Skip to main content

Бґ. 6.47

Текст

йоґіна̄м апі сарвеша̄м̇
мад-ґатена̄нтар-а̄тмана̄
ш́раддга̄ва̄н бгаджате йо ма̄м̇
са ме йуктатамо матах̣

Послівний переклад

йоґіна̄м—з йоґів; апі—також; сарвеша̄м—усіх різновидів; мат-ґатена—перебуваючи в Мені, завжди думаючи про Мене; антах̣- а̄тмана̄—у собі; ш́раддга̄-ва̄н—сповнений віри; бгаджате—виявляє трансцендентне любовне служіння; йах̣—той, хто; ма̄м—Мені (Верховному Господеві); сах̣—він; ме—Мною; йукта-тамах̣— найвидатніший йоґ; матах̣—розцінюється.

Переклад

А з усіх йоґів той, хто з великою вірою завжди перебуває в Мені, думає про Мене в своєму серці і служить Мені з трансцендентною любов’ю та відданістю, найтісніше поєднаний зі Мною в йозі і серед усіх він — найкращий. Така Моя думка.

Коментар

Тут важливим є слово бгаджате. Корінь слова бгаджате походить від дієслова бгадж, яке виражає ідею служіння. Слово «поклонятися» не можна вжити в тому самому розумінні, що і бгадж. Поклонятися означає боготворити або вшановувати й поважати достойного. Але служіння з вірою й любов’ю особливо призначене на вдоволення Верховного Бога-Особи. Можна ухилятись від поклоніння шанованим людям або напівбогам й набути слави нечемного, але не можна знехтувати служінням Верховному Господеві й не бути засудженим. Кожна жива істота є невід’ємна частка Верховного Бога-Особи, і, таким чином, за самою своєю природою призначена служити Верховному Господеві. Вона падає, якщо не робить цього. Бга̄ґаватам (11.5.3) підтверджує це таким чином:

йа еша̄м̇ пурушам̇ са̄кша̄д
а̄тма̄прабгавам ı̄ш́варам
на бгаджантй аваджа̄нанті
стга̄на̄д бграшт̣а̄х̣ патантй адгах̣

«Кожен, хто нехтує своїми обов’язками перед одвічним Господом і не служить Йому, тому, хто є джерелом усіх живих істот, — той неодмінно втрачає своє істинне, притаманне живій істоті становище».

У даному вірші вжите це слово бгаджанті. Отже, його можна застосувати лише до Верховного Господа, тоді як слово «поклонятись» може вживатись стосовно напівбогів або будь-якої іншої звичайної живої істоти. Слово аваджа̄нанті, що використане в цьому вірші Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, зустрічається також у Бгаґавад-ґı̄ті: аваджа̄нанті ма̄м̇ мӯд̣га̄х̣ — «тільки нерозумні та негідники кепкують з Верховного Бога-Особи, Господа Ш́рı̄ Кр̣шн̣и». Такі недалекі люди заходжуються писати коментарі до Бгаґавад-ґı̄ти, не розуміючи значущості служіння Господу. Відповідно, вони не можуть належним чином збагнути різницю між словом бгаджанті і словом «поклонятись».

Бгакті-йоґа є вершиною всієї йоґи. Всі інші системи йоґи — лише засоби для того, щоб досягнути бгакті у бгакті-йозі. Йоґа насправді вказує на бгакті-йоґу: всі інші йоґи — це ступені на шляху досягнення бгакті-йоґи. Шлях самореалізації довгий, він починається з карма-йоґи і закінчується бгакті-йоґою. Карма-йоґа, що позбавлена прагнення до плодів діяльності, є початок цього шляху. Коли карма-йоґа збагачується знанням і відреченням, цей ступінь називають джн̃а̄на-йоґою. Коли за допомогою різних фізичних процесів джн̃а̄на-йоґа переходить у медитацію на Наддушу і розум зосереджується на Ній, це називається ашт̣а̄н̇ґа-йоґою. А коли людина долає рівень ашт̣а̄н̇ґа-йоґи і безпосередньо наближається до Верховного Бога-Особи, Кр̣шн̣и — це вища йоґа, бгакті-йоґа. Фактично, бгакті-йоґа є кінцевою метою, але, щоб мати чітке уявлення про неї, треба розглянути всі ці інші йоґи. Отже, той, хто вдосконалює себе за допомогою йоґи, слідує шляхом вічної удачі. Того ж, хто зупиняється в певному місці і не йде далі, називають відповідно карма-йоґом, джн̃а̄на-йоґом або дгйа̄на-йоґом, ра̄джа-йоґом, хат̣га-йоґом тощо. Але якщо людині пощастить прийти до бгакті- йоґи, то слід розуміти, що вона перевершила всі інші йоґи. Отже, становлення у свідомості Кр̣шн̣и є найвищий ступінь йоґи, так само як, говорячи про Гімалаї, ми маємо на увазі найвищі в світі гори, де пік Еверест — найбільша вершина.

Це велика удача, коли людина стає на шлях бгакті-йоґи і приходить до свідомості Кр̣шн̣и, віднаходячи своє правильне становище згідно з вказівками Вед. Ідеальний йоґ зосереджує увагу на Кр̣шн̣і, якого називають Ш́йа̄масундарою. Шкіра у Кр̣шн̣и кольору грозової хмари, Його лотосоподібне обличчя сяє мов сонце, Його чудове вбрання прикрашають коштовні камені і Його тіло покрите ґірляндами квітів. Все довкола освітлює Його яскраве сяйво брахмаджйоті. Господь втілюється у різних формах, таких як Ра̄ма, Нр̣сім̇га, Вара̄ха і Кр̣шн̣а, Верховний Бог-Особа, й Він приходить у людській подобі, як син матері Йаш́оди, і Його знають під іменами Кр̣шн̣и, Ґовінди і Ва̄судеви. Він досконало виконує ролі дитини, чоловіка, друга і наставника, і Він сповнений усіх щедрот і трансцендентних якостей. Якщо людина цілковито усвідомлює ці надзвичайні достоїнства Господа, то її називають найкращим йоґом.

Рівня найвищої досконалості в йозі можна досягти лише шляхом бгакті-йоґи, і це підтверджує вся ведична література:

йасйа деве пара̄ бгактір
йатга̄ дева татга̄ ґурау
тасйаіте катгіта̄ хй артга̄х̣
прака̄ш́анте маха̄тманах̣

«Лише тим великим душам, які сповнені цілковитої віри в Господа і духовного вчителя, відкривається сам по собі весь смисл ведичного знання» (Ш́вета̄ш́ватара Упанішада 6.23).

Бгактір асйа бгаджанам̇ тад іха̄мутропа̄дгі-наіра̄сйена̄мушмін манах̣-калпанам, етад ева наішкармйам. «„Бгакті” означає віддане служіння Господеві, вільне від бажання матеріальної вигоди, як у цьому житті, так і в наступному. Позбавившись таких нахилів, слід повністю заглибити розум у Всевишнього. Це і є метою наішкармйі» (Ґопа̄ла-та̄панı̄ Упанішада 1.15).

Такими є деякі із засобів, що необхідні для досягнення бгакті, або свідомості Кр̣шн̣и, вищого ступеня досконалості йоґи.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до шостої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій розглядалася дгйа̄на-йоґа.