TEXT 47
VERZ 47
Текст
Besedilo
мад-ґатена̄нтар-а̄тмана̄
ш́раддга̄ва̄н бгаджате йо ма̄м̇
са ме йуктатамо матах̣
mad-gatenāntar-ātmanā
śraddhāvān bhajate yo māṁ
sa me yukta-tamo mataḥ
Послівний переклад
Synonyms
йоґіна̄м—з йоґів; апі—також; сарвеша̄м—усіх різновидів; мат-ґатена—перебуваючи в Мені, завжди думаючи про Мене; антах̣- а̄тмана̄—у собі; ш́раддга̄-ва̄н—сповнений віри; бгаджате—виявляє трансцендентне любовне служіння; йах̣—той, хто; ма̄м—Мені (Верховному Господеві); сах̣—він; ме—Мною; йукта-тамах̣— найвидатніший йоґ; матах̣—розцінюється.
yoginām – od yogījev; api – tudi; sarveṣām – vseh vrst; mat-gatena – ki vselej misli Name; antaḥ-ātmanā – v sebi; śraddhā-vān – z neomajno vero; bhajate – služi z ljubeznijo in vdanostjo; yaḥ – kdor; mām – Mene (Vsevišnjega Gospoda); saḥ – on; me – od Mene; yukta-tamaḥ – največji yogī; mataḥ – priznan kot.
Переклад
Translation
А з усіх йоґів той, хто з великою вірою завжди перебуває в Мені, думає про Мене в своєму серці і служить Мені з трансцендентною любов’ю та відданістю, найтісніше поєднаний зі Мною в йозі і серед усіх він — найкращий. Така Моя думка.
Od vseh yogījev pa je največji tisti, ki ima veliko vero, ki zmeraj misli Name ter Mi služi z ljubeznijo in vdanostjo. Tak yogī je najintimneje povezan z Menoj v yogi. To je Moja sodba.
Коментар
Purport
Тут важливим є слово бгаджате. Корінь слова бгаджате походить від дієслова бгадж, яке виражає ідею служіння. Слово «поклонятися» не можна вжити в тому самому розумінні, що і бгадж. Поклонятися означає боготворити або вшановувати й поважати достойного. Але служіння з вірою й любов’ю особливо призначене на вдоволення Верховного Бога-Особи. Можна ухилятись від поклоніння шанованим людям або напівбогам й набути слави нечемного, але не можна знехтувати служінням Верховному Господеві й не бути засудженим. Кожна жива істота є невід’ємна частка Верховного Бога-Особи, і, таким чином, за самою своєю природою призначена служити Верховному Господеві. Вона падає, якщо не робить цього. Бга̄ґаватам (11.5.3) підтверджує це таким чином:
V tem verzu zasluži posebno pozornost beseda bhajate. Koren te besede je glagol bhaj, ki ga uporabljamo, kadar govorimo o služenju. Naša beseda „čaščenje“ pomensko ne odgovarja besedi bhaj. Častiti pomeni oboževati koga, ki je tega vreden, ali pa mu izkazovati spoštovanje in čast. Z vero in ljubeznijo pa je mogoče služiti samo Vsevišnji Božanski Osebnosti. Tistega, ki noče izkazati spoštovanja ugledni osebi ali polbogu, bodo imeli ljudje le za nespodobnega, človek, ki noče služiti Vsevišnjemu Gospodu, pa bo nedvomno zabredel v veliko nesrečo. Vsako živo bitje je sestavni delec Vsevišnje Božanske Osebnosti, zato je njegovo naravno opravilo služenje Vsevišnjemu Gospodu. Kdor ne služi Gospodu, pade. Bhāgavatam (11.5.3) potrjuje to z naslednjimi besedami:
а̄тма̄прабгавам ı̄ш́варам
на бгаджантй аваджа̄нанті
стга̄на̄д бграшт̣а̄х̣ патантй адгах̣
ātma-prabhavam īśvaram
na bhajanty avajānanti
sthānād bhraṣṭāḥ patanty adhaḥ
«Кожен, хто нехтує своїми обов’язками перед одвічним Господом і не служить Йому, тому, хто є джерелом усіх живих істот, — той неодмінно втрачає своє істинне, притаманне живій істоті становище».
„Kdor ne služi Gospodu, izvoru vseh živih bitij, in ne izpolnjuje dolžnosti, ki jih ima do Njega, zagotovo pade s svojega naravnega položaja.“
У даному вірші вжите це слово бгаджанті. Отже, його можна застосувати лише до Верховного Господа, тоді як слово «поклонятись» може вживатись стосовно напівбогів або будь-якої іншої звичайної живої істоти. Слово аваджа̄нанті, що використане в цьому вірші Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, зустрічається також у Бгаґавад-ґı̄ті: аваджа̄нанті ма̄м̇ мӯд̣га̄х̣ — «тільки нерозумні та негідники кепкують з Верховного Бога-Особи, Господа Ш́рı̄ Кр̣шн̣и». Такі недалекі люди заходжуються писати коментарі до Бгаґавад-ґı̄ти, не розуміючи значущості служіння Господу. Відповідно, вони не можуть належним чином збагнути різницю між словом бгаджанті і словом «поклонятись».
V tem verzu je prav tako uporabljena beseda bhajanti, ki jo lahko torej uporabljamo samo v zvezi z Vsevišnjim Gospodom. Beseda „čaščenje“ se lahko nanaša tudi na polbogove ali katero koli navadno živo bitje. Besedo avajānanti, ki se pojavi v tem verzu Śrīmad-Bhāgavatama, najdemo tudi v Bhagavad-gīti: avajānanti māṁ mūḍhāḥ – „Samo neumni in podli ljudje omalovažujejo Vsevišnjo Božansko Osebnost, Gospoda Kṛṣṇo.“ Taki neumneži se lotijo pisanja komentarjev k Bhagavad-gīti, ker pa nočejo služiti Gospodu, ne morejo razlikovati med besedama bhajanti in „čaščenje“.
Бгакті-йоґа є вершиною всієї йоґи. Всі інші системи йоґи — лише засоби для того, щоб досягнути бгакті у бгакті-йозі. Йоґа насправді вказує на бгакті-йоґу: всі інші йоґи — це ступені на шляху досягнення бгакті-йоґи. Шлях самореалізації довгий, він починається з карма-йоґи і закінчується бгакті-йоґою. Карма-йоґа, що позбавлена прагнення до плодів діяльності, є початок цього шляху. Коли карма-йоґа збагачується знанням і відреченням, цей ступінь називають джн̃а̄на-йоґою. Коли за допомогою різних фізичних процесів джн̃а̄на-йоґа переходить у медитацію на Наддушу і розум зосереджується на Ній, це називається ашт̣а̄н̇ґа-йоґою. А коли людина долає рівень ашт̣а̄н̇ґа-йоґи і безпосередньо наближається до Верховного Бога-Особи, Кр̣шн̣и — це вища йоґа, бгакті-йоґа. Фактично, бгакті-йоґа є кінцевою метою, але, щоб мати чітке уявлення про неї, треба розглянути всі ці інші йоґи. Отже, той, хто вдосконалює себе за допомогою йоґи, слідує шляхом вічної удачі. Того ж, хто зупиняється в певному місці і не йде далі, називають відповідно карма-йоґом, джн̃а̄на-йоґом або дгйа̄на-йоґом, ра̄джа-йоґом, хат̣га-йоґом тощо. Але якщо людині пощастить прийти до бгакті- йоґи, то слід розуміти, що вона перевершила всі інші йоґи. Отже, становлення у свідомості Кр̣шн̣и є найвищий ступінь йоґи, так само як, говорячи про Гімалаї, ми маємо на увазі найвищі в світі гори, де пік Еверест — найбільша вершина.
Najvišja oblika yoge je bhakti-yoga. Vse druge vrste yoge so le sredstva za dosego bhakti. Beseda yoga se pravzaprav nanaša na bhakti-yogo, druge vrste yoge pa so zaporedne stopnje na poti do cilja, bhakti-yoge. Med karma-yogo in bhakti-yogo je dolga pot samospoznavanja. Začetek te poti, karma-yoga, je delovanje brez navezanosti na sadove dela. Ko karma-yogī razvije še večje znanje in nenavezanost, je na stopnji jñāna-yoge. Ko začne tak yogī s pomočjo raznih telesnih vaj meditirati o Nadduši in osredotoči um Nanjo, doseže stopnjo aṣṭāṅga-yoge. Ko se dvigne še više in začne častiti Vsevišnjo Božansko Osebnost, Kṛṣṇo, pa doseže stopnjo bhakti-yoge, ki je najvišja oblika yoge. Bhakti-yoga je dejansko končni cilj, da pa bi lahko to metodo natančno razumeli, moramo najprej poznati ostale oblike yoge. Yogī, ki napreduje proti najvišjemu cilju, je na poti do večne sreče. Kdor doseže določeno stopnjo in ne napreduje dalje, dobi ime po stopnji, na kateri je ostal: karma-yogī, jñāna-yogī, dhyāna-yogī, rāja-yogī, haṭha-yogī itd. Če pa ima človek to srečo, da se dvigne na stopnjo bhakti-yoge, preseže vse druge vrste yoge. Zavest Kṛṣṇe je torej najvišja stopnja yoge, kakor je Mount Everest, najvišji vrh Himalaje, najvišja točka najvišjega gorovja na svetu.
Це велика удача, коли людина стає на шлях бгакті-йоґи і приходить до свідомості Кр̣шн̣и, віднаходячи своє правильне становище згідно з вказівками Вед. Ідеальний йоґ зосереджує увагу на Кр̣шн̣і, якого називають Ш́йа̄масундарою. Шкіра у Кр̣шн̣и кольору грозової хмари, Його лотосоподібне обличчя сяє мов сонце, Його чудове вбрання прикрашають коштовні камені і Його тіло покрите ґірляндами квітів. Все довкола освітлює Його яскраве сяйво брахмаджйоті. Господь втілюється у різних формах, таких як Ра̄ма, Нр̣сім̇га, Вара̄ха і Кр̣шн̣а, Верховний Бог-Особа, й Він приходить у людській подобі, як син матері Йаш́оди, і Його знають під іменами Кр̣шн̣и, Ґовінди і Ва̄судеви. Він досконало виконує ролі дитини, чоловіка, друга і наставника, і Він сповнений усіх щедрот і трансцендентних якостей. Якщо людина цілковито усвідомлює ці надзвичайні достоїнства Господа, то її називають найкращим йоґом.
Le kdor ima veliko srečo, lahko stopi na pot bhakti-yoge in z upoštevanjem navodil iz vedske književnosti razvije zavest Kṛṣṇe. Yogī, ki je dosegel popolnost, se osredotoči na Kṛṣṇo, Śyāmasundaro. Gospod je ovenčan s cvetjem, Njegova prelepa polt spominja na barvo oblaka, Njegov lotosu podoben obraz je sijoč kakor sonce, Njegovo oblačilo pa se blešči od draguljev. Slepeč sijaj, ki se širi iz Njega, razsvetljuje vse strani in se imenuje brahmajyoti. Gospod pride v materialni svet kot Rāma, Nṛsiṁha, Varāha in Kṛṣṇa, Vsevišnja Božanska Osebnost. Ko sestopi na Zemljo v podobi človeka, se pojavi kot sin Yaśode in je znan kot Kṛṣṇa, Govinda in Vāsudeva. Je popoln otrok, mož, prijatelj in gospodar ter ima v celoti vse vseprivlačne lastnosti in transcendentalne odlike. Kdor v popolnosti spozna vse te Gospodove značilnosti, je največji yogī.
Рівня найвищої досконалості в йозі можна досягти лише шляхом бгакті-йоґи, і це підтверджує вся ведична література:
Najvišjo popolnost je mogoče doseči samo z bhakti-yogo, kar je potrjeno tudi v Vedah:
йатга̄ дева татга̄ ґурау
тасйаіте катгіта̄ хй артга̄х̣
прака̄ш́анте маха̄тманах̣
yathā deve tathā gurau
tasyaite kathitā hy arthāḥ
prakāśante mahātmanaḥ
«Лише тим великим душам, які сповнені цілковитої віри в Господа і духовного вчителя, відкривається сам по собі весь смисл ведичного знання» (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 6.23).
„Smisel vedskega znanja se razodene samo tistim velikim dušam, ki imajo neomajno vero v Gospoda in duhovnega učitelja.“ (Śvetāśvatara Upaniṣada 6.23)
Бгактір асйа бгаджанам̇ тад іха̄мутропа̄дгі-наіра̄сйена̄мушмін манах̣-калпанам, етад ева наішкармйам. «„Бгакті” означає віддане служіння Господеві, вільне від бажання матеріальної вигоди, як у цьому житті, так і в наступному. Позбавившись таких нахилів, слід повністю заглибити розум у Всевишнього. Це і є метою наішкармйі» (Ґопа̄ла-та̄панı̄ Упанішада 1.15).
Bhaktir asya bhajanaṁ tad ihāmutropādhi-nairāsyenāmuṣmin manaḥ-kalpanam\, etad eva naiṣkarmyam – „Bhakti je vdano služenje Gospodu, od katerega si človek ne želi materialnih koristi ne v tem ne v naslednjem življenju. Yogī se mora osvoboditi takih želja in osredotočiti um na Vsevišnjega. Temu pravimo naiṣkarmya.“ (Gopāla-tāpanī Upaniṣada 1.15)
Такими є деякі із засобів, що необхідні для досягнення бгакті, або свідомості Кр̣шн̣и, вищого ступеня досконалості йоґи.
To je nekaj načel, z upoštevanjem katerih se je mogoče dvigniti na raven bhakti-yoge ali zavesti Kṛṣṇe in doseči najvišjo popolnost yoge.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до шостої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій розглядалася дгйа̄на-йоґа.
Tako se končajo Bhaktivedantova pojasnila šestega poglavja Śrīmad Bhagavad-gīte z naslovom „Dhyāna-yoga“.