Skip to main content

РОЗДІЛ ВІСІМДЕСЯТ П’ЯТИЙ

Глава 85

Господь Крішна дає
Васудеві духовні повчання і повертає Девакі шестеро її померлих синів

Васудева получава духовни наставления и Бог Кр̣ш̣н̣а връща на Девакӣ шестимата ѝ мъртви сина

За ведичним звичаєм молодші повинні щоранку вшановувати старших. Так діти чи учні кожного ранку складають шану батькам чи духовному вчителю. Господь Крішна і Баларама, того звичаю додержуючи, вранці приходили шанобливо вклонитися Своєму батькові Васудеві та його дружинам.

Според ведическите обичаи по-младите членове на семейството всяка сутрин трябва да отдават почитания на възрастните. Сутрин децата и учениците трябва да отдават почитания на родителите си или на духовния си учител. Следвайки това ведическо правило, Бог Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма се покланяли на баща си Васудева и на съпругите му.

Якось після жертвопринесення на Курукшетрі Господь Крішна й Баларама пішли як звичайно до Васудеви, щоб скласти йому шану, і то була ще одна нагода для Васудеви переконатися в тому, яке піднесене становище посідають його сини. Васудева вже мав таку нагоду на жертовній арені: за те йому казали присутні там великі мудреці. Не лише слова мудреців — йому й самому багато разів випадало бачити, що Крішна й Баларама не є звичайні люди; в Них певно було щось надзвичайне. Тому він зрештою повірив мудрецям, що його сини Крішна й Баларама є Верховний Бог-Особа.

Един ден, след като се завърнали от жертвоприношенията в Курукш̣етра, Бог Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма отишли да отдадат почитанията си на Васудева и той се възползвал от възможността да изрази възхищението си от възвишеното положение на двамата си сина. От великите мъдреци, събрани на жертвената арена, Васудева разбрал каква е позицията на Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма. Не само тогава, но и много пъти преди това той се убеждавал, че Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма са много особени и не са обикновени човешки същества. Така Васудева повярвал на думите на мъдреците, че неговите синове Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма са Върховната Божествена Личност.

Мавши непохитну віру в своїх синів, він звернувся до Них з такими словами:
— Любий Крішно, Ти — Верховний Бог-Особа сач-чід-ананда-віґраха, а Ти, любий Баларамо, є Санкаршана, володар усіх містичних сил. Тепер я зрозумів, що Ви вічні. Обидва Ви трансцендентні до цього матеріального проявлення і його причини. Ви — Верховна Особа, Маха-Вішну, повелитель усього, що тільки є. На Вас спочиває все космічне проявлення. Ви творці космічного проявлення і водночас елементи, що його складають. Космічне проявлення належить Вам і все створено насправді лише заради Ваших розваг.

С твърда вяра в синовете си той им казал: „Скъпи Кр̣ш̣н̣а, Ти си сач-чид-а̄нанда-виграха, Върховната Божествена Личност. Скъпи Балара̄ма, Ти си Сан̇карш̣ан̣а, господарят на всички мистични сили. Сега вече осъзнах, че вие сте вечни. Вие сте трансцендентални към материалното проявление и към причината му, Върховната Личност Маха̄-виш̣н̣у. Вие сте изначалните повелители на всичко. Вие сте убежището на космическото проявление. Вие сте създателят му и едновременно с това съставните му части. Вие сте господарят на космическото проявление и то всъщност е създадено само за забавлението ви.

Різні фази, крізь які проходить в своєму розвиткові творіння в різні періоди часу від закладин світу й до космічної заглади, також є Ви, тому що Ви є причина й наслідок цього проявлення. Крім того Ви — це два аспекти матеріального світу, панівний і підлеглий, а також верховний трансцендентний владця над ними. Тому чуттями Вас не осягнути; Ви — Наддуша, нерожденна і незмінна. Ви поза впливом перетворень шести різновидів, що відбуваються в матеріальному тілі. Ви створили дивовижне розмаїття матеріального світу, а тоді увійшли в кожну живу істоту, навіть у кожен атом. Ви підтримуєте все.

Различните състояния на материята, които се проявяват от началото до края на космоса при различни типове време, също ви принадлежат, защото вие сте както причината, така и следствието на това проявление. Вие сте също така и двата аспекта на материалния святгосподстващият и управляваните. Вие сте и върховният трансцендентален властител, който стои над тях. Следователно вие сте отвъд възприятията на сетивата ни. Вие сте Върховната Душа, неродена и неизменна. Вие не сте подвластни на шестте вида промени, които засягат материалното тяло. Необикновеното разнообразие на материалния свят също се дължи на вас и вие влизате като Свръхдуша във всяко живо същество, дори и в атомите. Вие поддържате всичко.

Життєва сила, що є рушій всього живого, і дія сили творчої, що з неї постає, не діють незалежно. Вони обидві залежать від Тебе, Верховної Особи, що перебуваєш поза тими силами. Ніщо не відбувається без Твоєї волі. Матеріальна енерґія сама свідомости не має. Щоб вона діяла, її треба збудити. Матеріальна природа підкорена Тобі, і тому хоч би скільки живі істоти намагалися щось робити, без Твоєї на те волі вони не зроблять нічого і бажаних наслідків не досягнуть.

Жизнената сила, която е основният принцип на всичко, и творческата сила, която се получава от нея, не действат независимо, а се опират на вас, Върховната Личност, която стои зад тях. Те не могат да действат, ако я няма вашата воля. Материалната енергия не притежава знание. Тя не може да действа независимо от вас, без да е задвижена от вас. Материалната енергия е зависима от вас и затова живите същества могат да правят само опити за действие. Но без разрешението и волята ви те не могат да направят нищо, нито пък да постигнат целите, към които се стремят.

Первісна енерґія — то лише Твоє випромінення. Любий Господи! Надзвичайно потужні світло місяця, жар вогню, сонячне проміння, сяйво зірок і електричне світло, а також вага гір, енерґія землі та її аромат — то все Твої різноманітні проявлення. Первісний смак води і життєва сила, що все підтримує — то теж аспекти вияву Твоєї Господньої Милости. І вода і смак її — теж Ти.

Изначалната енергия е еманация от вас. Скъпи Господи, светлината на луната, топлината на огъня, лъчите на слънцето, блясъкът на звездите, мощната електрическа мълния, тежестта на планините, енергията на земята и същността на аромата ѝвсичко това са различни твои проявления. Други страни от божествената Ти същност са чистият вкус на водата и жизнената сила, която поддържа целия живот. Водата и нейният вкус също са проявление на самия теб.

Любий Господи! Видається, що істота відчуває, мислить, прагне й воліє чогось, виявляє фізичну силу, рухається і росте завдяки рухові різних потоків життєвого повітря в тілі, але зрештою то все є вияви Твоєї енерґії. На Тобі спочиває безмежний космічний простір. Коливання у просторі, грім, верховний звук омкара і різні назви для різних предметів — то все символічно представляє Тебе. Ти є все. Чуття, півбоги, що їм підлеглі чуття, те, як знання отримують (а саме на це призначені чуття), і самий предмет знання — це все Ти. Ти — притаманна інтелекту здатність розрізняти і незатьмарена пам’ять живої істоти. Ти — оманне его в ґуні невігластва, а воно є причиною цьому матеріальному світові; Ти — оманне его в страсти, з якого постають чуття, і Ти — оманне его в добрі, що породжує панівні божества матеріального світу. Ілюзорна енерґія, майа, що змушує зумовлену душу постійно переходити з одного тіла до іншого — теж Ти.

Скъпи Господи, макар външно да изглежда, че силата на сетивата, способността за мислене, желаене и чувстване, още силата, движенията и растежът на тялото се осъществяват от различните движения на отделните видове въздух в тялото, в крайна сметка те са проявления на твоята енергия. Необятната шир на космическото пространство се поддържа от теб. Звуците в небето, гръмотевиците, върховният звук ом̇-ка̄ра и подредбата на думите, с която се разграничават предметите един от друг, са твои символични изображения. Ти си всичко. Ти си сетивата, господарите на сетивата, полубоговете, овладяването на знанието, което е целта на сетивата, и самата същност на знанието. Ти си още решителността на интелигентността и силната памет на живото същество. Ти си себичността на невежеството, което е причината за съществуването на материалния свят; себичността на страстта, от която се пораждат сетивата, и себичността на доброто, което дава началото на различните управляващи божества в материалния свят. Ти си илюзорната енергия ма̄я̄, която кара обусловените души непрекъснато да се преселват от една форма в друга.

Любий Верховний Боже-Особо, Ти є первісна причина всіх причин, достоту як земля є першопричиною дерев, рослин і всяких таких проявлень. Земля наявна в усьому. Так і Ти присутній у всьому матеріальному проявленні як Наддуша. Ти — верховна причина всіх причин, вічне начало усього. Насправді все є лише вияв Твоєї енерґії. Три ґуни матеріальної природи (саттва, раджас і тамас) і наслідок їхньої взаємодії пов’язані з Тобою через йоґамайу. Здається, що вони незалежні, але насправді сукупна матеріальна енерґія спочиває на Тобі, Наддуші. А що Ти є верховна причина усьому, Тебе не заторкують жодні матеріальні видозміни — ні народження, ні існування, ні ріст, ні тривання, ні смерть. Твоя верховна енерґія йоґамайа діє в розмаїтості проявлень, але йоґамайа — це Твоя енерґія, тому й кажуть, що Ти присутній у всьому.

О, Върховна Божествена Личност, Ти си изначалната причина на всички причини, както земята е първоначалната причина на различните видове дървета, растения и други подобни проявления. Както земята се проявява във всичко, така Ти присъстваш навсякъде в материалното проявление като Свръхдуша. Ти си върховната причина на всички причини, вечната движеща сила. Всъщност всичко е проявено от твоята единна енергия. Трите качества на материалната природа – саттва, раджас и тамас,както и следствията от взаимодействията им са свързани с теб чрез твоята йога-ма̄я̄. Макар те да изглеждат независими, всъщност цялостната материална енергия се опира на теб, Свръхдушата. Взаимодействията в материалното проявлениераждане, съществуване, растеж, изменение, деградация и унищожениене съществуват у теб. В разнообразните проявления действа върховната Ти енергия йога-ма̄я̄, и тъй като тя е твоя енергия, Ти присъстваш във всичко.“

Все сказане детально пояснено в дев’ятій главі «Бгаґавад-ґіти», там Господь каже: «У Своєму безособистісному аспекті Я поширений скрізь у матеріальній енерґії. Все в Мені, але Сам Я деінде». Те саме повторює і В’ясадева. Що Господь не присутній скрізь, означає, що хоча Його енерґія діє скрізь, Сам Він перебуває поза всім. Ось грубий тому приклад: на великому підприємстві енерґія директора, тобто те, як він організує роботу підприємства, охоплює все розмаїття діяльности, яка протікає на підприємстві, але це не означає, що власник підприємства присутній скрізь власною особою. Працівники відчувають присутність власника в кожнім цеху й на кожній ділянці роботи, але та присутність умовна. Насправді скрізь діє його енерґія. Так само й всюдисущого Верховного Бога-Особу можна відчути в дії Його енерґій. Отже, все підтверджує філософію незбагненности, що Верховний Бог-Особа єдиний з усім і водночас від усього відмінний. Господь єдиний, а Його енерґії розмаїті.

В Бхагавад-гӣта̄ Богът обяснява това много добре в деветата глава, където казва: „Чрез безличностната си форма Аз се намирам навсякъде в материалната енергия. Всичко се поддържа от мен, но Аз не съм там.“ Васудева също прибягва до тези думи. Това, че Богът не се намира навсякъде, означава, че Той е нещо отделно от всичко, макар че енергията му действа навсякъде. Това можем да разберем с помощта на следния груб пример: в едно голямо учреждение енергията, т.е. организацията, установена от главния началник, действа във всяко кътче, но това не означава, че истинският ѝ собственик сам присъства там. Макар че работникът усеща присъствието на собственика във всяко отделение и в цялата обстановка, физическото му присъствие във всеки отдел е условност. Всъщност навсякъде действа енергията му. По същия начин вездесъщото присъствие на Върховната Божествена Личност може да се усети в действието на енергиите ѝ. Навсякъде се потвърждава философията на неразбираемото едновременно единство и различие на нещата с Върховния Бог. Богът е един, но енергиите му са многобройни.

Васудева сказав:
— Матеріальне тіло наче повновода ріка, а її хвилі — то ґуни матеріальної природи: добро, страсть і невігластво. Матеріальне тіло, а також чуття, мислення, відчуття й воління, горе і щастя, прив’язаність і хіть — то все утвори трьох ґун природи. Нерозумні люди, котрі нездатні усвідомити Твоєї трансцендентної сутности, що понад цими матеріальними взаємодіями, чимдалі більше загрузають в корисливій діяльності. Для них народження і смерті не спинити, їм немає нагоди звільнитись.

Васудева казал: „Материалният свят е като огромна пълноводна река, чиито води са трите проявни форми на материалната природа: добро, страст и невежество. Материалното тяло, сетивата, способността да мислим, да чувстваме и да желаем, състоянията на нещастие, щастие, привързаност и страсттова са различни следствия от трите качества на природата. Глупавият човек, който не може да проумее, че трансценденталната Ти същност е отвъд всички материални следствия, продължава да се заплита в плодоносните дейности и се излага на непрекъснато раждане и смърт, без никаква възможност за освобождение.“

Інше підтвердження тому — в четвертій главі «Бгаґавад-ґіти». Там Господь каже, що кожен, хто знає правду про з’яву та дії Верховного Господа Крішни, є вільний від пут матеріальної природи, і він вертається додому, до Бога — адже трансцендентні ім’я, форма, дії та якості Крішни до матеріальної природи не належать.

Богът потвърждава това по друг начин в четвъртата глава на Бхагавад-гӣта̄. Там се казва, че всеки, който разбира появяването и дейностите на Върховния Бог Кр̣ш̣н̣а, е освободен от ноктите на материалната природа и се връща вкъщи, обратно при Бога. Следователно трансценденталното име на Кр̣ш̣н̣а, формата, дейностите и качествата му не са породени от материалната природа.

— Любий мій Господи, — казав далі Васудева, — якщо зумовлена душа якось стикається з відданим служінням, то, незважаючи на всі свої вади, вона отримує тіло цивілізованої людини з розвиненою свідомістю і відтак стає придатна робити дальший поступ у відданому служінні. Однак людський загал перебуває під чаром зовнішньої енерґії і тому не користується з переваг людської форми життя. Так люди втрачають нагоду прийти вічної свободи, нерозумно знищуючи плоди поступу, що його зроблено впродовж тисяч народжень.

Васудева продължил: „Скъпи Господи, въпреки всички недостатъци на обусловената душа, ако по някакъв начин влезе в съприкосновение с преданото служене, тя постига цивилизована човешка форма на живот с развито съзнание и може да напредва по-нататък в преданото служене. И въпреки това, заблудени от външната енергия, хората в повечето случаи не се възползват от преимуществата, които им дава човешката форма на живот. Така те пропускат възможността да получат вечна свобода и нелепо провалят напредъка, който са постигнали след хиляди раждания.

Кожен, хто сприймає життя на тілесному рівні, через хибний егоїзм прив’язується до плодів свого тіла. Кожна зумовлена істота перебуває в пастці несправжніх стосунків, що засновані на фальшивій прив’язаності. В путах матеріальної зумовлености заплутаний цілий світ. Я знаю, що жоден з Вас не є мені сином. Ви — Прадгана й Пуруша, тобто Верховний Бог-Особа, відначальний володар і прародитель. Але Ви прийшли на Землю, щоб убити царів-кшатрій, що, непотрібно нарощуючи збройні сили, переобтяжили землю. Ви вже колись казали мені за це. Любий Господи, Ти — притулок душ, що впокорилися Тобі, верховний доброзичливець смиренних і покірливих. Тому я приймаю притулок Твоїх лотосових стіп, бо тільки вони можуть дати звільнення з лабетів матеріального існування.

Когато човек разбира живота на равнището на тялото, заради лъжливата представа за себе си той се привързва към потомството на тялото си. Така всички в обусловеното битие стават пленници на лъжливи взаимоотношения и неистинска обич. Целият свят се движи от тази погрешна представа, породена от материалното робство. Аз знам, че вие не сте мои синовевие сте изначалният ръководител и прародител, Божествените Личности, наречени Прадха̄на и Пуруш̣а. Но вие се появихте на повърхността на тази планета, за да намалите свръхтовара на земята, като убиете царете кш̣атрии, заети с безсмислено трупане на военни сили. Вие вече ми казахте това. О, Господи, Ти си подслон за отдадените души, върховният доброжелател на смирените и скромните. Затова приемам подслон в твоите лотосови кракасамо те могат да дадат освобождение от заплитането в материалното съществуване.

Протягом тривалого часу я вважав себе за тіло і гадав, що Ти, Верховний Бог-Особа, мій син. Любий Господи, з’явившись у Камсиній в’язниці, Ти одразу повідомив мене, що Ти, Верховний Бог-Особа, прийшов захистити релігійні засади і знищити невірних. Ти ненароджений, але сходиш кожної епохи, щоб виконати Свою місію. Любий Господи, як у небі з’являється і зникає багато різних форм, так Ти приходиш і відходиш у Своїх численних вічних формах. То хто на силі збагнути Твої розваги чи таємницю Твоїх з’яви й зникнення? Єдине, що ми маємо робити — уславлювати Твою верховну велич.

Дълго време аз мислех тялото за себе си и макар че Ти си Върховната Божествена Личност, аз те смятах за свой син. Скъпи Господи, от мига, когато се появи в тъмницата на Кам̇са, аз научих, че Ти си Върховната Божествена Личност и си дошъл да запазиш религиозните принципи и да убиеш неверните. Макар и нероден, Ти идваш във всеки милениум, за да изпълниш мисията си. Скъпи Господи, както в небето се появяват и изчезват много форми, така и Ти се появяваш и напускаш в множество вечни форми. Кой може да разбере забавленията Ти или загадката на твоето появяване и напускане? Възхваляването на върховното Ти величие трябва да бъде единственото ни занимание.“

Васудева промовляв до своїх божественних синів, а Господь Крішна й Баларама просто усміхалися. Вони дуже люблять Своїх відданих і тому приймали всі Васудевині визнання з ласкавою усмішкою. Щоб підтвердити слова Васудеви, Крішна сказав:
— Любий батьку, хоч би що ти казав, а Ми таки твої сини. Все, що ти сказав, свідчить, що ти глибоко розумієш філософію духовного пізнання. Я приймаю твої слова.

Бог Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма се усмихвали, докато Васудева говорел на божествените си синове по този начин. Те са много привързани към преданите си и затова приели възторга на Васудева с мили усмивки. След това Кр̣ш̣н̣а потвърдил всичко, което казал Васудева: „Скъпи татко, каквото и да казваш, в крайна сметка ние сме ти синове. Това, което каза за нас, е несъмнено много висше достижение в духовното знание. Аз го приемам изцяло, без никакви изключения.“

Васудева вважав Господа Крішну й Балараму за своїх синів, а це — вершина досконалости життя. Але мудреці у місці прощі Курукшетрі казали за Господа як за верховну першопричину, і тому з любови до Крішни й Баларами Васудева просто повторював їхні слова. Господь Крішна не хотів применшувати Своїх синовніх стосунків з Васудевою і тому від самого початку визнав, що є вічним сином Васудеви. Далі Господь Крішна повідомив Свого батька про духовну тотожність усіх живих істот. Він сказав:
— Любий батьку, кожен, Я і брат Мій Баларама теж, а також жителі Двараки й ціле космічне проявлення є такі, як ти оце щойно пояснив. Але якісно ми всі єдині.

Васудева бил постигнал пълно съвършенство в живота си, като смятал Бог Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма за свои синове, но понеже мъдреците, които били дошли на мястото за поклонение, представили Бога като върховната причина на всичко, Васудева просто повторил думите им за Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма с много любов. Бог Кр̣ш̣н̣а не искал да омаловажава синовната си връзка с Васудева, затова най-напред казал, че е вечният син на Васудева и Васудева е вечният му баща. След това Бог Кр̣ш̣н̣а осведомил баща си за духовната същност на всички живи същества. Той продължил: „Скъпи татко, ти бе прав за всички, в това число и за мен и брат ми Балара̄ма, за цялото космическо проявление и за жителите на град Два̄рака̄,но освен това всички ние сме еднакви в качествено отношение.“

Господь Крішна хотів, щоб Васудева побачив усе очима маха-бгаґавати, найпіднесенішого відданого, який бачить, що всі живі істоти є невід’ємні частки Верховного Господа і що Верховний Господь перебуває в кожному серці. Насправді сутність кожної живої істоти духовна, але, прийшовши до матеріального існування, вона опинилась під впливом ґун природи. Вкрита тілесним розумінням життя, вона забула, що духовна душа якісно така сама, як і Верховний Бог-Особа. Помилково вважати, що сутності відмінні через те, що відмінні матеріальні тілесні покрови. Духовна душа по-різному виявляє себе перед нами, і через те є різні тіла.

Бог Кр̣ш̣н̣а възнамерявал да даде на Васудева зрението на един маха̄-бха̄гавата, най-издигнат предан, който вижда всички живи същества като неотделими части от Върховния Бог и усеща присъствието на Бога във всяко сърце. В действителност всяко живо същество е духовно по природата си, но в съприкосновението си с материалното битие попада под влиянието на проявните форми на материалната природа. То се покрива от представата за живота в тялото и забравя, че трансценденталната му душа има същите качества като качествата на Върховната Божествена Личност. Заради различните им телесни материални покрития ние погрешно смятаме, че и живите същества са различни. Трансценденталната душа ни изглежда различна заради различията между телата.

Далі Господь Крішна наводить ясний приклад про п’ять матеріальних елементів. Усе в матеріальному світі містить в собі сукупність матеріальних елементів, а саме неба, повітря, вогню, води і землі; вони в глекові, в горі, в дереві і в сережці. Ті п’ять первнів наявні скрізь, просто їхня кількість і співвідношення різні. Гора — то гігантська форма, складена з п’яти елементів. Глек містить ті самі елементи, але у меншій кількості. Отже всі матеріальні предмети мають ті самі складові, різні лише форма і кількість. Так само й живі істоти — від Господа Крішни, усіх вішну-таттв і мільйонів форм Вішну, і до живих істот різних видів, починаючи з Господа Брахми і найменшою мурахою закінчуючи, всі якісно єдині духовно. Існують кількісні відмінності, але за якостями всі одної природи. Тому Упанішади твердять, що Крішна, Верховний Бог-Особа, є найвищий з усіх живих істот; Він підтримує їх і постачає їм усе потрібне для життя. Которі знають цю філософію, їхнє знання досконале. Ведичний вислів тат твам асі, тобто «Ти такий самий», не означає, що кожен — це Бог. Він означає, що якісно всі мають таку саму природу, що і Бог.

След това Бог Кр̣ш̣н̣а направил много подходящо сравнение с петте материални елемента. Цялостните материални елементинебе, въздух, огън, вода и земясе намират навсякъде в материалния свят, било то в глинената делва, в планината, в дърветата или в една обица. Тези пет елемента присъстват навсякъде, но в различни съотношения и количества. Планината е една грамадна форма, изградена от тези пет елемента, малката глинена делва е съставена от същите елементи, но в по-малки количества. Следователно всички материални предмети, макар да имат различни форми и размери, са съставени от едни и същи елементи. Така живите същества, като се започне от Бог Кр̣ш̣н̣а, виш̣н̣у-таттва и милионите форми на Виш̣н̣у, след това и живите същества в различни форми, като се започне от Брахма̄ и се стигне до мъничката мравка, притежават една и съща духовна същност. Някои имат по-големи размери, други са малки, но в качествено отношение всички са равни. Затова Упаниш̣адите потвърждават, че Кр̣ш̣н̣а, Върховният Бог, е главен измежду всички живи същества, че Той ги поддържа и удовлетворява всичките им жизнени потребности. Всеки, който познава тази философия, притежава съвършено знание. Ведическото твърдение тат твам аси, или „Ти също“, не означава, че всеки е Бог, а че всеки в качествено отношение има същност, равна на същността на Бога.

Вислухавши від Крішни підсумок цієї філософії духовного життя, Васудева був надзвичайно задоволений своїм сином. Від піднесення він, не мігши говорити, мовчав. Девакі, мати Господа Крішни, весь час сиділа поруч чоловіка. Вона чула, що Крішна й Баларама колись були вже явили Своєму вчителеві милість: повернули йому померлого сина, привівши його з країни повелителя смерти Ямараджі. Від того часу, як вона дізналась за це, вона все думала за своїх синів, котрих убив Камса, і та думка все більше захоплювала її увагу.

Като чул стегнатото обобщено изложение на цялата философия на духовния живот, Васудева останал изключително доволен от сина си. Крайно въодушевен, той не можел да проговори и стоял мълчалив. През цялото време майката на Кр̣ш̣н̣а, Девакӣ, стояла до съпруга си. Преди тя била чувала, че Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма били така милостиви към учителя си, че освободили мъртвия му син от ръцете на Ямара̄джа, повелителя на смъртта. Оттогава тя непрекъснато мислела за своите синове, убити от Кам̇са, и при спомена за тях много страдала.

З тугою згадуючи своїх померлих синів, Девакі звернулася до Господа Крішни й Баларами:
— Любий Баларамо, саме ім’я Твоє каже, що Ти усім даєш насолоду й повну силу. Твого могуття не осягнути розумом, не змалювати словом. А Ти, мій любий Крішно, є повелитель усіх містичних йоґів. Я знаю, що Ти — Господь Праджапаті, якими є Брахма і його помічники, і Ти відначальний Бог-Особа, Нараяна. До того ж я певно знаю: Ти зійшов, щоб знищити негідників-царів, які поступово збочили з істинного шляху. Втративши владу над розумом і чуттями, вони вже не перебували на рівні добра і тому жили, не знаючи сорому, свідомо нехтуючи вказівки явлених писань. Ти зійшов, щоб убити правителів-ошуканців і так зменшити тягар Землі. Мій любий Крішно, я знаю, що Маха-Вішну, джерело творіння, який лежить у космічному проявленні в Причиновому Океані, є просто поширення Твоєї повної частки. Я до решти віддаюся під Твій захист. Я чула, Ви хотіли віддячитися Своєму вчителеві Сандіпані Муні, і він попрохав Вас повернути до життя його померлого сина. І хоча син його помер вже давно, Ви з Баларамою вмить привели його з царства Ямараджі. Я певна, що Ти — верховний повелитель усіх містичних йоґів. Тому прохаю, задовольніть і моє бажання. Воно таке саме, як і бажання Вашого вчителя. Поверніть моїх синів, яких убив Камса. Якщо Ви їх повернете, моє серце заспокоїться. Моє серце буде втішене, навіть якщо я просто побачу їх.

От мъка за мъртвите си синове Девакӣ помолила Бог Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма следното: „Скъпи Балара̄ма, името Ти показва, че Ти даваш удоволствие и сила на всички. Безграничното Ти могъщество е отвъд обсега на нашите умове и слова. А Ти, скъпи Кр̣ш̣н̣а, си господарят на всички йогӣ мистици. Знам, че Ти си господарят на Брахма̄, На̄ра̄ян̣а и другите Праджа̄пати. Освен това знам със сигурност, че Вие сте дошли, за да унищожите всички негодници, които с течение на времето са станали жертви на заблуждения. Те са загубили власт над ума и сетивата си, паднали са от качеството на доброто, преднамерено пренебрегват указанията на разкритите писания и водят живот на безсрамие и разточителство. Вие сте дошли на земята, за да облекчите свръхтовара ѝ и да убиете тези престъпни владетели. Скъпи Кр̣ш̣н̣а, зная, че Маха̄-Виш̣н̣у, който лежи в Причинния океан в това космическо проявление и който е източник на цялото творение, е просто експанзия на твоята пълна част. Сътворението, поддържането и разрушението на космическото проявление се осъществяват единствено от пълната Ти част. Затова изцяло приемам подслон при теб. Научих, че когато си поискал да възнаградиш учителя си Са̄ндӣпани муни, той те е помолил да върнеш мъртвия му син. Тогава Ти и Балара̄ма сте измъкнали момчето от ръцете на Ямара̄джа, макар че било умряло преди доста дълго време. От тази постъпка разбирам, че Ти си върховният господар на всички йогӣ мистици. Затова те моля да изпълниш едно мое подобно желание. Моля те, върни ми синовете, които Кам̇са уби. Ако това се сбъдне, сърцето ми ще бъде удовлетворено. Ще бъда много щастлива, ако успея да ги видя дори само веднъж.“

Почувши від Своєї матері такі слова, Господь Баларама і Крішна, закликавши на допомогу йоґамайу, вирушили на нижчу планетну систему Суталу. Коли Верховний Бог-Особа прийшов як Ваманадева, цар демонів Балі Махараджа зумів Його задоволити, віддавши усе, чим володів. Саме тоді Балі Махараджа й отримав цілу Суталу жити й царювати. Коли Балі Махараджа, великий відданий, побачив, що до нього на планету прийшли Господь Баларама і Крішна, він ніби поринув у океан щастя. Помітивши Господа Крішну й Балараму, він і за ним уся його родина встали зі своїх місць і схилилися Господеві до лотосових стіп. Балі Махараджа запропонував Господу Крішні й Баларамі найліпші місця, щоб сісти, а коли обидва Господа зручно всілися, омив Їм лотосові стопи і тою водою побризкав на голову собі і членам своєї родини. Вода, що в ній омивали лотосові стопи Крішни й Баларами, здатна очистити навіть великих півбогів і Господа Брахму в тому числі.

След думите на майка си Бог Балара̄ма и Кр̣ш̣н̣а веднага повикали на помощ йога-ма̄я̄ и заминали за групата низши планети, наречени Сутала. По-рано Върховната Божествена Личност във въплъщението си Ва̄мана бил удовлетворен от царя на демоните Бали Маха̄ра̄джа, който му подарил всичко, което имал. След това Бали Маха̄ра̄джа получил за царство цялата Сутала. Сега, когато великият предан Бали Маха̄ра̄джа видял, че на планетата му са дошли Бог Балара̄ма и Кр̣ш̣н̣а, го залял истински океан от щастие. Щом видял пред себе си Бог Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма, той и цялото му семейство веднага се изправили от местата си и се поклонили в лотосовите крака на Бога. Бали Маха̄ра̄джа предложил на Бог Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма най-хубавите места и когато те се настанили удобно, той измил лотосовите им крака. След това напръскал главата си и главите на роднините си с водата. Водата, която мие лотосовите крака на Кр̣ш̣н̣а и Балара̄ма, може да пречисти дори Брахма̄ и другите велики полубогове.

Далі Балі Махараджа приніс коштовне вбрання, прикраси, сандалову пасту, горіхи бетеля, світильники й всілякі вишукані страви. Він і його родина вшанували Господа згідно з приписами шастр і запропонували свої багатство і тіло лотосовим стопам Господа. Цар Балі відчував таку трансцендентну насолоду, що весь час брав лотосові стопи Господа і притискав їх до грудей, а ще ставив їх собі на голову. Це давало йому трансцендентне блаженство. Від любови й прив’язаности з очей йому покотилися сльози, волосся на тілі настовбурчилося. Він почав підносити до Господа молитви, голос його тремтів і переривався.

След това Бали Маха̄ра̄джа донесъл скъпи дрехи, накити, сандалов балсам, бетелови ядки, светилници и разнообразни прекрасни ястия, заедно с роднините си обожавал Бога съгласно правилата и предложил в лотосовите му крака богатството и тялото си. Цар Бали се бил изпълнил с такова трансцендентално удоволствие, че неколкократно притискал до гърдите си лотосовите крака на Бога, а понякога ги слагал на главата си. Той преливал от трансцендентално блаженство. Сълзи на любов и нежност потекли от очите му и косите му настръхнали. Със задавен и пресекващ глас той отдал молитви на Бога:

— Любий Господи Баларамо, Ти первісний Анантадева. Твоя велич незрівнянна: з Вас з Господом Крішною постають Анантадева Шеша й інші трансцендентні форми. Ти — відначальний Верховний Бог-Особа, і Твоя вічна форма всеблаженна і повна довершеного знання. Ти — Творець цілого світу. Це Ти поклав початок системам ґ’яна- й бгакті-йоґи і втвердив їх. Ти є Верховний Брахман, первинний Бог-Особа. Тому я складаю Тобі найшанобливіші поклони. Любий мій Господи, живій істоті дуже важко побачити Тебе, однак коли Ти являєш до Своїх відданих ласку, побачити Тебе їм нескладно. Отже, тільки Твоя безпідставна трансцендентна ласка причиною, що Ти прийшов сюди і появив Себе нам, щоб ми, що перебуваємо під впливом головно якостей невігластва і страсти, побачили Тебе.

„Скъпи Бог Балара̄ма, Ти си изначалният Анантадева. Ти си толкова велик, че Анантадева Шеша и останалите трансцендентални форми са произлезли първоначално от теб и Бог Кр̣ш̣н̣а. Вие сте изначалната Божествена Личност и вечната ви форма е всеблажена и изпълнена със съвършено знание. Вие сте създателят на целия свят. Вие сте първоначалният основоположник и проповедник на гя̄на йога и бхакти йога. Вие сте Върховният Брахман, изначалната Божествена Личност. Затова ви отдавам с най-голямо смирение почитанията си. О, Богове, много е трудно за живото същество да ви види, но благодарение на милостта ви за преданите това е съвсем лесно. Само от безпричинна милост Вие сте се съгласили да дойдете тук и да се откриете пред очите ни, които са заслепени от невежество и страст.

Любий Господи, ми дайт’ї, з роду демонів. Усі демони чи істоти демонічної природи — ґандгарви, сіддги, від’ядгари, чарани, якші, ракшаси, пішачі, духи й привиди — з самої своєї природи стати відданими Тобі чи Тобі поклонятися нездатні, а натомість лише чинять усілякі перешкоди на шляху відданости. Однак Ти, Верховний Бог-Особа, що представляєш усі Веди, перебуваєш в ґуні чистого добра. Становище Твоє завжди трансцендентне. Тому дехто з нас, хоча й народжені в ґунах страсти й невігластва, прийняли притулок Твоїх лотосових стіп і стали відданими. Є між нас справді чисті віддані, а хтось віддався Твоїм лотосовим стопам, щоб отримати з відданости певну користь.

О, Господи, ние принадлежим на даитя, рода на демоните. По своята природа демоните и демоничните личностиГандхарви, Сиддхи, Видя̄дхари, Ча̄ран̣и, Якш̣и, Ра̄кш̣аси, Пиша̄чи, призраци и духовене са в състояние да те обожават или да станат твои предани. Вместо да Ти бъдат предани, те са пречка по пътя на предаността. Но Ти си Върховната Божествена Личност, Ти представяш всички Веди и си установен в проявлението на чистото добро. Твоето положение винаги остава трансцендентално. По тази причина някои от нас са приели подслон в лотосовите Ти крака и са станали предани, въпреки че са родени в проявните форми страст и невежество. Някои от нас са истински чисти предани, а други са приели подслон в лотосовите Ти крака, защото желаят да получат нещо в замяна за предаността си.

Ми, демони, прийшли до прямого спілкування з Твоєю особою єдино завдяки Твоїй безпричинній милості. Таке неможливе навіть для великих півбогів. Жодному не збагнути, як Ти дієш через Свою енерґію йоґамайу. Навіть півбоги нездатні осягнути всього обширу дії Твоєї внутнішньої енерґії — то хіба нам дасться знати таке? Я підношу до Тебе смиренну молитву: прошу, будь ласкавий до мене, що повністю віддався Тобі, і обдаруй мене Своєю безпричинною милістю, щоб я народження у народження міг пам’ятати тільки Твої лотосові стопи. Це моє єдине прагнення: жити одному, як парамахамси, що, вмиротворені, подорожують скрізь, покладаючись тільки на Твої лотосові стопи. І ще одне: якщо я мушу з кимось спілкуватися, то хай це будуть лише Твої чисті віддані, бо Твої чисті віддані бажають усім живим істотам тільки добра.

Само благодарение на безпричинната Ти милост ние, демоните, имаме пряк достъп до твоята личност. Това общуване е непостижимо дори за великите полубогове. Никой не знае как Ти действаш чрез енергията си йога-ма̄я̄. Дори полубоговете не могат да възприемат обсега на вътрешната Ти енергиянима това би могло да бъде възможно за нас? Затова отправям към теб смирените си молитви: бъди милостив към мен, аз съм всецяло отдаден на теб. Облагодетелствай ме с безпричинната си милост, за да мога да помня единствено твоите лотосови крака, раждане след раждане. Единственото ми стремление е да живея сам като парамахам̇сите, които пътуват самотни, със спокоен ум, уповавайки се единствено на твоите лотосови крака. А ако трябва да общувам с някого, това да са чистите Ти предани и никой друг, защото те са вечни доброжелатели на всички живи същества.

Любий мій Господи, Ти — верховний владика і повелитель цілого світу. Тому прохаю, візьми мене служити Тобі, і хай я до решти очищуся від матеріальної скверни. Ти можеш очистити мене, бо якщо заглибитись у любовне служіння Твоїй Господній Милості, вже не потрібні жодні реґулівні засади, що їх встановлено у Ведах.

Скъпи Господи, Ти си върховният господар и повелител на целия свят. Моля те, позволи ми да Ти служа и да се освободя от всички материални замърсявания. Ти можеш да ме пречистиш по този начин, защото ако някой Ти отдава служене с любов, незабавно се освобождава от всички правила и предписания на Ведите.“

Слово парамахамса, що його тут наведено, означає «найпіднесеніший лебідь». Лебідь вміє відділяти молоко від води. Якщо вони змішані, він вибирає молоко, лишаючи воду. За аналогією парамахамсою називають людину, яка з матеріального світу вибирає лише духовне, живе самітником і у всьому покладається тільки на Верховний Дух, а не на матеріальний світ. Якщо людина досягає рівня парамахамси, вона вже не мусить дотримуватися реґулівних засад Вед. Парамахамса товаришує тільки з чистими відданими, а решти людей, що згубно прив’язані до матеріального, уникає. Іншими словами, ті, що прив’язані до матеріального, гідно оцінити парамахамс нездатні. Проте ті, що мали щастя зробити духовний поступ, приймають притулок парамахамс і це є вершиною людського життя.

Думата парамахам̇са, която се споменава тук, означава „възвишен лебед“. Казано е, че лебедите могат да извличат мляко от водата. Те пият само млякото и оставят водата. По същия начин този, който може да извлича духовната съставка от материалния свят и да живее сам, като се уповава единствено на Върховния Дух, а не на материалния свят, се нарича парамахам̇са. Когато човек достигне равнището на един парамахам̇са, вече не е подвластен на правилата и предписанията на Ведите. Един парамахам̇са приема обкръжението само на чистите предани и отхвърля другите, които са прекалено пристрастени към материята. Иначе казано, материално заслепените не могат да оценят стойността на един парамахам̇са, но тези, които, за свое щастие, са напреднали в духовно отношение, приемат подслон при парамахам̇сите и успешно изпълняват мисията на човешкия живот.

Вислухавши молитви Балі Махараджі, Господь Крішна сказав:
— Мій любий царю демонів, за доби Сваямбгуви Ману один Праджапаті на ім’я Марічі зачав у лоні своєї дружини, Урни, шістьох синів-півбогів. Сталося так, що Господа Брахму полонила краса його дочки і, зажадавши її, він почав її переслідувати. Ці шестеро півбогів спостерігали дії Господа Брахми з неприхованою відразою. Те, що півбоги засудили дії Господа Брахми, було великою образою з їхнього боку, і тому їх проклято народитися синами Хіран’якашіпу. Далі сини Хіран’якашіпу потрапили до лона матері Девакі, і кожного, щойно він народжувався, вбивав Камса. Любий царю демонів, матір Девакі дуже хоче побачити свої шестеро померлих синів. Вона сильно тужить через те, що вони передчасно загинули від Камсиної руки. Я знаю, вони живуть з тобою. Я вирішив забрати їх: хай Моя мати Девакі заспокоїться. Після того, як побачать Мою матір, ті шестеро зумовлених душ звільняться і, щасливі, піднесуться на свою рідну планету. Імена тих шістьох зумовлених душ такі: Смара, Удґітга, Парішванґа, Патанґа, Кшудрабгріт і Ґгріні. Вони всі повернуться до свого первісного становища півбогів.

След молитвите на Бали Маха̄ра̄джа Бог Кр̣ш̣н̣а казал: „Скъпи царю на демоните, в милениума на Сва̄ямбхува Ману имаше един Праджа̄пати на име Марӣчи, който със съпругата си Ӯрн̣а̄ зачена шестима полубогове. Веднъж Брахма̄ почувства влечение към красивата си дъщеря и тръгна след нея, измъчван от страстни желания. Шестимата полубогове наблюдаваха с отвращение действията му. Укорите им бяха много голямо прегрешение спрямо Брахма̄ и затова шестимата бяха осъдени да се родят като синовете на демона Хиран̣якашипу. След това те влязоха в утробата на майка Девакӣ и веднага щом се родиха, бяха убити от Кам̇са. Скъпи царю на демоните, майка Девакӣ с нетърпение и тревога очаква шестимата си мъртви сина и е много покрусена от преждевременната им смърт от ръката на Кам̇са. Зная, че те живеят при теб. Реших да ги взема със себе си, за да утеша майка Девакӣ. Щом видят майка ми, шестте обусловени души ще получат освобождение и блажени, ще се възнесат на първоначалната си планета. Ето имената им: Смара, Удгӣтха, Париш̣ван̇га, Патан̇га, Кш̣удрабхр̣т и Гхр̣н̣ӣ. Те ще възвърнат предишното си положение на полубогове.“

Розповівши за це цареві демонів, Крішна замовчав. Балі Махараджа зрозумів бажання Господа. Він вшанував Господа як належить і віддав ті шестеро зумовлених душ, і тоді Господь Крішна і Господь Баларама повернулися з ними до Двараки. Господь Крішна віддав дітей Своїй матері Девакі. Девакі забула себе від радощів. Від материнської любови з грудей їй само потекло молоко, і вона з великим задоволенням нагодувала їх. Вона знов і знов саджала синів собі на коліна, вдихала аромат їхнього волосся, а сама думала тільки одне: «Він повернув мені моїх втрачених дітей!» Деякий час перебувавши під чаром енерґії Вішну, вона, тішачись своїми дітьми, насолоджувалась безмірним материнським щастям.

След като съобщил това на царя на демоните, Кр̣ш̣н̣а замълчал и Бали Маха̄ра̄джа разбрал какви са намеренията му. Той отдал на Бога богато обожание и след това Бог Кр̣ш̣н̣а и Бог Балара̄ма отвели шестте обусловени души в град Два̄рака̄, където Бог Кр̣ш̣н̣а ги предал на майка Девакӣ като малки бебета. Тя била обзета от радостно вълнение. Заради майчинските ѝ чувства от гърдите ѝ мигновено потекло мляко и тя с удовлетворение нахранила децата си. Отново и отново ги слагала в скута си, вдъхвала аромата на косиците им и мислела: „О, Той върна загубените ми синове!“ Тя била обладана от енергията на Виш̣н̣у и се радвала на изгубените си деца със силна майчинска нежност.

Молоко Девакіних грудей було трансцендентний нектар, бо те саме молоко ссав Господь Крішна. Тому діти, поссавши груди Девакіджі, які колись ссав Господь Крішна, одразу стали свідомі своєї духовної природи. Вони віддали поклони Господеві Крішні й Баларамі, своєму батькові Васудеві й матері Девакі, а тоді перенеслися на свої небесні планети.

Млякото от гърдите на Девакӣ било трансцендентален нектар, защото от него преди бил сукал Бог Кр̣ш̣н̣а. Затова децата, които сукали от гръдта ѝ, докосвана преди от тялото на Бог Кр̣ш̣н̣а, веднага постигнали себепознание и отдали почитанията си на Бог Кр̣ш̣н̣а, на Балара̄ма, на баща си Васудева и на майка си Девакӣ. След това в един миг те се озовали на райските си планети.

Коли вони пішли, Девакі застигла з подиву, що її померлі діти повернулися й знов пішли на свої планети. Пояснити собі самій всі ці події вона змогла лише тим, що це розваги Господа Крішни. Енерґії Господа Крішни незбагненні, і тому Він на силі здійснити будь-яке чудо. Якщо не брати до уваги незбагненних і необмежених Господніх енерґій, збагнути, що Господь Крішна є Верховна Душа, неможливо. Безліччю Своїх енерґій Він виконує безліч розваг, і ніхто не на силі змалювати їх уповні, ані повно пізнати. Оповідаючи «Шрімад-Бгаґаватам» мудрецям Наймішаран’ї з Шаунакою Ріші на чолі, Сута Ґосвамі дійшов отакого висновку.

Те заминали, а Девакӣ стояла като изумена от всичко, което се случило. Тя можела да си обясни тези събития само като ги свързвала със забавленията на Бог Кр̣ш̣н̣а, в които благодарение на невижданите му енергии могат да се случват всякакви чудеса. Ако човек не приема тези непроницаеми безкрайни енергии на Бога, няма да може да разбере, че Бог Кр̣ш̣н̣а е Върховната Душа. С помощта на необятните си енергии Той извършва безкрайните си забавления, които никой не е в състояние да опише изцяло, нито да опознае напълно. Сӯта Госва̄мӣ, който представял Шрӣмад Бха̄гаватам пред мъдреците на Наимиш̣а̄ран̣я, предвождани от Шаунака Р̣ш̣и, казал в тази връзка следното:

«О мудреці, — сказав він, — варто знати, що всі трансцендентні розваги Господа Крішни є вічні. То не звичайні оповіді за історичні події. Оповіді за розваги Верховного Бога-Особи невідмінні від Самого Господа. Тому кожний, хто слухає про Господні розваги, одразу очищується від скверни матеріального існування. А чисті віддані насолоджуються цими розвагами так, ніби їм до вух вливається нектар». Ці оповіді дав нам Шукадева Ґосвамі, піднесений син В’ясадеви, і кожен, хто слухає, і так само той, хто оповідає, стає свідомий Крішни. Повернутися додому, до Бога, може лише така свідома Крішни людина.

„Велики мъдреци, моля ви да разберете, че трансценденталните забавления на Бог Кр̣ш̣н̣а са вечни. Разказите за тях не са обикновени повествования за някакви исторически събития. Тези разкази са тъждествени със самата Върховна Божествена Личност. Затова всеки, който слуша разказите за забавленията на Бога, незабавно се освобождава от замърсяванията на материалното битие. А чистите предани се наслаждават на тези описания като на нектар, който се излива в ушите им.“ Достойният син на Вя̄садева, Шукадева Госва̄мӣ, е разказал тези истории и всеки, който ги слуша или ги предава на другите, постига Кр̣ш̣н̣а съзнание. А само осъзнатите за Кр̣ш̣н̣а личности могат да се върнат вкъщи, обратно при Бога.

Так закінчується Бгактіведантів виклад вісімдесят п'ятого розділу книги «Крішна, Верховний Бог-Особа», назва якому «Господь Крішна дає Васудеві духовні повчання і повертає Девакі шестеро її померлих синів».

Така завършва пояснението на Бхактиведанта върху осемдесет и пета глава на книгата Кр̣ш̣н̣а, изворът на вечно наслаждение“, наречена Васудева получава духовни наставления и Бог Кр̣ш̣н̣а връща на Девакӣ шестимата ѝ мъртви сина“.