ВІРШ 2
VERSO 2
Текст
Texto
карма̄н̣і ча маха̄тманах̣
нідганам̇ ча йатгаіва̄сіт
са претйа ґатава̄н йатга̄
karmāṇi ca mahātmanaḥ
nidhanaṁ ca yathaivāsīt
sa pretya gatavān yathā
Послівний переклад
Sinônimos
тасйа — його (Махараджі Парікшіта); джанма — народження; маха̄-буддгех̣ — що має видатний інтелект; карма̄н̣і — діяння ; ча — також ; маха̄ - а̄тманах̣ — великого відданого ; нідганам — відхід; ча — також; йатга̄ — як було; ева — певно; а̄сіт — сталося; сах̣ — він; претйа — призначення після смерти; ґатава̄н — досяг; йатга̄ — якого.
tasya — seu (de Mahārāja Parīkṣit); janma — nascimento; mahā-buddheḥ — de muita inteligência; karmāṇi — atividades; ca — também; mahā-ātmanaḥ — do grande devoto; nidhanam — falecimento; ca — também; yathā — como foi; eva — é claro; āsīt — aconteceu; saḥ — ele; pretya — destino após a morte; gatavān — alcançou; yathā — por assim dizer.
Переклад
Tradução
Повідай нам, як з цього лона народився великий імператор Парікшіт, що відзначався видатним інтелектом і відданістю, та як він помер і чого досяг після смерти.
Como o grande imperador Parīkṣit, que era muito inteligente e um grande devoto, nasceu naquele ventre? Como sua morte aconteceu, e o que ele alcançou após sua morte?
Коментар
Comentário
Цар Хастінапури (нині Делі), царював над цілим світом. Так було принаймні до часів сина Махараджі Парікшіта. Господь врятував Махараджу Парікшіта, коли той був ще в лоні матері, а тому Він, певно, міг би врятувати його й від передчасної смерти, яку наслав лихий син брахмани. Невдовзі по тому, як до влади прийшов Махараджа Парікшіт, почалася епоха Калі, і першою призвісткою майбутнього занепаду було те, що хлопчик-брахмана прокляв Махараджу Парікшіта, царя великої мудрости й відданости. Цар — це заступник безпорадних громадян, і від нього залежать їхній добробут, спокій та процвітання. На жаль, під впливом доби занепаду, Калі-юґи, нещасливий син брахмани прокляв неповинного Махараджу Парікшіта, і цар мусив за сім днів приготуватися до приходу смерти. Махараджа Парікшіт був особливо знаменитий тим, що його оберігав Вішну, отож коли син брахмани несправедливо прокляв Парікшіта, той міг би вдатись до Господа по ласку і порятунок, однак, бувши чистим відданим, він не схотів того робити. Чистий відданий ніколи не прохає в Господа особливої ласки для себе. Махараджа Парікшіт знав, що його проклято несправедливо, — це було відомо всім — а проте не хотів робити нічого на протидію прокляттю, бо знав і те, що почалася доба Калі, а разом з нею і занепад високообдарованої громади брахман. Парікшіт не хотів втручатися у природний плин подій; натомість він приготувався гідно й радісно зустріти смерть. Для того, щоб приготуватися до неї, йому пощастило мати принаймні сім днів. Парікшіт використав цей час якнайліпше, провівши його в спілкуванні з Шукадевою Ґосвамі, великим святим і відданим Господа.
SIGNIFICADO—O rei de Hastināpura (hoje Delhi) era imperador do mundo, pelo menos até o tempo do filho do imperador Parīkṣit. Mahārāja Parīkṣit foi salvo pelo Senhor no ventre de sua mãe, de modo que ele certamente pôde ser salvo da morte prematura devido à inimizade do filho de um brāhmaṇa. Porque a era de Kali começou a agir logo após a ascensão de Mahārāja Parīkṣit ao poder, o primeiro sinal das apreensões se manifestou na maldição ao inteligentíssimo e devotado rei Mahārāja Parīkṣit. O rei é o protetor dos cidadãos indefesos, cujos bem-estar, paz e prosperidade dependem dele. Infelizmente, devido à instigação da caída era de Kali, um desventurado filho de brāhmaṇa foi levado a condenar o inocente Mahārāja Parīkṣit, em decorrência do que o rei teve de preparar-se para a morte dentro de sete dias. Mahārāja Parīkṣit é especialmente famoso como aquele que é protegido por Viṣṇu, e, ao ser indevidamente amaldiçoado pelo filho de um brāhmaṇa, ele poderia ter invocado a misericórdia do Senhor para salvá-lo, mas ele não o quis porque era devoto puro. O devoto puro nunca pede ao Senhor nenhum favor indevido. Mahārāja Parīkṣit sabia que a maldição do filho de brāhmaṇa que pesava sobre ele era injusta, como todos os demais sabiam, mas ele não quis neutralizá-la porque também sabia que a era de Kali havia começado e que o primeiro sintoma da era, ou seja, a degradação da talentosíssima comunidade brāhmaṇa, também havia começado. Ele não quis interferir na corrente do tempo, senão que se preparou para enfrentar a morte muito alegre e apropriadamente. Foi tão afortunado que teve pelo menos sete dias para se preparar para o encontro com a morte e, assim, ele utilizou o tempo apropriadamente, na companhia de Śukadeva Gosvāmī, o grande santo e devoto do Senhor.