РОЗДІЛ ШОСТИЙ
Capítulo Seis
Як слід виконувати віддане служіння
Cómo Desempeñar el Servicio Devocional
Шріла Рупа Ґосвамі каже, що його старший брат (Санатана Ґосвамі) укладав свою «Харі-бгакті-віласу» як посібник для вайшнав і що в цій книзі він згадує багато правил і приписів, яких ті повинні дотримуватися. Певна частина цих правил належить до числа загальнопоширених і значущих, і зараз Шріла Рупа Ґосвамі задля нашого добра говоритиме за ці першорядної значущости речі. Мається, що Шріла Рупа Ґосвамі пропонує розглянути засадничі положення, не вдаючись у деталі. Наприклад, необхідність прийняти духовного вчителя — це засадничий принцип, а вже як конкретно учень виконує вказівки свого духовного вчителя, це радше подробиці. Наприклад, може трапитись, що учень діє згідно з повчаннями свого духовного вчителя, і ці повчання можуть дещо відрізнятися від повчань іншого духовного вчителя; це — відмінність у деталях. Натомість засадничий принцип — прийняття духовного вчителя — однаковий скрізь, хоча деталі можуть бути різні. Шріла Рупа Ґосвамі не хоче вдаватися у подробиці: його ціль — ознайомити нас з головними засадами.
Śrīla Rūpa Gosvāmī dice que su hermano mayor (Sanātana Gosvāmī) ha recopilado El Hari-bhakti-vilāsa para que sirva de guía a los vaiṣṇavas, y que en él menciona muchas reglas y regulaciones que los vaiṣṇavas deben seguir. Algunas de ellas son muy importantes y prominentes, y Śrīla Rūpa Gosvāmī las va a mencionar ahora para beneficio nuestro. Lo que esta declaración significa es que Śrīla Rūpa Gosvāmī se propone mencionar solamente los principios básicos, y no los detalles. Por ejemplo, un principio básico es que debemos aceptar un maestro espiritual. La manera exacta de cómo debemos seguir las instrucciones del maestro espiritual, se considera que es un detalle. En otras palabras, si seguimos las instrucciones de nuestro maestro espiritual y esas instrucciones difieren de las instrucciones de otro maestro espiritual, eso se llama información detallada. Pero el principio básico de que hay que aceptar un maestro espiritual es bueno en todas partes, aunque los detalles sean diferentes. Śrīla Rūpa Gosvāmī no desea entrar aquí en detalles, sino que solamente quiere exponernos los principios.
Він називає такі засадничі принципи: 1)Прийняти притулок лотосових стіп істинного духовного вчителя. 2)Отримати посвячення від духовного вчителя і вчитися у нього того, як виконувати віддане служіння. 3)Коритися наказу духовного вчителя з вірою та відданістю. 4)Йти стопами великих ачарій (вчителів), діючи за проводом свого духовного вчителя. 5)Розпитуватися в духовного вчителя щодо того, як робити поступ у свідомості Крішни. 6)Бути готовим відмовитися од усього матеріального задля вдоволення Верховного Бога-Особи, Шрі Крішни (це означає, що, виконуючи віддане служіння Крішні, ми маємо бути готові відмовитися і від того, розлучитися з чим не хотіли б, а також приймати те, що, можливо, нам не подобається). 7)Жити у священному місці прощі — у Двараці, у Вріндавані тощо. 8)Приймати лише необхідне, тобто мати з матеріальним світом якомога менше справ. 9)Постити на екадаші. 10)Вшановувати священні дерева, як-от баньян.
Él menciona los principios básicos de la siguiente manera:
1. aceptar el refugio de los pies de loto de un maestro espiritual genuino,
2. ser iniciado por el maestro espiritual y aprender con él a desempeñar el servicio devocional,
3. obedecer las órdenes del maestro espiritual con fe y devoción,
4. seguir los pasos de los grandes ācāryas (maestros) bajo la dirección del maestro espiritual,
5. preguntar al maestro espiritual cómo se puede avanzar en el cultivo de conciencia de Kṛṣṇa,
6. estar dispuesto a renunciar a cualquier cosa material para complacer a la Suprema Personalidad de Dios, Śrī Kṛṣṇa (esto quiere decir que cuando nos dedicamos al servicio devocional de Kṛṣṇa, debemos estar dispuestos a renunciar a alguna cosa que tal vez no quisiéramos abandonar, y también tenemos que aceptar algo que tal vez no quisiéramos aceptar),
7. residir en un lugar sagrado de peregrinaje, tal como Dvārakā o Vṛndāvana,
8. aceptar sólo lo que sea necesario, o tratar con el mundo material sólo hasta donde sea necesario,
9. observar ayuno en el día de Ekādaśī, y
10. venerar a los árboles sagrados, tales como el árbol baniano.
Ці десять пунктів є підготовчими: без них розпочати реґульоване віддане служіння неможливо. Якщо відданий-неофіт дотримуватиме цих десяти вищезгаданих засад, він зробить швидкий поступ у свідомості Крішни.
Estos diez puntos constituyen las necesidades preliminares para comenzar el desempeño del servicio devocional de acuerdo con los principios regulativos. Si un devoto neófito observa al comienzo los diez principios anteriores, es seguro que avanzará rápidamente en el cultivo de conciencia de Kṛṣṇa.
Дальша низка настанов складає такий список: 1)Слід рішуче відмовитися від спілкування з невідданими. 2)Не слід давати повчань тому, хто не має бажання до відданого служіння. 3)Не слід надто захоплюватися спорудженням пишних храмів чи монастирів. 4)Не слід старатися читати надто багато книжок, і не можна допускатися думки, щоб жити з лекцій або стати професійним декламатором «Шрімад-Бгаґаватам» чи «Бгаґавад- ґіти». 5)Слід бути уважним у звичайних справах та стосунках з іншими. 6)Не можна перейматися відчаєм за втрат чи надто радіти за здобутків. 7)Не можна зневажати півбогів. 8)Не годиться без потреби завдавати страждань жодній живій істоті. 9)Слід старанно уникати будь-яких образ при оспівуванні святого імені Господа або під час поклоніння Божеству в храмі. 10)Слід бути абсолютно нетерпимим до всякого блюзнірства щодо Верховного Бога-Особи Крішни чи Його відданих.
El siguiente grupo de instrucciones se da a continuación:
1. Se debe renunciar estrictamente a la compañía de no devotos.
2. No se debe instruir a personas que no estén deseosas de aceptar el servicio devocional.
3. No se debe estar muy interesado en construir templos o monasterios costosos.
4. No se debe tratar de leer demasiados libros, ni pensar en ganarse la vida dando conferencias acerca de El Śrīmad-Bhāgavatam o El Bhagavad-gītā, o recitándolos a modo de profesión.
5. No se deben descuidar los asuntos ordinarios.
6. No hay que dejarse llevar por los lamentos cuando se pierde, ni por el júbilo cuando se gana.
7. No se debe faltar el respeto a los semidioses.
8. No se debe molestar innecesariamente a ningún ser viviente.
9. Se deben evitar cuidadosamente las diferentes ofensas que se pueden cometer al cantar el santo nombre del Señor o al venerar a la Deidad del templo.
10. Se debe ser muy intolerante ante la blasfemia contra la Suprema Personalidad de Dios, Kṛṣṇa, o contra Sus devotos.
Якщо не дотримувати десяти вищезгаданих засад, піднятися до рівня садгани-бгакті (практичного відданого служіння) неможливо. Отож Шріла Рупа Ґосвамі називає назагал двадцять положень, і кожне з них дуже важливе. Із цих двадцятьох положень перші три — а саме знайти притулок у справжнього духовного вчителя, отримати посвячення од нього й служити йому з великою повагою і шаною — мають за найважливіші.
Si no observamos estos diez principios, no podremos elevarnos debidamente al plano del sādhana-bhakti, o servicio devocional en la práctica. Śrīla Rūpa Gosvāmī menciona en total veinte puntos, y todos ellos son muy importantes. De los veinte, los tres primeros - aceptar un maestro espiritual genuino, ser iniciado por él y servirle con respeto y reverencia - son los más importantes.
Далі йдуть такі важливі пункти: 1)Слід прикрашати своє тіло тілакою, бо це є прикметою вайшнав (смисл цього в тому, що коли хтось бачить ці знаки на тілі вайшнави, він одразу згадує про Крішну. Господь Чайтан’я сказав, що вайшнава — це той, самий вигляд кого нагадує усім про Крішну. Тому істотно, щоб вайшнава ставив тілаку на тілі, бо це нагадує іншим про Крішну). 2)Ставлячи тілаку, відданий іноді може написати «Харе Крішна» на своєму тілі. 3)Слід приймати квіти й ґірлянди, що запропоновані Божеству та духовному вчителю, і носити їх на тілі. 4)Треба навчитися танцювати перед Божеством. 5)Слід навчитися кланятися перед Божеством та духовним вчителем, коли бачимо їх. 6)Прийшовши до храму Господа Крішни, треба постояти. 7)Коли Божества виносять з храму і ведуть Їх гуляти, відданий повинен негайно приєднуватися до процесії. (Щодо цього можна зауважити, що в Індії, особливо у храмах Вішну, заведено, що крім великого Божества, яке постійно перебуває у центральній частині храму, є ще кілька менших Божеств, яких ввечері виносять на прогулянку. В деяких храмах є звичай утворювати ввечері велику процесію, яку супроводжує гра оркестру; Божества сидять на оздоблених тронах, віддані везуть їх на візку чи несуть на паланкіні, тримаючи над Ними парасоль. Божества виходять на вулицю і гуляють біля храму, а тимчасом люди підходять запропонувати Їм прасад. Усі люди, що живуть поруч, супроводжують процесію, і це видовище справді чудове. Коли Божества виходять гуляти, служителі храму звітуються перед Ними: стільки за день зібрано грошей, стільки витрачено. Ідея така, що Божества — це власники усього храмового господарства, а священнослужителі та інші люди, які доглядають храм, — це слуги Божеств. Ця традиція, що їй слідують і досі, йде від сивої давнини. Ось тому тут згадано, що коли Божества виходять на прогулянку, люди повинні приєднуватися до процесії.) 8)Відданий повинен відвідувати храм Вішну щонайменше раз або двічі на день, вранці і ввечері. (Жителі Вріндавани неухильно дотримують цієї традиції. Усі віддані міста щоранку й щовечора заходять у різні храми. Тому вранці і ввечері по всьому місті можна бачити чималі юрми людей. У Вріндавані близько п’яти тисяч храмів. Звичайно, обійти їх усі неможливо, але принаймні дванадцять найважливіших великих храмів, що їх заснували Ґосвамі, слід відвідувати щодня.)
Los siguientes puntos importantes se dan a continuación:
1. Se debe decorar el cuerpo con tilaka, que es el símbolo de los vaiṣṇavas. (La finalidad de ello es que tan pronto como una persona vea esas marcas en el cuerpo del vaiṣṇava, inmediatamente recuerde a Kṛṣṇa. El Señor Caitanya dijo que un vaiṣṇava es aquel que, cuando lo vemos, nos recuerda a Kṛṣṇa. Por lo tanto, es esencial que un vaiṣṇava se marque el cuerpo con tilaka, para recordarles de Kṛṣṇa a los demás.
2. Al uno marcarse con tilaka, algunas veces se puede escribir Hare Kṛṣṇa en el cuerpo.
3. Se deben aceptar las flores y guirnaldas que se han ofrecido a la Deidad y al maestro espiritual, y se deben colocar en el cuerpo.
4. Se debe aprender a bailar ante la Deidad.
5. Se debe aprender a postrarse inmediatamente al ver a la Deidad o al maestro espiritual.
6. Tan pronto como se visita un templo del Señor Kṛṣṇa, uno se debe poner de pie.
7. Cuando se lleva a la Deidad de paseo por la calle, el devoto debe seguir inmediatamente la procesión. (En relación con esto se debe hacer notar que en la India, y especialmente en los templos de Viṣṇu, se sigue el sistema de que además de la Deidad grande que está situada permanentemente en la sección principal del templo, existen otras Deidades más pequeñas que se llevan en procesión al anochecer. En algunos templos se acostumbra realizar una gran procesión al anochecer con una banda musical y con una hermosa sombrilla grande cubriendo a las Deidades, las cuales van sentadas en tronos decorados en el carruaje o palanquín, que es llevado por los devotos. Las Deidades salen a la calle y recorren el vecindario, y la gente del mismo sale a ofrecer prasāda. Todos los residentes del vecindario siguen la procesión, por lo cual la escena es muy bella. Cuando la Deidad va saliendo, los servidores del templo le presentan las cuentas del día: tanto se recaudó y tanto se gastó. Lo que ocurre es que se considera que la Deidad es el propietario de todo el establecimiento, y a todos los sacerdotes y demás personas que cuidan el templo se les considera sirvientes de la Deidad. Este sistema es muy, muy antiguo, y todavía se observa. Por lo tanto, aquí se menciona que cuando la Deidad sale de paseo, la gente debe seguirla).
8. El devoto debe visitar un templo de Viṣṇu cuando menos una o dos veces al día, por la mañana y al atardecer. (En Vṛndāvana, este sistema se sigue muy estrictamente. Todos los devotos de la ciudad van cada mañana y cada anochecer a visitar diferentes templos. Debido a ello, durante esas horas hay grandes aglomeraciones de gente por toda la ciudad. En la ciudad de Vṛndāvana hay aproximadamente cinco mil templos. Claro que no es posible visitarlos todos, pero por lo menos hay una docena de templos muy grandes e importantes que fueron establecios por los Gosvāmīs y los cuales se deben visitar).
9)Слід обходити навколо храмової споруди щонайменше тричі. (У кожному храмі передбачено можливість обходити навколо храму. Деякі віддані обходять храм більш як тричі — десять-п’ятнадцять разів — залежно від своєї обітниці. Ґосвамі мали звичай обходити навколо пагорба Ґовардгани.) Слід також робити парікраму навколо всієї Вріндавани. 10)Відданий повинен поклонятися Божеству в храмі у відповідності до реґулівних засад. (Слід систематично пропонувати араті й прасад, одягати Божества тощо.) 11)Відданий повинен особисто служити Божествам. 12)Відданий повинен співати. 13)Він повинен брати участь у санкіртані. 14)Відданий повинен повторювати святі імена Бога. 15)Він повинен молитися. 16)Він повинен проказувати відомі молитви. 17)Відданий повинен куштувати маха-прасад (їжу з тарілки, яку пропонували безпосередньо Божествам). 18)Він повинен пити чаранамріту (воду від купання Божеств, що її пропонують гостям). 19)Слід вдихати аромат курінь та квітів, запропонованих Божеству. 20)Слід торкатися лотосових стіп Божества. 21)Слід споглядати Божество з великою відданістю. 22)Слід у певні години дня виконувати араті (аратріка). 23)Треба слухати про Господа та Його розваги, що описані в «Шрімад-Бгаґаватам», «Бгаґавад- ґіті» та інших таких книгах. 24)Відданий повинен молитися до Божества, прохаючи в Нього милости. 25)Слід пам’ятати про Божество. 26) Слід медитувати на Божество. 27)Треба бути готовим добровільно брати на себе якесь служіння для Божества. 28)Слід думати про Господа як про найближчого друга. 29)Слід пропонувати усе Господу. 30)Слід пропонувати Божествам сприятливі речі (їжу, одежу). 31)Слід ризикувати усім задля Крішни і докладати всіх зусиль на користь Крішни. 32)За всіх обставин слід бути відданою Богові душею. 33)Слід поливати деревце туласі. 34)Слід систематично слухати «Шрімад- Бгаґаватам» та інші такі книги. 35)Слід жити у священному місці — Матгурі, Вріндавані чи Двараці. 36)Слід пропонувати служіння вайшнавам (відданим). 37)Рівень відданого служіння має відповідати можливостям конкретного відданого. 38)В місяць карттіка (жовтень-листопад) слід взяти на себе якісь додаткові обов’язки у відданому служінні. 39)На Джанмаштамі (день явлення Крішни в цей світ) слід виконувати якесь додаткове, особливе служіння. 40)Усе, що ми робимо, слід робити з великою увагою і відданістю Божеству. 41)Слід читати і насолоджуватись смаком «Бгаґаватам» у товаристві відданих, а не між сторонніми людьми. 42)Слід спілкуватися з тими відданими, що зробили більший поступ у служінні. 43)Слід оспівувати святе ім’я Господа. 44)Слід жити в окрузі Матгура.
9. Se debe caminar alrededor del edificio del templo un mínimo de tres veces. (Todos los templos están hechos de modo tal que se pueda caminar a su alrededor cuando menos tres veces. Algunos devotos caminan alrededor del templo más de tres veces - diez veces, quince veces - según sus votos. Los Gosvāmīs acostumbraban caminar alrededor de la colina de Govardhana). También se debe caminar alrededor de toda la zona de Vṛndāvana.
10. Se debe adorar a la Deidad del templo de acuerdo con los principios regulativos. (Ofreciendo ārati y prasāda, decorando a la Deidad, etc. Estas cosas deben observarse regularmente).
11. Se debe prestar servicio personal a las Deidades.
12. Se debe cantar.
13. Se debe ejecutar saṅkīrtana.
14. Se debe rezar con cuentas.
15. Se deben ofrecer oraciones.
16. Se deben recitar oraciones notables.
17. Se debe probar el mahā-prasāda (comida del mismo plato que se ofrece a las Deidades).
18. Se debe beber caraṇāmṛta (agua del baño de las Deidades, que se ofrece a los visitantes).
19. Se deben oler el incienso y las flores que se ofrecen a la Deidad.
20. Se deben tocar los pies de loto de la Deidad.
21. Se debe contemplar a la Deidad con gran devoción.
22. Se debe ofrecer ārati (ārātrika) a diferentes horas.
23. Se debe oír lo que El Śrīmad-Bhāgavatam, El Bhagavad-gītā y los libros similares dicen sobre el Señor y Sus pasatiempos.
24. Se debe rezar a la Deidad pidiendo Su misericorida.
25. Se debe recordar a la Deidad.
26. Se debe meditar sobre la Deidad.
27. Se debe prestar algún servicio voluntario.
28. Se debe pensar en el Señor como amigo de uno.
29. Se debe ofrecer todo al Señor.
30. Se debe ofrecer un artículo favorito (como una prenda de vestir o cierta comida).
31. Se deben correr toda clase de riesgos y hacer toda clase de esfuerzos para beneficio de Kṛṣṇa.
32. En todas las condiciones se debe ser un alma entregada.
33. Se debe verter agua en el árbol de tulasī.
34. Se debe oír regularmente la lectura de El Śrīmad-Bhāgavatam y textos similares.
35. Se debe vivir en un lugar sagrado tal como Mathurā, Vṛndāvana o Dvārakā.
36. Se debe ofrecer servicio a los vaiṣṇavas (a los devotos).
37. Se debe disponer el servicio devocional de acuerdo con los medios de cada cual.
38. En el mes de Kārttika (octubre - noviembre) se debe hacer lo necesario para realizar servicios especiales.
39. Durante Janmāṣṭamī (cuando se celebra la aparición de Kṛṣṇa en este mundo) se debe ejecutar un servicio especial.
40. Se debe hacer todo con gran cuidado y devoción por la Deidad.
41. Se debe saborear el placer de la lectura del Bhāgavatam entre los devotos, y no entre extraños.
42. Se debe buscar relacionarse con devotos a quienes se considera más adelantados que uno.
43. Se debe cantar el santo nombre del Señor.
44. Se debe vivir en la jurisdicción de Mathurā.
Отож перелічені реґулівні засади складають шістдесят чотири пункти. Ми вже казали, що перші десять реґулівних засад є найважливішими. Потім названі десять другорядних реґулівних засад, а також сорок чотири додаткові. Отже, загалом налічується шістдесят чотири пункти, яких потрібно дотримувати у практиці відданого служіння. Із цих шістдесяти чотирьох пунктів п’ять — а саме поклонятися Божеству, слухати «Шрімад-Бгаґаватам», спілкуватися з відданими, брати участь у санкіртані й проживати в Матгурі — мають найбільшу вагу.
Pues bien, el conjunto de los principios regulativos hace un total de sesenta y cuatro puntos. Como hemos mencionado, los primeros son los diez principios regulativos principales. Después vienen los diez principios regulativos secundarios, y a estos se agregan otras cuarenta y cuatro actividades. Así que en total hay sesenta y cuatro puntos para llevar a cabo la práctica regulativa del servicio devocional. De estos sesenta y cuatro puntos, cinco de ellos - la adoración de la Deidad, el oír la lectura de El Śrīmad-Bhāgavatam, el relacionarse con los devotos, el saṅkīrtana y el vivir en Mathurā - son muy importantes.
Ці шістдесят чотири пункти відданого служіння мають охоплювати усю нашу тілесну, розумову та мовну діяльність. Як стверджувалося на початку, головною засадою відданого служіння є обов’язкове застосування усіх наших чуттів у служінні Господу. Як саме використовувати їх у відданому служінні, описано вище у шістдесяти чотирьох пунктах. Тепер Шріла Рупа Ґосвамі наводитиме свідчення з різних священних писань, підпираючи достовірність вищезгаданих положень.
Los sesenta y cuatro puntos del servicio devocional deben incluir todas nuestras actividades del cuerpo, la mente y el habla. Como se dijo al comienzo, el principio regulativo del servicio devocional ordena que debemos emplear todos nuestros sentidos en el servicio del Señor. En estos sesenta y cuatro puntos se explica exactamente cómo los sentidos pueden ser empleados para ese fin. A continuación, Śrīla Rūpa Gosvāmī presentará pruebas procedentes de diferentes Escrituras, que apoyan la autenticidad de muchos de estos puntos.