Skip to main content

TEXT 30

TEXT 30

Текст

Tekstas

апі чет су-дура̄ча̄ро
бгаджате ма̄м ананйа-бга̄к
са̄дгур ева са мантавйах̣
самйаґ вйавасіто хі сах̣
api cet su-durācāro
bhajate mām ananya-bhāk
sādhur eva sa mantavyaḥ
samyag vyavasito hi saḥ

Послівний переклад

Synonyms

апі—навіть; чет—якщо; су-дура̄ча̄рах̣—людина, яка коїть найогидніші вчинки; бгаджате—віддано служить; ма̄м—Мені; ананйа-бга̄к—без відхилень; са̄дгух̣—святий; ева—неодмінно; сах̣—він; мантавйах̣—слід вважати; самйак—правильно; вйавасітах̣—сповнений рішучості; хі—неодмінно; сах̣—він.

api — net; cet — jeigu; su-durācāraḥ — bjauriausiai besielgiantis; bhajate — su pasiaukojimu tarnauja; mām — Man; ananya-bhāk — nenukrypdamas; sādhuḥ — šventuoju; eva — tikrai; saḥ — jį; mantavyaḥ — reikia laikyti; samyak — visiškai; vyavasitaḥ — kupinas ryžto; hi — tikrai; saḥ — jis.

Переклад

Translation

Навіть якщо людина скоїть найогидніший вчинок, але якщо вона з рішучістю присвятила себе відданому служінню, — її слід вважати праведною, бо вона обрала правильний шлях.

Net jeigu žmogus padaro didžiausio pasibjaurėjimo vertą poelgį, bet atlieka pasiaukojimo tarnystę, jį reikia laikyti šventuoju, nes jo siekiai teisingi.

Коментар

Purport

Слово су-дура̄ча̄рах̣, що вжите в цьому вірші — дуже важливе, і ми повинні правильно зрозуміти його. Діяльність живої істоти за обумовленого стану буває двох різновидів: обумовлена і природна. Навіть віддані змушені виконувати різноманітні дії, що пов’язані з обумовленим життям: турбуватись про своє тіло, жити згідно з суспільними та державними законами, — таку діяльність називають обумовленою. Крім того, жива істота, яка повністю усвідомила свою духовну природу і присвятила себе діяльності в свідомості Кр̣шн̣и, або відданому служінню Господеві, виконує дії, що є трансцендентними; така трансцендентна діяльність відповідає її природному становищу і її виражають спеціальним терміном — віддане служіння. За теперішнього обумовленого стану, віддане служіння і обумовлене служіння, що пов’язане з тілом, іноді виконують паралельно. Але буває, що ці дії суперечать одна одній. Відданий, наскільки це можливо, дуже обережний і не робить нічого, що могло б зашкодити його чистоті. Він знає, що рівень його діяльності залежить від його поступу в свідомості Кр̣шн̣и. Проте іноді можна бачити, як людина в свідомості Кр̣шн̣и здійснює щось, що виглядає дуже огидним з суспільного або політичного погляду. Але таке тимчасове падіння не позбавляє її досягнутого. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам сказано, що навіть якщо людина падає, але всім серцем своїм віддано служить Верховному Господеві, то Господь, який перебуває в її серці, очищує її й вибачає їй її мерзенні вчинки. Матеріальна скверна настільки сильна, що навіть йоґ, який цілком присвятив себе служінню Господу, іноді потрапляє в пастку; але свідомість Кр̣шн̣и настільки могутня, що одразу ж очищує його від наслідків такого випадкового падіння. Тому шлях відданого служіння завжди приводить до успіху. Ніхто не повинен зневажати відданого за таке випадкове падіння, бо, як сказано далі у вірші, такі падіння з часом припиняться, як тільки відданий зміцніє в свідомості Кр̣шн̣и.

KOMENTARAS: Žodžiui su-durācāraḥ, kuris vartojamas posme, tenka didelė reikšmė, todėl turime teisingai jį suprasti. Kol gyvoji esybė yra sąlygota, ji atlieka dvejopus veiksmus: vieni jos veiksmai sąlygoti, kiti – atitinkantys jos prigimtinį būvį. O dėl rūpinimosi kūnu ir visuomenės bei valstybės įstatymų laikymosi, tai, suprantama, net ir bhaktai turi pareigų, kurias lemia sąlygotas gyvenimas, ir tos pareigos vadinasi sąlygota veikla. Tuo tarpu veikla, kai gyvoji esybė visiškai suvokia savo dvasišką prigimtį ir praktikuoja Kṛṣṇos sąmonę, atlieka Viešpačiui skirtą pasiaukojimo tarnystę, yra transcendentinė. Tokia prigimtinį būvį atitinkanti veikla vadinama specialiu terminu – pasiaukojimo tarnystė. Sąlygotame būvyje pasiaukojimo tarnystė ir sąlygota veikla, susijusi su kūno reikmių patenkinimu, gali būti atliekamos lygiagrečiai, bet nutinka ir taip, kad jos kertasi. Bhaktas kiek įmanydamas elgiasi atidžiai ir stengiasi nedaryti to, kas pakenktų jo Kṛṣṇos sąmonei. Jis žino, kad jo veiksmai tobuli tiek, kiek sparčiai įsisavinama Kṛṣṇos sąmonė. Tačiau kartais galima pastebėti, kad Kṛṣṇą įsisąmoninęs žmogus padaro tai, kas socialiai ar politiškai gali būti suprasta kaip kažkas smerktina. Toks laikinas suklupimas nepašalina galimybės tobulėti. Jeigu patyręs nuopuolį žmogus visa širdimi atsideda transcendentiškai tarnauti Aukščiausiajam Viešpačiui, – teigiama „Śrīmad-Bhāgavatam“, – širdyje esantis Viešpats apvalo jį ir atleidžia bjaurų poelgį. Užsiteršimas materija yra toks stiprus, kad įvilioja į pinkles net su atsidėjimu Viešpačiui tarnaujantį yogą. Bet Kṛṣṇos sąmonė tokia galinga, kad jis netrukus pakyla iš atsitiktinio nuopuolio. Todėl pasiaukojimo tarnystę visada lydi sėkmė. Nevalia niekinti bhaktą, atsitiktinai išklydusį iš teisingo kelio, nes kitas posmas aiškina, kad bhaktui visa esybe pasinėrus į Kṛṣṇos sąmonę, nuopuoliai daugiau nepasikartos.

Тому слід вважати, що людина в свідомості Кр̣шн̣и, яка з рішучістю оспівує маха̄-мантру Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а Кр̣шн̣а, Харе Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма Ра̄ма, Харе Харе, перебуває в трансцендентнім становищі, навіть якщо іноді вона випадково падає. Слова са̄дгур ева — «він праведний», дуже виразні. Вони попереджують невіруючих, що не можна висміювати відданого, якщо він випадково зазнав падіння, але навіть у такому разі слід вважати його праведником. Слово мантавйах̣ ще категоричніше. Тобто, якщо хтось не дотримується цього правила і кепкує з відданого за його випадкове падіння, то це є непокора велінню Верховного Господа. Єдина необхідна якість відданого — присвячувати всього себе відданому служінню і тільки йому.

Taigi Kṛṣṇą įsisąmoninusio žmogaus, ryžtingai kartojančio Hare Kṛṣṇa, Hare Kṛṣṇa, Kṛṣṇa Kṛṣṇa, Hare Hare/ Ḥare Rāma, Hare Rāma, Rāma Rāma, Hare Hare, padėtis turi būti laikoma transcendentine, net jeigu jis netyčia ar dėl kokios nesėkmės patyrė nuopuolį. Ypač išraiškingi žodžiai sādhur eva – „jis yra šventas“. Jie perspėja nebhaktus nesišaipyti iš bhakto dėl jo atsitiktinio nuopuolio – net jei jis atsitiktinai puolė, jį reikia laikyti šventu. Dar išraiškingesnis žodis mantavyaḥ. Kas nevykdo šios nuostatos ir pašiepia bhaktą dėl atsitiktinio nuopuolio, nesilaiko Aukščiausiojo Viešpaties įsakymo. Vienintelė būtina bhaktui savybė – būti atkakliam ir atlikti vien tiktai pasiaukojimo tarnystę.

В Нр̣сім̇га Пура̄н̣і сказано:

„Nṛsiṁha Pūraṇoje“ teigiama:

бгаґаваті ча хара̄в ананйа-чета̄
бгр̣ш́а-маліно ’пі віра̄джате манушйах̣
на хі ш́аш́а-калуша-ччгабіх̣ када̄чіт
тіміра-пара̄бгавата̄м упаіті чандрах̣
bhagavati ca harāv ananya-cetā
bhṛśa-malino ’pi virājate manuṣyaḥ
na hi śaśa-kaluṣa-cchabiḥ kadācit
timira-parābhavatām upaiti candraḥ

Це означає, що коли людина, яка присвятила себе відданому служінню Господу, іноді здійснює погані вчинки, то їх можна порівняти з плямами на Місяці, які нагадують кролячий послід. Ці плями не заважають литися місячному світлові. Так само, не слід нехтувати відданим, навіть якщо він випадково зійшов з істинного шляху.

Jei su visišku pasiaukojimu Viešpačiui tarnaujantis žmogus bjauriai pasielgia, jo poelgius derėtų vertinti kaip dėmes mėnulyje, primenančias triušio siluetą. Tos dėmės netrukdo sklisti mėnesienai – tokia pacituoto posmo prasmė. Panašiai yra, kai bhaktas atsitiktinai išklysta iš šventųjų kelio – tai nedaro jo atstumtuoju.

З іншого боку, не слід вважати, що відданому в свідомості Кр̣шн̣и дозволено здійснювати негідні вчинки; даний вірш стосується тільки тих випадків, які трапляються внаслідок сильного тиску матеріальних зв’язків. Віддане служіння — це, образно кажучи, оголошення війни ілюзорній енерґії. Доки людина не стане настільки сильною, щоб перемагати ілюзорну енерґію, можуть траплятись поодинокі падіння. Але зміцнівши, вона, як те з’ясовувалося вище, стає непідвладною таким зривам. Однак, ніколи не слід використовувати цей вірш на виправдовування своєї негідної поведінки і далі вважати себе відданим. Якщо людина, що йде шляхом відданого служіння, не поліпшує свої особисті якості, це свідчить про те, що вона не досягла високого ступеня відданості.

Kita vertus, klaidinga būtų manyti, kad atlikdamas transcendentinę pasiaukojimo tarnystę bhaktas turi teisę bjauriai elgtis. Posmas kalba tik apie atsitiktinumą, kurį lemia labai stiprūs materialūs ryšiai. Stodamas į pasiaukojimo tarnystės kelią žmogus tarsi skelbia karą iliuzinei energijai. Kol dar nepakanka jėgų kautis su iliuzine energija, galimi atsitiktiniai nuopoliai. Tačiau kai jėgų užtenka, daugiau nebesuklumpama, kaip jau buvo anksčiau aiškinta. Nevalia, prisidengiant šiuo posmu, krėsti kvailystes ir laikyti save bhaktu. Jei pasiaukojimo tarnystė netaiso tavo būdo, vadinasi nesi pažengęs bhaktas.