TEXT 20
ТЕКСТ 20
Текст
Текст
прападйанте ’нйа-девата̄х̣
там̇ там̇ нійамам а̄стга̄йа
пракр̣тйа̄ нійата̄х̣ свайа̄
прападянте 'ня-девата̄х̣
там̇ там̇ ниямам а̄стха̄я
пракр̣тя̄ нията̄х̣ свая̄
Послівний переклад
Дума по дума
ка̄маіх̣—бажаннями; таіх̣ таіх̣—різноманітними; хр̣та—позбавлені; джн̃а̄на̄х̣—знання; прападйанте—віддаються; анйа—іншим; девата̄х̣—напівбоги; там там—відповідних; нійамам—правил; а̄стга̄йа—дотримуючись; пракр̣тйа̄—природою; нійата̄х̣—що перебувають під контролем; свайа̄—своєю власною.
ка̄маих̣ – от желания; таих̣ таих̣ – различни; хр̣та – лишени от; гя̄на̄х̣ – знание; прападянте – се отдават; аня – на друг; девата̄х̣ – полубогове; там там – съответно; ниямам – предписания; а̄стха̄я – като следва; пракр̣тя̄ – от природа; нията̄х̣ – контролирани; свая̄ – от собствената им.
Переклад
Превод
Ті, чий розум захоплено матеріальними бажаннями, віддаються напівбогам і дотримуються певних правил та приписів поклоніння, згідно власної природи.
Хората, изгубили интелигентността си поради материални желания, почитат полубоговете и следват предписанията за обожание според собствената си природа.
Коментар
Пояснение
Ті, хто звільнився від будь-якої матеріальної скверни, впокоряються Верховному Господеві і стають на шлях відданого служіння Йому. Але доки людина повністю не змиє з себе матеріальної скверни, вона, природно, не може стати відданим. Однак, навіть якщо хтось і має матеріальні бажання, але вдається по допомогу до Господа, чари зовнішньої природи поступово втрачають свою владу над ним. Він прямує до правильної мети, і тому незабаром звільнюється від будь-якої матеріальної хтивості. В Ш́рı̄мад- Бга̄ґаватам дано пораду: «Ким би не була людина — чистим відданим, вільним від усіх матеріальних бажань, або сповненою ними, чи вона бажає звільнитись від матеріальної скверни — в будь- якому разі вона повинна віддатися Ва̄судеві і поклонятись Йому». В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (2.3.10) сказано:
Освободените от всички материални замърсявания се отдават на Върховния Бог и му служат с преданост. По природа хората не се отдават, докато не се пречистят напълно. Дори тези, които имат материални желания, но се обръщат към Върховния, не са толкова привлечени от външната природа; тъй като избират правилната цел, те скоро се избавят от материалната жажда за наслаждение. В Шрӣмад Бха̄гаватам (2.3.10) се препоръчва:
мокша-ка̄ма уда̄ра-дгı̄х̣
тı̄врен̣а бгакті-йоґена
йаджета пурушам̇ парам
мокш̣а-ка̄ма уда̄ра-дхӣх̣
тӣврен̣а бхакти-йогена
яджета пуруш̣ам̇ парам
Менш розумні люди, що втратили відчуття духовного, знаходять притулок у напівбогів, аби негайно здійснити свої матеріальні бажання. Звичайно такі люди не звертаються до Верховного Бога- Особи, тому що перебувають в нижчих ґун̣ах природи (невігластва та пристрасті) й тому поклоняються різним напівбогам. Дотримуючись правил і приписів такого поклоніння, вони почуваються цілком задоволеними. Шанувальників напівбогів спонукують дріб’язкові бажання, і їм невідомі шляхи до вищої мети, але відданий Верховного Господа не збочує з правильного напрямку. Ведична література радить поклонятися різним напівбогам задля різних цілей (наприклад, хворому радять поклонятись Сонцю), — і тому ті, хто не є відданими Господа, вважають, що для досягнення певних цілей напівбоги кращі, ніж Верховний Господь. Однак, чистий відданий знає, що Верховний Господь Кр̣шн̣а є володар усього. В Чаітанйа-чаріта̄мр̣ті (А̄ді 5.142) сказано: екале ı̄ш́вара кр̣шн̣а, а̄ра саба бгр̣тйа — «Верховний Бог-Особа Кр̣шн̣а є єдиний володар, усі ж інші — слуги». Тому чистий відданий ніколи не звертається до напівбогів, щоб задовольнити свої матеріальні потреби. Він покладається на Верховного Господа. І чистий відданий вдовольняється тим, що дає Господь.
„Независимо дали човек е чист предан и няма материални желания, или е пълен с желания, или се стреми към освобождение от материалното замърсяване, при всички случаи трябва да се отдаде на Ва̄судева и да го обожава.“
Неинтелигентните хора, без духовно разбиране, намират убежище при полубоговете, за да задоволят бързо материалните си желания. Обикновено такива хора не отиват при Върховната Божествена Личност, защото се намират в по-нисшите гун̣и на природата (невежество и страст) и затова почитат различни полубогове. Те са удовлетворени, като следват предписаните правила за обожание. Почитателите на полубоговете са движени от дребни желания и не знаят как да достигнат върховната цел, но един предан на Върховния Бог не може да бъде заблуден. Тъй като във ведическата литература има препоръки да се почитат различни полубогове за различни цели (например болният е съветван да обожава Слънцето), всички, които не са предани на Бога, мислят, че за постигане на определени цели полубоговете са по-подходящи от Върховния. Но чистият предан знае, че Върховният Бог Кр̣ш̣н̣а е господар на всички. В Чайтаня чарита̄мр̣та (А̄ди, 5.142) се казва: екале ӣшвара кр̣ш̣н̣а, а̄ра саба бхр̣тя – само Бог, Върховната Личност, Кр̣ш̣н̣а, е господар, всички други са слуги. Ето защо един чист предан никога не се обръща към полубоговете, за да удовлетвори материалните си нужди. Той зависи от Върховния и е доволен от това, което Господ му дава.