ШБ 1.7.34
Devanagari
शिबिराय निनीषन्तं रज्ज्वा बद्ध्वा रिपुं बलात् ।
प्राहार्जुनं प्रकुपितो भगवानम्बुजेक्षण: ॥ ३४ ॥
प्राहार्जुनं प्रकुपितो भगवानम्बुजेक्षण: ॥ ३४ ॥
Verse text
ш́ібіра̄йа нінішантам̇
раджджва̄ баддгва̄ ріпум̇ бала̄т
пра̄ха̄рджунам̇ пракупіто
бгаґава̄н амбуджекшан̣ах̣
раджджва̄ баддгва̄ ріпум̇ бала̄т
пра̄ха̄рджунам̇ пракупіто
бгаґава̄н амбуджекшан̣ах̣
Synonyms
ш́ібіра̄йа — дорогою до військового табору; нінішантам — везучи його; раджджва̄ — мотузками; баддгва̄ — зв’язаного; ріпум — ворога; бала̄т — силою; пра̄ха — сказав; арджунам — Арджуні; пракупітах̣ — розгніваному; бгаґава̄н — Бог-Особа; амбуджа-ікшан̣ах̣ — що Він дивиться очима як лотоси.
Translation
Зв’язавши Ашваттгаму, Арджуна зібрався вести його до військового табору. Тоді Бог-Особа Шрі Крішна заговорив до розгніваного Арджуни, дивлячись на нього Своїми лотосовими очима.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Як описує вірш, і Арджуна, і Господь Шрі Крішна — обидва були розгнівані, але Арджунині очі нагадували дві червоні мідні кулі, а очі Господа — лотоси. Це означає, що Господь і Арджуна гніваються зовсім по-різному. Господь — це Трансцендентність, а тому Він абсолютний у будь-якому стані. Господній гнів не подібний до гніву зумовленої істоти, зв’язаної ґунами, чи якостями, матеріальної природи. Він абсолютний, і тому між Його гнівом та задоволенням різниці немає. Його гнів не належить до проявів трьох ґун матеріальної природи. Він є просто вияв Його прихильности до Свого відданого й турботи про його добро — така трансцендентна природа Господа. А тому навіть гнів Його — це благословіння для того, на кого Він гнівається. Він лишається незмінний за всіх обставин.