ВІРШ 4
ТЕКСТ 4
Текст
Текст
джушата̄м̇ тат-катга̄мр̣там
сйа̄т самбграмо ’нта-ка̄ле ’пі
смарата̄м̇ тат-пада̄мбуджам
джуш̣ата̄м̇ тат-катха̄мр̣там
ся̄т самбхрамо 'нта-ка̄ле 'пи
смарата̄м̇ тат-пада̄мбуджам
Послівний переклад
Дума по дума
на — ніколи; уттама-ш́лока — Бог-Особа, що Його оспівують гімни Вед; ва̄рта̄на̄м — тих, хто живе ними; джушата̄м — зосередження на; тат — Його; катга̄-амр̣там — трансцендентних оповідях про Нього; сйа̄т — може бути; самбграмах̣ — хибне розуміння; анта — в кінці; ка̄ле — в час; апі — також; смарата̄м — пам’ятаючи; тат — Його; пада-амбуджам — лотосові стопи.
на – никога; уттама-шлока – Божествената Личност, възпявана от ведическите химни; ва̄рта̄на̄м – на тези, които живеят с тях; джуш̣ата̄м – на тези, които са се посветили на; тат – неговите; катха̄-амр̣там – трансценденталните повествования за него; ся̄т – така става; самбхрамах̣ – погрешни схващания; анта – накрая; ка̄ле – по времето; апи – също; смарата̄м – помнене; тат – неговите; пада-амбуджам – лотосови нозе.
Переклад
Превод
Це вдалося йому, бо кожному, хто повсякчас лине думкою до лотосових стіп Господа і хто присвятив своє життя на трансцендентне обговорення всього, що стосується Бога-Особи, якого оспівують ведичні гімни, не загрожує небезпека стати жертвою хибних уявлень навіть у останню мить життя.
Това стана така, защото тези, които са посветили живота си на трансценденталните повествования за Божествената Личност, възпявана от ведическите химни, и постоянно помнят лотосовите нозе на Бога, не рискуват да станат жертва на погрешни схващания дори в последния миг от живота си.
Коментар
Пояснение
Найвищої досконалости життя досягає той, хто в останню мить життя пам’ятає про трансцендентну природу Господа. Вивершити своє життя досконалістю приступно людині, яка, слухаючи ведичні гімни з вуст звільнених душ, як-от Шукадеви Ґосвамі чи когось іншого з цієї учнівської послідовности, пізнала істинну трансцендентну природу Господа. Слухати ведичні гімни від спекулятивного мислителя не дасть ніякої користи. Але коли ті самі гімни слухати від душі, що насправді усвідомила свою сутність, і завдяки служінню та покорі належно осягати знання, все набирає прозорої ясности. Завдяки цьому покірливий учень знає, як провадити трансцендентне життя, і на силі жити так до останнього віддиху. Науково засвоївши знання, людина може пам’ятати Господа навіть у кінці життя, коли через розпад тілесних оболонок пам’ять втрачає гостроту. Звичайній людині дуже важко під час смерти пам’ятати все таким, яким воно є насправді, однак милістю Господа та Його істинних відданих, духовних вчителів, це робиться приступним. Саме так було у випадку з Махараджею Парікшітом.
Човек постига най-висшето съвършенство на живота, като помни трансценденталната природа на Бога в последния си миг. Това може да постигне този, който е изучил истинската трансцендентална природа на Бога от ведическите химни, изпети от освободени души като Шукадева Госва̄мӣ или други от тази ученическа последователност. Няма никакъв смисъл да се слушат ведическите химни от някой философ, потънал в размишления. Когато човек чуе тези химни от личност, която наистина е постигнала себепознание, и ги разбере правилно чрез служене и смирение, за него всичко става кристално ясно. По този начин смиреният ученик може да остане на трансцендентално равнище до края на живота си. Ако е усвоил научно този предмет, човек може да помни Бога дори в последния миг от живота си, въпреки че тогава паметта му отслабва, защото се разрушават телесните обвивки. По време на смъртта обикновеният човек трудно може да запази представа за нещата такива, каквито наистина са, но по милостта на Бога и истинските му предани, духовните учители, човек много лесно може да получи тази възможност. Точно това станало с Маха̄ра̄джа Парӣкш̣ит.