ у родині брахмани, але називатися брахманою сама вона не заслуговує, до неї звертаються не як до брахмани, а як до родича брахмани. Син судді не обов’язково сам є суддя, але немає нічого неправильного в тому, щоб при звертанні називати його родичем «пана судді». Людина не стає суддею з народження, і так само брахманою стають не через народження. Брахмана    —    це той, хто має брахманічні якості. Посаду судді має обіймати людина кваліфікована, аналогічно, стати брахманою можна тільки маючи потрібні якості. Шастри визначають, що, навіть якщо людина народилася і не в брахманській сім’ї, але має відповідні якості і заслуговує на це, її слід вважати за брахману. Так само якщо народжений в сім’ї брахмани не має брахманічних якостей, то й ставитись до нього слід як до не-брахмани, тобто, сказати точніше, як до родича брахмани. Господь Шрі Крішна, найвищий авторитет з усіх релігійних засад, що дані у Ведах, особисто вказав на ці відмінності. В дальших шлоках Він обґрунтує сказане.