РОЗДІЛ ШОСТИЙ

Capítulo Seis

Як слід виконувати віддане служіння

Como Prestar Serviço Devocional

Шріла Рупа Ґосвамі каже, що його старший брат (Санатана Ґосвамі) укладав свою «Харі-бгакті-віласу» як посібник для вайшнав і що в цій книзі він згадує багато правил і приписів, яких ті повинні дотримуватися. Певна частина цих правил належить до числа загальнопоширених і значущих, і зараз Шріла Рупа Ґосвамі задля нашого добра говоритиме за ці першорядної значущости речі. Мається, що Шріла Рупа Ґосвамі пропонує розглянути засадничі положення, не вдаючись у деталі. Наприклад, необхідність прийняти духовного вчителя — це засадничий принцип, а вже як конкретно учень виконує вказівки свого духовного вчителя, це радше подробиці. Наприклад, може трапитись, що учень діє згідно з повчаннями свого духовного вчителя, і ці повчання можуть дещо відрізнятися від повчань іншого духовного вчителя; це — відмінність у деталях. Натомість засадничий принцип — прийняття духовного вчителя — однаковий скрізь, хоча деталі можуть бути різні. Шріла Рупа Ґосвамі не хоче вдаватися у подробиці: його ціль — ознайомити нас з головними засадами.

Śrīla Rūpa Gosvāmī declara que seu irmão mais velho (Sanātana Gosvāmī) compilou, com o intento de orientar os vaiṣṇavas, o Hari-bhakti-vilāsa, onde menciona muitas regras e regulações que os vaiṣṇavas devem seguir. Algumas delas são muito importantes e proeminentes, e agora Śrīla Rūpa Gosvāmī fará menção a esses itens muito importantes para o nosso benefício. O significado desta declaração é que Śrīla Rūpa Gosvāmī propõe-se a falar apenas dos princípios básicos, e não dos detalhes. Um princípio básico, por exemplo, é que temos que aceitar um mestre espiritual. A maneira exata como seguimos as instruções de nosso mestre espiritual é considerada um detalhe. Por exemplo, se uma pessoa está seguindo a instrução de seu mestre espiritual e esta instrução é diferente das instruções de outro mestre espiritual, isto se chama informação detalhada. O princípio básico de que temos de aceitar um mestre espiritual, entretanto, é válido em toda parte, ainda que os detalhes sejam diferentes. Śrīla Rūpa Gosvāmī não deseja apresentar detalhes aqui, senão que deseja apresentar-nos apenas os princípios.

Він називає такі засадничі принципи: 1)Прийняти притулок лотосових стіп істинного духовного вчителя. 2)Отримати посвячення від духовного вчителя і вчитися у нього того, як виконувати віддане служіння. 3)Коритися наказу духовного вчителя з вірою та відданістю. 4)Йти стопами великих ачарій (вчителів), діючи за проводом свого духовного вчителя. 5)Розпитуватися в духовного вчителя щодо того, як робити поступ у свідомості Крішни. 6)Бути готовим відмовитися од усього матеріального задля вдоволення Верховного Бога-Особи, Шрі Крішни (це означає, що, виконуючи віддане служіння Крішні, ми маємо бути готові відмовитися і від того, розлучитися з чим не хотіли б, а також приймати те, що, можливо, нам не подобається). 7)Жити у священному місці прощі — у Двараці, у Вріндавані тощо. 8)Приймати лише необхідне, тобто мати з матеріальним світом якомога менше справ. 9)Постити на екадаші. 10)Вшановувати священні дерева, як-от баньян.

Ele menciona os seguintes princípios básicos: (1) aceitar o abrigo dos pés de lótus de um mestre espiritual autêntico; (2) ser iniciado pelo mestre espiritual e aprender com ele como executar serviço devocional; (3) obedecer às ordens do mestre espiritual com fé e devoção; (4) seguir os passos de grandes ācāryas (instrutores) sob a orientação do mestre espiritual; (5) indagar do mestre espiritual sobre como avançar na consciência de Kṛṣṇa; (6) estar preparado a abandonar qualquer coisa material para a satisfação de Śrī Kṛṣṇa, a Suprema Personalidade de Deus (isto significa que, quando nos dedicamos ao serviço devocional a Kṛṣṇa, devemos estar preparados a abandonar algo que talvez não queiramos abandonar, e também temos que aceitar algo que talvez não queiramos aceitar); (7) residir em um local sagrado de peregrinação, como, por exemplo, Dvārakā ou Vṛndāvana; (8) aceitar apenas o que é necessário, ou lidar com o mundo material apenas o quanto for necessário; (9) observar jejum em dia de ekādaśī, e (10) adorar árvores sagradas, tais como a figueira-de-bengala e outras.

Ці десять пунктів є підготовчими: без них розпочати реґульоване віддане служіння неможливо. Якщо відданий-неофіт дотримуватиме цих десяти вищезгаданих засад, він зробить швидкий поступ у свідомості Крішни.

Estes dez pontos constituem necessidades preliminares para se começar a executar serviço devocional de acordo com princípios reguladores. Se, no princípio, um devoto neófito observar os dez princípios supracitados, ele certamente fará rápido e considerável avanço na consciência de Kṛṣṇa.

Дальша низка настанов складає такий список: 1)Слід рішуче відмовитися від спілкування з невідданими. 2)Не слід давати повчань тому, хто не має бажання до відданого служіння. 3)Не слід надто захоплюватися спорудженням пишних храмів чи монастирів. 4)Не слід старатися читати надто багато книжок, і не можна допускатися думки, щоб жити з лекцій або стати професійним декламатором «Шрімад-Бгаґаватам» чи «Бгаґавад- ґіти». 5)Слід бути уважним у звичайних справах та стосунках з іншими. 6)Не можна перейматися відчаєм за втрат чи надто радіти за здобутків. 7)Не можна зневажати півбогів. 8)Не годиться без потреби завдавати страждань жодній живій істоті. 9)Слід старанно уникати будь-яких образ при оспівуванні святого імені Господа або під час поклоніння Божеству в храмі. 10)Слід бути абсолютно нетерпимим до всякого блюзнірства щодо Верховного Бога-Особи Крішни чи Його відданих.

Registramos a próxima série de instruções como segue: (1) deve-se abandonar rigidamente a companhia de não-devotos; (2) não se deve instruir uma pessoa que não esteja desejosa de aceitar o serviço devocional; (3) não se deve ser muito entusiasta por construir templos ou mosteiros dispendiosos; (4) não se deve tentar ler livros em demasia, nem se deve desenvolver a ideia de ganhar a vida ou falando sobre o Śrīmad-Bhāgavatam ou o Bhagavad-gītā ou recitando-os profissionalmente; (5) não se deve ser negligente nas relações ordinárias; (6) não se deve se deixar levar pela lamentação quando prejudicado, nem pelo regozijo quando beneficiado; (7) não se devem desrespeitar os semideuses; (8) não se deve causar incômodo desnecessariamente a nenhuma entidade viva; (9) deve-se evitar cuidadosamente as várias ofensas ao se cantar o santo nome do Senhor ou ao se adorar a Deidade no templo; (10) deve-se ser muito intolerante com a blasfêmia contra Kṛṣṇa, a Suprema Personalidade de Deus, ou contra Seus devotos.

Якщо не дотримувати десяти вищезгаданих засад, піднятися до рівня садгани-бгакті (практичного відданого служіння) неможливо. Отож Шріла Рупа Ґосвамі називає назагал двадцять положень, і кожне з них дуже важливе. Із цих двадцятьох положень перші три — а саме знайти притулок у справжнього духовного вчителя, отримати посвячення од нього й служити йому з великою повагою і шаною — мають за найважливіші.

Uma pessoa que não segue os dez princípios supracitados não pode se elevar devidamente à plataforma de sādhana-bhakti, ou serviço devocional em prática. Ao todo, Śrīla Rūpa Gosvāmī menciona vinte itens, os quais são todos muito importantes. Dentre esses vinte itens, os três primeiros – a saber, aceitar o refúgio de um mestre espiritual autêntico, ser iniciado por ele e servi-lo com respeito e reverência – são os mais importantes.

Далі йдуть такі важливі пункти: 1)Слід прикрашати своє тіло тілакою, бо це є прикметою вайшнав (смисл цього в тому, що коли хтось бачить ці знаки на тілі вайшнави, він одразу згадує про Крішну. Господь Чайтан’я сказав, що вайшнава — це той, самий вигляд кого нагадує усім про Крішну. Тому істотно, щоб вайшнава ставив тілаку на тілі, бо це нагадує іншим про Крішну). 2)Ставлячи тілаку, відданий іноді може написати «Харе Крішна» на своєму тілі. 3)Слід приймати квіти й ґірлянди, що запропоновані Божеству та духовному вчителю, і носити їх на тілі. 4)Треба навчитися танцювати перед Божеством. 5)Слід навчитися кланятися перед Божеством та духовним вчителем, коли бачимо їх. 6)Прийшовши до храму Господа Крішни, треба постояти. 7)Коли Божества виносять з храму і ведуть Їх гуляти, відданий повинен негайно приєднуватися до процесії. (Щодо цього можна зауважити, що в Індії, особливо у храмах Вішну, заведено, що крім великого Божества, яке постійно перебуває у центральній частині храму, є ще кілька менших Божеств, яких ввечері виносять на прогулянку. В деяких храмах є звичай утворювати ввечері велику процесію, яку супроводжує гра оркестру; Божества сидять на оздоблених тронах, віддані везуть їх на візку чи несуть на паланкіні, тримаючи над Ними парасоль. Божества виходять на вулицю і гуляють біля храму, а тимчасом люди підходять запропонувати Їм прасад. Усі люди, що живуть поруч, супроводжують процесію, і це видовище справді чудове. Коли Божества виходять гуляти, служителі храму звітуються перед Ними: стільки за день зібрано грошей, стільки витрачено. Ідея така, що Божества — це власники усього храмового господарства, а священнослужителі та інші люди, які доглядають храм, — це слуги Божеств. Ця традиція, що їй слідують і досі, йде від сивої давнини. Ось тому тут згадано, що коли Божества виходять на прогулянку, люди повинні приєднуватися до процесії.) 8)Відданий повинен відвідувати храм Вішну щонайменше раз або двічі на день, вранці і ввечері. (Жителі Вріндавани неухильно дотримують цієї традиції. Усі віддані міста щоранку й щовечора заходять у різні храми. Тому вранці і ввечері по всьому місті можна бачити чималі юрми людей. У Вріндавані близько п’яти тисяч храмів. Звичайно, обійти їх усі неможливо, але принаймні дванадцять найважливіших великих храмів, що їх заснували Ґосвамі, слід відвідувати щодня.)

Os próximos itens importantes são os seguintes: (1) deve-se decorar o corpo com tilaka, que é o sinal dos vaiṣṇavas (A ideia é que assim que uma pessoa vir essas marcas de tilaka no corpo do vaiṣṇava, ela imediatamente se lembrará de Kṛṣṇa. O Senhor Caitanya dizia que um vaiṣṇava é aquele que, quando visto, faz-nos lembrar de Kṛṣṇa. Portanto, é essencial que um vaiṣṇava marque seu corpo com tilaka para fazer com que outras pessoas se lembrem de Kṛṣṇa); (2) algumas vezes, quando for marcar-se com tilaka, o indivíduo poderá escrever Hare Kṛṣṇa no corpo; (3) deve-se aceitar as flores e guirlandas que tenham sido oferecidas à Deidade e ao mestre espiritual e deve-se colocá-las no corpo; (4) deve-se aprender a dançar perante a Deidade; (5) deve-se aprender a curvar-se imediatamente quando se vê a Deidade ou o mestre espiritual; (6) quando se visita um templo do Senhor Kṛṣṇa, deve-se ficar de pé; (7) quando a Deidade está sendo carregada para um passeio na rua, um devoto deve imediatamente acompanhar a procissão (A este respeito, observe-se que na Índia, especificamente em templos de Viṣṇu, o sistema é que, afora a Deidade grande, que está permanentemente situada na área principal do templo, há um outro conjunto de Deidades menores que, à noite, são levadas em procissão. Em alguns templos, costuma-se fazer uma grande procissão à noite com uma banda musical tocando e um belo e grande guarda-sol sobre as Deidades, que Se sentam em tronos decorados dentro do carrinho ou do palanquim que é levado por devotos. As Deidades saem à rua e passeiam pela vizinhança, enquanto as pessoas da vizinhança saem para oferecer prasāda. É uma cena muito bonita porque todos os residentes da vizinhança acompanham a procissão. Quando as Deidades estão saindo, os servos nos templos expõem as contas diárias perante Elas: quanto se arrecadou, quanto se gastou. A ideia geral é que se considera que a Deidade é o proprietário de todo o estabelecimento, e todos os sacerdotes e outras pessoas encarregadas do templo são considerados os servos da Deidade. Este sistema é antiquíssimo e ainda é seguido. É por isso que se menciona que, quando a Deidade sai a passeio, as pessoas devem acompanhá-lA); (8) um devoto deve visitar um templo de Viṣṇu pelo menos uma ou duas vezes todos os dias, pela manhã e à noite (Em Vṛndāvana, segue-se este sistema muito estritamente. Todos os devotos na cidade vão visitar diferentes templos, todas as manhãs e todas as noites. Assim, durante esses períodos, há multidões consideráveis por toda a cidade. Há cerca de cinco mil templos na cidade de Vṛndāvana. Por certo que não é possível visitar todos os templos, mas há, pelo menos, uma dúzia de templos muito grandes e importantes que foram construídos pelos Gosvāmīs e que devem ser visitados).

9)Слід обходити навколо храмової споруди щонайменше тричі. (У кожному храмі передбачено можливість обходити навколо храму. Деякі віддані обходять храм більш як тричі — десять-п’ятнадцять разів — залежно від своєї обітниці. Ґосвамі мали звичай обходити навколо пагорба Ґовардгани.) Слід також робити парікраму навколо всієї Вріндавани. 10)Відданий повинен поклонятися Божеству в храмі у відповідності до реґулівних засад. (Слід систематично пропонувати араті й прасад, одягати Божества тощо.) 11)Відданий повинен особисто служити Божествам. 12)Відданий повинен співати. 13)Він повинен брати участь у санкіртані. 14)Відданий повинен повторювати святі імена Бога. 15)Він повинен молитися. 16)Він повинен проказувати відомі молитви. 17)Відданий повинен куштувати маха-прасад (їжу з тарілки, яку пропонували безпосередньо Божествам). 18)Він повинен пити чаранамріту (воду від купання Божеств, що її пропонують гостям). 19)Слід вдихати аромат курінь та квітів, запропонованих Божеству. 20)Слід торкатися лотосових стіп Божества. 21)Слід споглядати Божество з великою відданістю. 22)Слід у певні години дня виконувати араті (аратріка). 23)Треба слухати про Господа та Його розваги, що описані в «Шрімад-Бгаґаватам», «Бгаґавад- ґіті» та інших таких книгах. 24)Відданий повинен молитися до Божества, прохаючи в Нього милости. 25)Слід пам’ятати про Божество. 26) Слід медитувати на Божество. 27)Треба бути готовим добровільно брати на себе якесь служіння для Божества. 28)Слід думати про Господа як про найближчого друга. 29)Слід пропонувати усе Господу. 30)Слід пропонувати Божествам сприятливі речі (їжу, одежу). 31)Слід ризикувати усім задля Крішни і докладати всіх зусиль на користь Крішни. 32)За всіх обставин слід бути відданою Богові душею. 33)Слід поливати деревце туласі. 34)Слід систематично слухати «Шрімад- Бгаґаватам» та інші такі книги. 35)Слід жити у священному місці — Матгурі, Вріндавані чи Двараці. 36)Слід пропонувати служіння вайшнавам (відданим). 37)Рівень відданого служіння має відповідати можливостям конкретного відданого. 38)В місяць карттіка (жовтень-листопад) слід взяти на себе якісь додаткові обов’язки у відданому служінні. 39)На Джанмаштамі (день явлення Крішни в цей світ) слід виконувати якесь додаткове, особливе служіння. 40)Усе, що ми робимо, слід робити з великою увагою і відданістю Божеству. 41)Слід читати і насолоджуватись смаком «Бгаґаватам» у товаристві відданих, а не між сторонніми людьми. 42)Слід спілкуватися з тими відданими, що зробили більший поступ у служінні. 43)Слід оспівувати святе ім’я Господа. 44)Слід жити в окрузі Матгура.

(9) Deve-se circungirar o prédio do templo ao menos três vezes (Em cada templo faz-se um arranjo para que se possa caminhar ao redor do templo ao menos três vezes. Alguns devotos circum-ambulam o templo mais de três vezes – dez vezes, quinze vezes; de acordo com seus votos. Os Gosvāmīs costumavam circum-ambular a colina Govardhana); (10) deve-se circum-ambular toda a área de Vṛndāvana; (11) deve-se adorar a Deidade no templo de acordo com os princípios reguladores (Oferecer ārati, prasāda, decorar a Deidade, etc. – tais coisas devem ser observadas regularmente); (12) prestar serviço pessoal às Deidades; (13) realizar saṅkīrtana; (14) cantar; (15) oferecer orações; (16) recitar orações notáveis (17) saborear mahā-prasāda (alimento do próprio prato que é oferecido perante as Deidades); (18) beber caranāmṛta (água do banho das Deidades, a qual se oferece aos visitantes); (19) deve-se cheirar o incenso e as flores que são oferecidos à Deidade; (20) deve-se tocar os pés de lótus da Deidade; (21) deve-se ver a Deidade com grande devoção; (22) deve-se oferecer ārati em diferentes horas; (23) deve-se ouvir sobre o Senhor e sobre Seus passatempos contidos no Śrīmad-Bhāgavatam, no Bhagavad-gītā e em livros similares; (24) deve-se orar à Deidade pedindo-Lhe Sua misericórdia; (25) deve-se lembrar-se da Deidade; (26) deve-se meditar na Deidade; (27) deve-se prestar algum serviço voluntário; (28) deve-se pensar no Senhor como um amigo; (29) deve-se oferecer tudo ao Senhor; (30) deve-se oferecer um artigo favorito (como, por exemplo, uma preparação alimentícia ou uma veste); (31) deve-se correr todos os tipos de riscos para o benefício de Kṛṣṇa; (32) em quaisquer circunstâncias, ser uma alma rendida; (33) regar a árvore tulasī; (34) ouvir regularmente o Śrīmad-Bhāgavatam e obras similares; (35) viver em um local sagrado, como, por exemplo, Mathurā, Vṛndāvana ou Dvārakā; (36) prestar serviço aos vaiṣṇavas (devotos); (37) planejar seu serviço devocional de acordo com seus meios; (38) no mês de kārttika (outubro-novembro), fazer arranjos para serviços especiais; (39) durante o Janmāṣṭamī (a ocasião do aparecimento de Kṛṣṇa neste mundo), prestar um serviço especial; (40) tudo o que se fizer, fazer com grande cuidado e devoção pela Deidade; (41) saborear o prazer de ler o Bhāgavatam entre devotos e não entre estranhos; (42) associar-se com devotos considerados mais avançados; (43) cantar o santo nome do Senhor; (44) viver na jurisdição de Mathurā.

Отож перелічені реґулівні засади складають шістдесят чотири пункти. Ми вже казали, що перші десять реґулівних засад є найважливішими. Потім названі десять другорядних реґулівних засад, а також сорок чотири додаткові. Отже, загалом налічується шістдесят чотири пункти, яких потрібно дотримувати у практиці відданого служіння. Із цих шістдесяти чотирьох пунктів п’ять — а саме поклонятися Божеству, слухати «Шрімад-Бгаґаватам», спілкуватися з відданими, брати участь у санкіртані й проживати в Матгурі — мають найбільшу вагу.

Agora, o total de princípios reguladores chega a uma soma de sessenta e quatro itens. Como mencionamos, os dez princípios reguladores primários são os principais. A seguir, apresentam-se os dez princípios reguladores secundários, além das quarenta e quatro outras atividades que se adicionam a esses princípios. Ao todo, portanto, há sessenta e quatro itens para o cumprimento da prática de serviço devocional regulado. Dentre esses sessenta e quatro itens, cinco itens – a saber, adorar a Deidade, ouvir o Śrīmad-Bhāgavatam, associar-se com os devotos, saṅkīrtana e viver em Mathurā – são muito importantes.

Ці шістдесят чотири пункти відданого служіння мають охоплювати усю нашу тілесну, розумову та мовну діяльність. Як стверджувалося на початку, головною засадою відданого служіння є обов’язкове застосування усіх наших чуттів у служінні Господу. Як саме використовувати їх у відданому служінні, описано вище у шістдесяти чотирьох пунктах. Тепер Шріла Рупа Ґосвамі наводитиме свідчення з різних священних писань, підпираючи достовірність вищезгаданих положень.

Os sessenta e quatro itens do serviço devocional devem incluir todas as atividades de nosso corpo, de nossa mente e de nossas palavras. Como se declarou no começo, o princípio regulador do serviço devocional prescreve que devemos empregar todos os nossos sentidos no serviço ao Senhor. Nos sessenta e quatro itens acima, descreve-se exatamente como se podem empregar os sentidos desse modo. Śrīla Rūpa Gosvāmī, a partir de então, fornecerá evidências de diferentes escrituras, apoiando a autenticidade de muitos desses pontos.